Психологиня розповіла, як допомогти при панічних атаках дорослим і дітям

Буває так, що просто сидиш і тобі стає страшно. Ти починаєш панікувати, озиратися і знаходити джерело тривоги. Серце калатає та ти розумієш, що не можеш зібратися. 

Знайоме відчуття? Тоді найімовірніше ти став (-ла) жертвою панічної атаки.

Панічна атака — одна з найпоширеніших психологічних проблем.

Вона з’являється через надмірний стан тривоги.

А останні кілька років ми не можемо не тривожитися, не боятися через пандемію і події в нашій країні.

У такій ситуації треба знати, як допомогти собі та людям з оточення.

Психологиня Христина Живаго розповіла Фактам ICTV. Здоров’я, як проявляється панічна атака, та як можна допомогти людині у такому стані.

Коли людина переживає панічну атаку, їй важко повернутися до реальності та зрозуміти, що серйозна небезпека їй не загрожує.

Панічна атака триває короткий час і проходить абсолютно безслідно. 

Варто запам’ятати раз і назавжди, що під час панічної атаки не помирають

У цьому стані людина глибоко переконана в протилежному, проте вона помиляється.

Читати на тему

Допомога поруч, не бійся попросити — розповідаємо про психологічну підтримку телефоном та роботу гарячих ліній

В Україні кожен може звернутися по психологічну допомогу телефоном. Розповідаємо про те, як працюють Національні гарячі лінії в Україні.

Прояви панічних атак

За словами спеціалістки, хвиля дуже швидка, і різко наростають наступні симптоми:

• страх смерті;
• страх зійти з розуму (збожеволіти), втратити контроль;
• відчуття задухи, перехоплення подиху;
• страх задихнутися;
• запаморочення, відчуття нестійкості;
• припливи холоду або жару;
• прискорене сильне серцебиття;
• відчуття нестачі повітря;
• пітливість;
• почуття болю або дискомфорту в грудній клітці;
• тремтіння або озноб;
• нудота;
• відчуття відсторонення (дереалізація).

— Не очікуйте, що атака пройде швидше за вашої підтримку, розраховуйте, що до повного заспокоєння пройде біля пів години.

Людина ще може потребувати контакту з вами навіть після цього часу через сильне відчуття відсторонення та втоми, — розповіла психологиня.

Як допомогти людині у разі панічної атаки

Вийти у спокійніше місце, на свіже повітря. Якщо це неможливо, просто відійти у бік від натовпу.

Говорити спокійним, заспокійливим голосом.

Наприклад: Ти молодець, ти справляєшся добре. Ти сильна(-ий), ти зможеш це пережити. Все пройде, це просто панічна атака, вона безпечна, вона повністю пройде. 

Допомогти людині контролювати дихання. Нагадувати робити глибокі вдихи та дихати ритмічно. 

Допомогти відновити відчуття тіла. Доторкнутися до руки, ноги тощо та попросити описати відчуття.  

Якщо людина заспокоїлася підсумувати та підтримати її та підтримайте. “Я бачу (чую, якщо телефоном), що твоє дихання рівне, все минуло, ти впоралася, ти молодець”. 

Панічні атаки у дітей

Останнім часом ця психологічна проблема не оминає і дітей. Вони можуть виникати у віці 6-8 році. Алгоритм допомоги дитині такий самий як і для дорослого.

Але, якщо дорослий, який стикався з такою проблемою раніше, може впоратися з нею самостійно, то дитина — ні. Вона може ще більше злякатися і ще більше панікувати.

Додаткові поради для допомоги дітям:

• Написати список, що допомагає під час атаки, кожна дитина індивідуальна. Комусь допомагає активність — понахилятися, поприсідати, комусь — послухати спокійну музику, малювати. Це варто обговорити з дитиною.
• Навчити концентруватися на диханні та робити його глибоким та ритмічним.
• Завжди підтримувати дитину в цей момент. 
• Діти часто уникають активностей, від яких очікують початку панічної атаки. Допоможіть не уникати цих активностей, не обмежувати своє життя.
• Обрати предмет для “заземлення”, який можна носити з собою в кишені, й він допоможе сконцентруватися у відповідний момент.

Проте інколи панічні атаки можна сплутати з іншими хворобами, тому краще сходити на обстеження до лікаря. Якщо підтверджується діагноз “панічна атака”, то вони повністю проходять завдяки лікуванню когнітивно-поведінковою психотерапією.

Раніше ми розповідали детальніше, що таке панічна атака. Своїм досвідом поділилася Ксенія Мішина, а ще психологиня дала влучні поради, як з ними боротися.