Фото Pexels Війна, безперечно, викликає в людей різні емоції — від суму та розпачу до злості та ненависті. Багато українців помічають, що почали поводитись агресивніше, ніж раніше. Хтось виливає свій гнів у соцмережах, хтось зривається на близьких чи на роботі. Практикуюча психологиня та ведуча Ранку у Великому Місті на ICTV Юлія Зорій розповіла, чому виникають негативні емоції та як їх безпечно відпускати. Чому з’являються емоції Емоції зазвичай залежать від конкретних ситуацій, вони завжди є реакцією на щось, іншими словами — це форма відповіді на ситуацію чи подію, — пояснює Юлія. Емоції виконують кілька важливих функцій. Оцінка. Емоції є наслідком аналізу навколишнього середовища. Наприклад, людина відчуває страх, коли усвідомлює небезпеку для себе. Маркування потреб. Емоції дають людині силу для задоволення своїх потреб, а також виступають оцінкою того, що відбувається. Наприклад, якщо потреба в безпеці не закрита, то мозок “маркує” її страхом або тривожністю. Захист. Дуже важливо відпускати свої емоції, адже приборкання себе може призвести до неконтрольованого емоційного вибуху. Захисна функція почуттів полягає у їх прояві. Чи можливо контролювати емоції Психологиня пояснює, що людина не може контролювати свої емоції. Адже немає такої чарівної кнопки, яка б вмикала чи вимикала почуття. Проте нам під силу обрати відповідну реакцію на емоцію. Наприклад, якщо ти відчуваєш страх, то не зможеш його “вимкнути”. Але ти можеш обрати дію як відповідь на нього: втекти, плакати, кричати, сховатися тощо. Від тебе залежить не сама емоція, ти на неї не впливаєш, а реакція на неї, — підкреслює Зорій. Що ж до агресії, то вона виникає тоді, коли людина не може впоратися з емоціями. Злість може бути усвідомленою (коли ми переспрямовуємо свою енергію в інше річище) та неусвідомленою. Причини агресії: нестабільність; втрата віри в майбутнє; замкнений простір; розуміння того, що так, як було раніше, вже не буде тощо. Тоді агресія починає проявлятись або фізично (наприклад, коли люди б’ються), або вербально (через лайку). Якщо не контролювати напади гніву, то з часом вони можуть тільки посилюватись. Тоді страждатиме і сама людина, і її оточення. Читати на тему Заціпеніння, злість, ненависть. Психолог про те, як ракетні удари впливають на українців Військовий психолог Андрій Козінчук про те, чому ракетний терор не лякає українців. Як приборкати гнів Психологиня поділилась кількома порадами, як контролювати спалахи гніву та безпечно відпускати емоції. Усвідом, що ти зараз почуваєш. Зізнайся собі, чому ти маєш це почуття. Тобто, потрібно знайти корінь проблеми. Далі відволічись фізичною дією: поприсідай, порухайся, поприбирай, глибоко подихай тощо. Будь-яка фізична активність зменшить інтенсивність емоцій. Можна відволіктися й іншими способами: фільмом, книгою, прогулянкою, грою з дітьми тощо. Якщо в тебе агресія на конкретну людину, то уяви її напроти тебе та вислови вголос усе, що накопичилось. Проте подбай про те, щоб поряд з тобою в цей час нікого не було. Пригадай свої довоєнні лайфхаки, як подолати спалахи злості. Що тобі допомагало в мирні часи? Найголовніша порада — не тримай в собі емоції. Кожне почуття треба прожити й відпустити, а не накопичувати. Інакше рано чи пізно це призведе до зриву. Але варто знайти свій безпечний спосіб прояву цієї агресії. Емоції виникали й будуть виникати. Для їх появи завжди буде причина. Тобі до снаги спробувати зробити так, щоб їх прояв не нашкодив ані тобі, ані оточенню. Обираючи відповідну реакцію на ту чи іншу емоцію, тобі вдасться легше її прожити, — зауважує Юлія. Під час війни багато українців почали лаятися частіше, ніж зазвичай. Проте гнівні вислови не вирішують наших проблем. Читай, як вивільняти емоції без лайливих слів.А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе. Теги: війна в Україні, Поради психолога, Україна, Юлия Зорий Якщо побачили помилку, виділіть її, будь ласка, та натисніть Ctrl + Enter
Читати на тему Заціпеніння, злість, ненависть. Психолог про те, як ракетні удари впливають на українців Військовий психолог Андрій Козінчук про те, чому ракетний терор не лякає українців.