Фото Pexels Ми прожили вже майже три тижні під звуки сирен, вибухів та тиском великої дезінформації від окупанта. Проте ми не зламалися і не збираємося цього робити. Нам було страшно, але страх дав нам сили боротися. Інколи бувають емоційні хвилі від хорошого до поганого, але це цілком нормально. Психолог Андрій Жельветро розповів, як змінюється наш стан під час війни по тижнях. Перший тиждень — виживання — Ми керувались інстинктами та емоціями. Ми відчували гострий страх смерті та дезорієнтацію. Тому ми хапали речі і тікали, хто куди міг. Ми не спали, не їли, худнули. Мали стисле дихання та панічні атаки, нас накривали сльози та біль через те, що ми бачили вбитих людей, дітей та руйнування країни. Висновки першого тижня: ми навчилися забезпечувати себе запасом їжі та медикаментами; безкорисливо допомагати одне одному ресурсами та житлом; навчилися правил поведінки під час сирен та проїзду блокпостів; налаштували соцмережі для отримання новин; облаштовували бомбосховища та підвали до можливого довгого перебування; проявляли любов до друзів питанням “як ти?” Другий тиждень — спустошення За словами психолога, ми відчували злість до ворога, гнівне ставлення до росіян та ненависть до їхнього президента. А також відчували злість на своїх, бо хтось поїхав за кордон, а хтось неадекватно себе поводить там, де його прийняли. — Маємо злість на себе, адже не знаємо, що робити та як бути корисним країні. Ми відчуваємо розгубленість перед нашими дітьми, адже не знаємо, що їм казати. Ми відчуваємо глибокий страх через те, що можемо втратити звичне життя. Тому наприкінці другого тижня маємо перші наслідки посттравматичного стресу. Що дає другий тиждень: навички саморегулювання при панічних атаках чи надмірних емоціях; раціонально, а не емоційно спілкуємося з дітьми та родичами; стаємо на облік за місцем перебування, приєднуємось до волонтерів тощо. Читати на тему Посттравматичний розлад детально: чому виникає та як лікувати Посттравматичний розлад з’являється не тільки у військових — розповідаємо чому та як з цим боротися. Третій тиждень — адаптація Адаптація полягає в тому, що треба згадати те, що ти робиш найкраще, та докласти свою компетенцію у спільну справу — так ми допомагатимемо країні. А ще ми замислюємось над цінностями, на яких базувалося наше життя. Четвертий тиждень — наша перемога Друзі, інакше просто бути не може! Ми сильні, ми єдині, ми переможемо! Багатьох людей нині мучить провина за те, що вони вціліли й перебувають у безпечному місці. Цього треба позбуватися якомога швидше. Раніше ми розповідали про почуття провини вцілілого і чому його треба позбутися. Теги: війна в Україні, Поради психолога Якщо побачили помилку, виділіть її, будь ласка, та натисніть Ctrl + Enter
Читати на тему Посттравматичний розлад детально: чому виникає та як лікувати Посттравматичний розлад з’являється не тільки у військових — розповідаємо чому та як з цим боротися.