Недосяжна мрія чи втілювана ідея? Чотириденний робочий тиждень: світова практика, переваги та недоліки

У всьому світі вже третій рік обговорюють впровадження чотириденного робочого тижня. Він має багато переваг як для робітників, так і для роботодавців.

Читай у нашому матеріалі, що таке чотириденний робочий тиждень, в чому його суть та про світову практику втілення.

Чотириденний робочий тиждень: суть

Чотириденний робочий тиждень або чотириденка — це угода роботодавця з працівниками про чотири дні роботи по 10 годин. Робітникам доводиться працювати щодня на дві години більше, проте вони отримують понеділок чи п’ятницю як додатковий вихідний.

Ця концепція також називається 4/10, тобто чотири дні по десять годин. Профспілки країн найчастіше проти таких нововведень, вони посилаються на порушення законів про восьмигодинний робочий день.

У відповідь спробували ввести 4/8, тобто працювати на один день менше без додаткових відпрацювань, але поки ця практика не прижилася. Ці ідеї мають три глобальні мети: можливість людям зробити баланс між роботою та життям, збільшення економії та продуктивності.

Першою спробою запровадити чотириденний робочий тиждень з 40 робочими годинами відбувся у Великій Британії. У 1965 році фірма Roundpay Metal Finishers стала першовідкривачем такого методу роботи.

Фото: Pexels

Ця практика в різних країнах вказує на те, що зі збільшенням кількості вихідних днів, збільшується продуктивність праці. В останні роки популярність теми зростає, адже після пандемії коронавірусу більшість людей працювали з дому, це їх утомлювало, як наслідок — знижувалася якість роботи та мотивація.

В яких країнах запроваджений чотириденний робочий тиждень

Чотириденний робочий день нині запроваджений у Бельгії. Там робітники за власним бажанням можуть відпрацювати 40 годин за чотири дні. Тобто отримати три вихідних дні замість двох.

Прем’єр-міністр сподівається, що це покращить економіку, адже якість роботи зросте. А ще така можливість полегшить людям тримати баланс між роботою та особистим життям.

Однак можливість відпрацьовувати десять годин на день є не у всіх. Наприклад, є ті, хто працюють позмінно, чи людям доведеться занадто довго працювати, щоб отримати вихідний, що підвищує втому та зменшує продуктивність і бажання працювати взагалі.

В Ісландії таку ж схему тестували протягом 2015-2019 років. Після отримання результатів влада вирішила скоротити робочий час до 35 годин зі збереженням заробітної плати.

Робочі процеси стали більш оптимізованими, а продуктивність навіть зросла. Тому понад 85% населення Ісландії має можливість працювати по чотири дні.

Фото: Pexels

У Великій Британії, Шотландії та Уельсі також вирішили спробувати робочий експеримент. Швеція поки вважає його занадто дорогим до втілення, але поодинокі фірми влаштовують собі робоче самоврядування та дозволяють працівникам чотириденку.

Шотландія прагне цьогоріч запустити таку програму для людей. Вони хочуть скоротити робочі дні на 20% без змін зарплати.

До чотириденного робочого тижня приглядаються і такі країни:

• Іспанія. До експерименту долучать 6000 людей з 200 підприємств.
• Німеччина. Розробляє стартапи, як працювати 32 години без втрат у зарплаті.
• Японія. Розглядає зменшення робочих днів через велику кількість смертей на роботі, адже люди перепрацьовують, і це є масштабною національною проблемою.
• Нова Зеландія. Проводить тестування скороченого робочого тижня, вимірює продуктивність роботи, а не час, за який вона зроблена.
• Канада та США. Розглядають альтернативні графіки роботи після пандемії коронавірусу.

В Україні така можливість не розглядається не тільки з огляду на війну, а і через те, що наші роботодавці звикли платити погодинно, а не за швидкість виконання чи результат роботи.

До того ж це буде вигідно малій частці населення, яка працює саме на результат, а не за погодинною оплатою.

Читати на тему

Ніяк не можу себе змусити! Поради, як подолати небажання працювати

Поради, як подолати моменти, коли зовсім не хочеться працювати та що робити при таких ситуаціях.

Переваги та недоліки

Переваги

1. Збільшення продуктивності та якості праці.
2. Баланс між робою та життям працівників. До речі, ми розповідали детально про work-life balance.
3. Зниження стресу та вигорянь у працівників.
4. Економія фінансів компаній — зменшення витрат на електроенергію, транспорт, опалення тощо.
5. Позитивний вплив на екологію. Працівники менше їздять на роботу, що зменшує шкідливі викиди в атмосферу.

Недоліки

1. Збільшення навантаження в чотири дні з восьми до десяти годин.
2. Менше часу на робочі чати, в яких спілкуються робітники та вигадують нові ідеї.
3. Дороговизна втілення такої практики в країнах.
4. Може зменшитися заробітна плата.
5. Можливі довші терміни виконання завдань.

Фото: Pexels

Вплив на суспільство

Люди в усьому світі почали задумуватися про таку перспективу, адже після пандемії проблема перепрацювань та вигорання постала гостро. Тому скорочений робочий тиждень розглядають у різних державах світу.

Ця ідея спрямована на потребу людей більше відпочивати, знаходити час для себе, хобі, спорту та відпочинку від роботи. Також це допоможе зменшити кількість вигорянь, перепрацювань, а в деяких випадках навіть смертей.

Практика є дорогою, але втілюваною, як показує нам приклад інших країн. Вона окупна, адже робітники працюють більш вмотивовано і якісно. Крім фінансової і моральної вигоди, грає роль і вплив на екологію. Тому чотириденний робочий тиждень є приємною і корисною перспективою.

Однак, як ми можемо бачити, Україні до такого поки далеко. Адже після перемоги потрібно буде відбудувати державу, економіку, змінити сприйняття робітників роботодавцями. Лише тоді практика чотириденного робочого тижня буде реальною і в Україні.

Раніше ми розповідали, які професії може замінити штучний інтелект.

А ще у Вікон є свій Telegram-канал. Підписуйся, аби не пропустити найцікавіше!