“Як не відкладати своє життя на потім через війну?”

Війна переходить у затяжну фазу, по це говорить як Міністерство оборони, так і наші військові. Інколи після таких заяв починає здаватись, що війна не закінчиться ніколи, та наступає відчуття апатії.

Військовий психолог Андрій Козінчук розповів, як не зупиняти життя, а продовжувати свою діяльність, попри повну невизначеність та усі жахи, що відбуваються навколо.

Важливо усвідомлювати, що є війна як явище в Україні, у світі. А існує війна як психологічний стан.

Тому дуже потрібно навчитись жити за умов війни, аби не сіяти морок у своїй голові. Необхідно жити, функціонувати, відпочивати, воюючи.

Ми робимо це по-різному, хтось стріляє, а хтось донатить. Просто додається нова деталь нашого життя — війна.

Потрібно навчитись адаптуватись

Як би це не було дивно, але ми вже навчились бути адаптивними, завдяки пандемії. Ми жили паралельно з усіма засторогами, тому варто навчитись це робити й тепер.

Так, нам дуже хочеться, аби війна закінчилась, але варто переходити на якийсь функціональний режим: діяльність, відпочинок, соціалізація і заохочення себе.

Необхідно знайти баланс

З одного боку існує можливість увійти в стан туги, коли ми чуємо про нові жертви. У такому разі ми не зможемо функціонувати. З іншого — ми можемо звикнути до кількості постраждалих, і це також неправильно.

Тому дуже важливо, щоб нам ці цифри що-небудь говорили та давали нове усвідомлення. Після таких трагічних новин варто собі поставити кілька питань та зробити власний аналіз своїх відповідей.

• У безпеці я чи ні? Якщо мого рівня безпеки недостатньо, то що може допомогти його підвищити?
• Яка моя роль у війні? Що я роблю тут і зараз?

Це найважливіше запитання. Навіть якщо ти не в Україні, у тебе є своя роль.

Нам це потрібно, щоб не ігнорувати кількість жертв, а усвідомлювати, що ми робимо для того, щоб самим не стати жертвою та уберегти рідних і близьких.

Розвивати нові навички

Можна спробувати сходити на якийсь корисний тренінг. Наприклад, з домедичної допомоги.

Нові набуті навички допоможуть трохи знизити рівень тривожності та підвищити свою впевненість.

Читати на тему

”Намагаюся жити далі, але мої радощі ранять людину, яка переживає горе. Як з цим бути?”

Як діяти, якщо тебе соромлять за твої почуття та як не ранити інших — читай у матеріалі.

Варто планувати своє життя

Необхідно планувати своє життя як на період війни, так і після неї. Наприклад, колись вдалось запланувати похід на концерт. Якщо щось не вийшло, тоді просто плануй далі.

Саме планування відповідає за створення свого життя.

Ти будуєш своє життя з плану. Психіка тоді усвідомлює, що ти ним керуєш, навіть коли щось не складається.

Не чекай закінчення війни, щоб щось зробити

Можливо, щось все ж таки не вийде зробити саме зараз. Наприклад, поїхати в Крим або Каліфорнію. Проте спробуй зробити ті речі, які можеш.

Ти завжди можеш зізнатись у коханні. Якщо немає кому, то зізнайся собі.

Сплануй такі речі прямо зараз, а не чекай до кінця цієї війни. До нашої перемоги нам теж потрібен план того, що ми зараз не можемо. Це теж допоможе підвищити відчуття контролю над своїм життям та додати віри у майбутнє.

Навчись просити про допомогу

Якщо відчувається скованість, бувають раптові прояви агресії, порушення сну, флешбеки від якоїсь події – це означає, що потрібно звернутись до фахівця.

Крім того, існує одне загальне правило – якщо не вдається впоратись зі своїми проблемами, які вже існують, то потрібно вчитись просити допомоги.

Не лишай все в собі. Воно саме собою не мине.

Тому що проблеми психологічні, так само як і фізіологічні, потребують допомоги від фахівця.

Нагадаємо, раніше психологиня Марина Діденко розповіла, як впоратися з утомою, провиною та переїданням, а також як діяти, коли зриває дах від навколишньої дійсності.