Утопічна картинка: батько підіймає на руках свою маленьку принцесу, обіймає та дарує їй все своє тепло, увагу та любов, а разом із ними відчуття захищеності у майбутньому.
Однак ця ідеальна картинка далеко не для всіх стає реальністю, і навіть попри фізичну присутність тато не завжди залишається присутнім у житті доньки, що згодом може мати чималий вплив на жінку у дорослому житті.
Психологиня Ірина Юськова поділилась своїми думками з ELLE.UA, чому деколи жінкам, які росли без батька, важко будувати взаємини та що може стати перепоною на шляху до щасливих стосунків.
Ірина Юськова пропонує у цьому питанні звернутись до теорії Памели Левін. Згідно з нею, людина від народження й до повноліття проходить шість стадій розвитку, й на кожній з них важливо виконати певні задачі.
І якщо у цьому віці дівчинка більше думає про те, як самостійно себе захистити та умовно вижити у цьому світі, або ж бачить, як це робить її мама, тоді їй буде складно відкрити у собі, наприклад, ніжність та проявляти її. Натомість вона буде транслювати самодостатність.
Психологиня розповідає, що жінки, яких виховувала лише мама, можуть просто не відчувати зв’язку з батьком. А якщо вона в дитинстві бачила чи чула, що тато негідно поводиться, то може не приймати його, а разом з цим і частину себе.
Тобто у дорослому віці жінка продовжує заперечувати, що вона має щось від батька: риси, звички чи захоплення. І таким чином вона не приймає себе саму до кінця, що стримує її та не дає відкрити повністю своє внутрішнє я.
Експертка попереджає, що через відсутність батька жінка у дорослому віці може навіть несвідомо відчувати агресію до протилежної статі. Іноді дівчина навіть може концентрувати увагу лише на тому, щоб довести комусь, що вона може все сама та їй не потрібен ніхто, що у неї буде точно не так, як у батьків.
Найчастіше такі жінки виростають з розумінням, що роль батька не така важлива.
Психологиня говорить, що може бути й так, що радше жінка наважиться стати матір’ю без чоловіка та виховувати дитину самостійно, але не будувати стосунки. Адже такий патерн вже добре знайомий, а значить — безпечний.
Також відсутність батька може вплинути й на особисті якості жінки. Наприклад, психологиня вважає, що у такому разі жінка більш схильна до дотримання дисципліни й правил, а також може проявляти холодність, категоричність, закритість.
При цьому жінка може забувати, що насправді має дбати про те, що робить її дійсно щасливою та що їй подобається.
Ірина Юськова ділиться, що зі свого досвіду помітила — жінки, які звертаються через проблеми у побудові стосунків та не мали у дитинстві батька, часто ідентифікують себе саме як “дівчину” і аж ніяк як “жінку”.
Прогрес відбудеться, коли вони самі почнуть ідентифікувати себе як жінку, а не дівчинку, якій рано створювати сім’ю й нести відповідальність, — говорить психологиня.
Насправді ж ідеального життя не існує ні в кого: ані у дівчаток з батьком, ані у жінок без нього, ані у самих чоловіків. Так само й не існує універсального методу розв’язання задачі під назвою “як жити без батька” чи “як ростити дитину без батька”.
Кожен шукає свої способи, а якщо це не вдається — завжди можна звернутись по допомогу до психолога чи психотерапевта. Та водночас варто не забувати про універсальну річ: любити дитину — як свою, так і внутрішню.
Іноді ж на заваді спільному щастю можуть стати звичайні упередження. Читай, які стереотипи отруюють стосунки.
А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.