“Повернувся(-лась) додому, але боюся, що знов доведеться виїжджати. Як подолати цей страх?”

Люди, які виїхали за кордон і перебувають там досі, постійно вагаються, чи варто повертатися, чи достатньо безпечно буде вдома й одним з найпоширеніших запитань є: а що, як доведеться залишати домівку вдруге? 

Цей страх цілком природний, оскільки екстрена евакуація могла бути травматичною.

Та все ж перебування за кордоном, далеко від рідних, коханих, далеко від звичного способу життя — це теж травма. Саме тому ми бачимо активне повернення українців додому, для якого у кожного свої причини, однак всі виявилися достатньо вагомими, щоб повернутися у відносну небезпеку. 

Саме так, небезпека досі лишається, російські війська все ще є на території України й не шкодують ракет та авіації. Тому виникає цілком логічне питання: а що, як я повернуся, але доведеться знову тікати? 

На це питання фахову відповідь дала психотерапевтка реєстру Європейської асоціації психотерапії, кризова консультантка Служби турботи про психічне здоров’я БФ Право на захист Анна Могильник. 

Заради чого я повертаюся

Більшість українців думають приблизно так: я повернусь до рідного міста і все якось повернеться на свої місця, просто буде трохи по-іншому. 

Однак психологиня зазначає, що є нова реальність, яку треба враховувати, бо “трохи інше” — це зовсім не трохи. 

Тут важливо відверто вдивлятись в очі реальності. Війна продовжується. Кожне місто України досі перебуває у небезпеці або у відносній безпеці. Ракетні обстріли продовжуються і ніхто не знає, куди прилетить наступного разу. 

Тому ключовим залишається питання: “Заради чого я повертаюсь, враховуючи ці обставини?”.

І відповідь на нього треба обґрунтувати перш за для самого(-ї) себе.

У кожному з нас всередині живе дитяча частинка — Я-стан дитини. Ця дитина продовжує вірити у краще, сумує за домом, страждає від несправедливості й вимушеності. 

Саме вона прагне все повернути, як було раніше, і знову віднайти спокій, безпеку через повернення у звичні обставини. Але ухвалювати рішення тільки з дитячої частини та її мотивації вкрай небезпечно. 

Треба прислухатися і до свого внутрішнього дорослого, який відповідальний за дитину. Саме дорослий турбується про неї та приймає зважені рішення. 

Отож, перш ніж остаточно вирішити, треба відверто поспілкуватися з собою. Ось кілька питань, на які краще відповісти письмово:

• Через які причини я хочу повернутися додому?
• Які з них є емоційними від внутрішньої дитини, а які — раціональними від дорослого?
• Який, на мою думку, рівень небезпеки у моєму регіоні? Оціни по шкалі від 0 до 10.
• Враховуючи такий рівень небезпеки, які є ризики для мене, моїх дітей, моєї сім’ї, з якими я можу зіткнутися після повернення? Чи високий ризик повторної евакуації?
• Що я відчуваю, коли думаю про ризики?
• Якими ресурсами я володію, щоб компенсувати, знизити або навіть нівелювати ці ризики? Що є моїми опорами? Коли я думаю про ці ресурси зараз, що я відчуваю? Як я зараз бачу вищезгадані ризики? 
• Яке моє рішення буде відповідним, вірним мені, беручи до уваги відповіді на поставленні запитання?

Читати на тему

Їхати чи не їхати? Квадрат Декарта допоможе зрозуміти, чи варто повертатися додому

Найкраще рішення можеш прийняти лише ти. Квадрат Декарта допоможе, якщо сумніваєшся чи варто повертатися з-за кордону.

Якщо ти вирішив(-ла) повернутися 

Отже, прийшов час замислитись і проговорити з близькими, як облаштувати своє життя так, щоб зберігати його якість і почуватись якомога безпечніше. 

Адже повторна евакуація — це необхідність, тож треба бути чесним(-ою) з собою і подумати, чи готовий(-а) ти повернутися в ту реальність, яка є зараз. 

Для цього треба пройтися по всім сферам життя й оцінити, як вони зміняться, що залишиться тощо. 

Щоб грамотно все оцінити й нічого важливого не загубити, психологиня радить скористатися методом Н. Пезешкіана.

Цей метод має назву Чотири якості життя й за його допомогою ми розподіляємо нашу енергію на 4 головні сфери: тіло, стосунки, діяльність і сенси — внутрішній світ.

Отож, щоб зрозуміти, як виглядатиме твоє життя після повернення і таким чином краще все зважити, дай чесну відповідь на наступні питання.  

Сфера тіла: фізичний простір, харчування, сон, секс, гігієна

•  Яким чином краще облаштувати свій фізичний простір: дім, квартиру, кімнату, щоб почуватися безпечно? 
• Де в цьому домі найбезпечніше місце, яке може слугувати укриттям під час повітряної тривоги?
• Що ти будеш робити під час повітряних тривог? Залишатись вдома, переходити у найбільш безпечне місце в ньому/спускатись в бомбосховище?
• Чи є поруч із домом бомбосховище? Де саме воно знаходиться? На якій відстані від дому воно знаходиться? 
• На якій відстані знаходяться працюючі магазини, де ти зможеш купувати продукти? Які продукти доступні наразі, а які ні?
• Як ти зможеш забезпечувати собі та своїй сім’ї повноцінне харчування?
• Чи є поруч спортзали, місця на відкритому повітрі, де ти зможеш займатись спортом, гуляти. Якщо ні, скільки часу потрібно витратити, щоб дістатись їх?
• Де знаходяться найближчі дитячі майданчики? 
• Яка зараз ситуація в місті із водопостачанням?

Сфера діяльності: робота, навчання, досягнення

•  Чим плануєш займатися після повернення?
• Які є можливості продовжувати робити те, що й раніше? Які є можливості для пошуку нової роботи, якщо попереднє місце було втрачене? Хто і що може допомогти в цьому?
• Які є обмеження і можливості для отримання нових знань, навичок. Чи можеш ти продовжувати розвиватись професійно?
• Які щоденні справи можуть допомагати стабілізуватись і адаптуватись? 

Сфера стосунків: родичі, друзі, традиції

• Хто із близьких буде поруч?
• Хто потребуватиме підтримки, турботи? А хто зможе надати тобі підтримку і турботу?
• На кого з родичів, друзів, знайомих можна покластися у разі небезпеки, а також якщо буде повторна евакуація? Про це варто вже зараз домовитись із ними.   
• Які родинні традиції, ритуали допоможуть адаптуватись після повернення? Що зможете відновити або започаткувати робити разом із дітьми, чоловіком, дружиною?
• Як проводити час разом із родиною? Які місця для відпочинку зараз доступні? 

Сфера сенсів: віра, переконання, цінності, духовність

• На які свої цінності ти спираєшся у своєму рішенні про повернення? Чому воно важливе для тебе? 
• Що цінного для себе і своєї родини віднайдеш?
• Які вірування і переконання обмежують тебе зараз в реалізації плану, а які навпаки посилюють віру і намір повернутись і залишатись вдома?
• Коли думаєш про повернення, про що говорить твоя надія та віра? Як ти можеш оцінити їх рівень за внутрішньою шкалою від 0 до 10?
• Що ще може посилити кожну з них?

Після чесної відповіді на ці питання проаналізуй, що ти відчуваєш при думці про повернення? 

А якщо доведеться виїжджати повторно?

Якщо єдиний страх стосується того, що відбудеться повторна евакуація, то це абсолютно нормально.

Коли загроза залишається, саме страх допомагає нам не втрачати пильності та бути напоготові швидко реагувати й рятувати своє життя. 

Пам’ятай: ти вже маєш досвід виїзду, а це означає, що можеш його використовувати: заздалегідь продумати деталі, які треба буде врахувати у разі повторної евакуації.

Вдалося виїхати один раз, а отже вийде і другий. 

Як відомо, основним інструментом в подоланні страху є сміливість вдивлятись йому у вічі. 

Це означає дати собі можливість зазирнути в нього і доторкнутись до найгіршого сценарію у своїх фантазіях. І спитати себе: якщо це трапиться, що далі? 

Найчастіше виявляється, що всередині нас дуже багато ресурсу і сил для подолання навіть найнебезпечніших ситуацій у житті. 

Доки не з’явиться чітка картинка дій, полегшення всередині ти не відчуєш.

Треба покроково продумати всі деталі та нюанси, щоб був чіткий план дій у разі необхідності. 

1. Згадай, що допомогло перший раз це зробити?
2. На які свої здібності можеш опиратися? 
3. Які є ресурси для цього? 
4. На кого з родичів, друзів, знайомих, колег можна розраховувати?
5. Про що важливо домовитись з цими людьми вже зараз?
6. Що буде тривожними дзвіночками, сигналами того, що потрібно знову збиратися в дорогу?

Якщо одні вагаються, чи варто повертатися, бояться повторної евакуації, то дехто навіть слухати не хоче, щоб виїжджати з гарячих точок. Раніше ми писали про те, як наважитися покинути зону бойових дій.

А щоб не пропустити цікаві ексклюзиви та корисні матеріали підписуйся на наш Telegram-канал.