Російський воєнний корабель вже пішов у вказаному напрямку, марки з цієї нагоди майже розпродані, а ось фраза з нами залишається і досі, попри нецензурну лексику.
Матюки та інші, здавалося, раніше неприйнятні вирази стали супроводжувати нас чи не щодня. Крилаті фрази надрукувались не лише на папері, але й у свідомості найменших дітей.
І якщо ніхто не посперечається з думкою, що знати свою історію потрібно. То ось знання нецензурної лексики та її використання практично скрізь під великим питанням.
Доктор психологічних наук Любов Найдьонова пояснила Освіторії, чи нормально матюкатись з ранку до вечора та чому нам так хочеться зараз використовувати багато лайливих слів.
Матюки — це табуйована, нецензурна лексика, яку використовує людина, щоб позначити емоційний стан, який виходить за межі нормального.
У цьому значенні можна говорити не про слова-паразити, а саме про емоційне застосування лайки.
Людській психіці необхідно давати назву всьому, що відбувається навколо, оскільки це дає мінімальне відчуття контролю над ситуацією.
Тому позначати надзвичайний емоційний стан, що виходить за межі нормального, теж потрібно, і для цього чудово пасує нецензурна лексика.
Назвати стан — це вже почати його контролювати.
Таким чином, коли людина використовує лайливі слова, її психіка намагається захистити себе від зриву та неконтрольованих емоцій. Тому виконується функція матюків позначати лінію норми.
Можна погодитись, що зараз багато людей знаходяться у схожому емоційному стані — переживаємо однакові події та відчуваємо їх вплив на власну психіку. Навряд вийде знайти абсолютно ненапружену людину, яка за день вислухала кілька сирен про повітряну тривогу.
Про емоційний стан тих, хто знаходиться під обстрілами, і здогадуватись не потрібно. Все одно уявити його важко.
Тому коли ми чуємо, як хтось матюкається, то на підсвідомості впізнаємо стан цієї людини. Таким чином відбувається емоційне єднання, що допомагає нашій психіці.
Звісно, що поки триває повномасштабна війна, то лайка добре допомагає нашій психіці. Однак у мирному житті необхідно буде повертатись до звичайних слів, оскільки нецензурна лексика потрібна лише у надзвичайних ситуаціях.
Матюки виконують свою функцію так званого заспокійливого лише тоді, коли це справді необхідно. Проте коли ці слова втрачають емоційне забарвлення, то вони позбавляються і своєї сили.
Тому коли ми переможемо, нецензурна лексика має піти із загального вжитку, щоб і надалі виконувати своє призначення у приватному спілкуванні.
Зараз — на здоров’я, після перемоги — будемо відбудовувати не лише міста, а й власну культуру мовлення.
Навіщо обмежуватись кимось вигаданою лексикою, якщо можна винайти свою? Наприклад, можна скласти кілька заготовок у вигляді приказок, прислів’їв, куплетів чи слово-замінників. Вони можуть бути авторськими та мати своє особливе лексичне забарвлення.
Хоч це буде звучати часом кумедно, але сміх теж допоможе рятуватись від емоційного навантаження. А матюки ми залишимо для розмов із ворогом, який не розуміє нічого, окрім лайки.
Однак, поки триває війна й у більшості хтось із близьких знаходиться на фронті, потрібно стримуватись від ще деяких висловів. Читай, яких фраз слід уникати під час розмови з військовими.