Чорнобильська аварія: у річницю пам'яті катастрофі 26 квітня говоримо про нові погрози

Фото Unsplash

На відміну від росіян, ми знаємо нашу історію та пам’ятаємо про кожну трагедію, шануємо загиблих і намагаємося вчитися на помилках.

Але громадяни Росії, напевно, прогулюють уроки історії або ж вивчають її через призму викривленої реальності. Інакше не можна пояснити те, чому у 21-му столітті війська Федерації загрожують безпеці атомних станцій та гатять по ядерних реакторах.

Чорнобильська трагедія

26 квітня 1986 року жителів Прип’яті Київської області розбудив вибух, і, напевно, кожен українець знає ту страшну розмову.

— Що там у вас горить?

— Вибух… на головному корпусі… між третім та четвертим блоком.

— А там люди є?

— Так.

— Підіймай наш склад.

— Підіймаю. Начальника підняв.

— Усіх. Усіх. Весь склад, офіцерський корпус підіймай!

Сталося руйнування реактора четвертого енергоблока Чорнобильської атомної електростанції, що призвело до сильного викиду радіації, який забрав життя тисячі людей.

Жителів Прип’яті евакуювали. За два дні змогли вивезти 45 тисяч людей, одиниці залишилися жити там.

Тим часом влада СРСР приховувала найбільшу техногенну катастрофу, як могла. Аж 28 квітня в одній з газет було написано декілька сухих рядків наприкінці сторінки про те, що на ЧАЕС стався вибух, наслідки аварії ліквідуються. Про серйозність ситуації змовчали.

Проте радіація розлітається з миттєвою швидкістю, і вже за день високий рівень забруднення помітили у Швеції. Уяви, забруднення розповсюдилося на понад 2,5 тис. км. Отже, ця страшна трагедія зачепила країни Європи, Білорусь, Росію та навіть східну частину США.

Працівники ЧАЕС, які перебували поблизу реактора, пожежники, які першими гасили вогонь, померли майже відразу. А тисячі інших людей роками долали наслідки вбивчої дії радіації. Їх уразив рак, і хтось пішов з життя надто рано.

Можна сказати, що велика “епідемія” раку, яку маємо нині, розпочалася саме з трагедії на ЧАЕС. Можливо, якби не вона, ми б знали тільки поодинокі випадки цієї хвороби.

Сосновий ліс навколо ЧАЕС перетворився на Рудий ліс, а Прип’ять та її околиці — на місто-привид, зону відчуження.

Через багато років після трагедії навколо ЧАЕС проводять дослідження, знімають фільми та серіали про найбільшу техногенну катастрофу світу, але стовідсоткової правди ми й досі не знаємо.

ЧАЕС під час нападу Росії

Ми бачимо, що Росія продовжує тактику СРСР — замовчування. Влада Росії спотворює реальність та пропагує свою “правду”. І навіть це не дає логічного пояснення, чому через 36 років (у 2022 році) російські військові вирішили силоміць захопити територію ядерного об’єкта.

Рівень радіації в Чорнобилі через 30 років після аварії стабілізувався, хоча працівники зони відчуження добре знали, що “брудні” ділянки залишаються навіть зараз. Тим часом російські військові вирішили влаштувати сафарі зоною відчуження та підняли радіаційний пил важкою технікою.

“Свіже” повітря вразило самих же окупантів.

Рили окопи в Рудому лісі — можна сказати, вирили собі дорогу на той світ, адже отримали велику дозу радіації.

Загарбники понад три тижні тримали станцію в окупації. Вони перебивали електропостачання на ЧАЕС, тримали в заручниках працівників станції, створюючи загрозу нової катастрофи. Окупанти трощили кабінети та знищували архіви.

Читати на тему

Окупація ЧАЕС під час війни: як це відбувалося та що пережили люди за цей час

Страшно було двічі. Розповідь працівників ЧАЕС про окупацію, бурятів з автоматами й колег на ЗАЕС

Як відбувалася окупація ЧАЕС? Що довелося пережити працівникам, які їхали на 12-годинну зміну, а потрапили в окупацію? Читай їхню розповідь у нашому ексклюзиві.

Загроза Запорізькій АЕС

Проте не Чорнобилем єдиним лякають світ російські окупанти. Українці та весь розумний світ здригнулися, коли російські військові завдали удару по Запорізькій АЕС і там теж сталася пожежа.

Нагадаємо, це найбільша атомна станція в Європі, масштаби катастрофи могли б бути більшими за чорнобильські.

На превелике щастя, загорівся навчально-тренувальний корпус. Пожежа не дісталася енергоблоків та реакторів. Однак це ж не єдиний випадок, коли росіяни обстрілювали ЗАЕС, намагаючись звинуватити в цьому українську сторону.

Скидається на те, що російські військові не мають уявлення про наслідки викидів радіації та не розуміють, що в разі аварії їх би зачепило найперше.

До того ж радіаційна хмара не оминула б і жителів “великої” Росії та її партнера по злочинах — Білорусі.

Жодна країна не обстрілювала атомні станції раніше. Це робить тільки Росія, держава-терорист.

З 4 березня 2022 року Запорізька АЕС та Енергодар тимчасово захоплені російськими військовими.

За час повномасштабного вторгнення російські окупаційні війська завезли на ЗАЕС зброю та техніку. На станцію з перевірками приїжджали експерти МАГАТЕ, але Росія демонструє повне ігнорування резолюцій Ради керівників агентства, які вимагають від агресора негайно вивести військову техніку і російський персонал із ЗАЕС. Крім цього, окупанти перешкоджали роботі комісій МАГАТЕ.

Російські військові мінують периметр навколо Запорізької АЕС, інколи ці міни можуть здетонувати. Це загрожує ЗАЕС, а отже — усьому світу. Крім цього, окупанти залякують та катують персонал, завозять на станцію своїх російських працівників.

Президент ДП НАЕК Енергоатом Петро Котін розповів про дії загарбників у роковини трагедії на ЧАЕС:

— Земля раптом опинилася на межі нової катастрофи, яка може виявитися ще страшнішою. Адже Запорізька АЕС і досі захоплена та перетворена на військовий об’єкт.

Загарбники нехтують будь-якими принципами ядерної та радіаційної безпеки, знущаються з персоналу, свідомо сприяють деградації та знищенню найбільшої й найпотужнішої атомної електростанції в Європі, — сказав він.

Фото: Південноукраїнський енергокомплекс / Facebook

Південноукраїнська АЕС

А от Південноукраїнська АЕС (Миколаївська область) стала об’єктом, безпеці якого загрожували російські крилаті ракети.

— 16 квітня 2022 року над майданчиком станції пройшли три крилаті ракети, випущені, ймовірно, з території Білорусі в напрямку Миколаєва. Одну з них зафіксували камери спостереження.

Загроза поцілити в ядерний реактор з можливими наслідками — ядерною катастрофою — була високою, — повідомили в Енергоатомі.

У вересні 2022 року також російські військові обстріляли Південноукраїнську АЕС. Тоді ракета впала на відстані 300 м від ядерних реакторів, через що перестали працювати три високовольтні лінії електропередачі.

Скільки не кажи росіянам про техногенну катастрофу, у власних зомбоящиках вони бачать іншу реальність, тож досі не розуміють — якщо влучать в АЕС, радіація їх не помилує. Російські ракети пролітали також близько біля Хмельницької АЕС.

Ми не знаємо напевно, чи Росія тільки погрожує та шантажує, чи адекватність очільника Кремля вже геть сумнівна і російські військові ладні завдати удару по будь-якій АЕС, попри наслідки для всієї Європи.

Але точно можна стверджувати, що Росія щодня підтверджує статус держави-терориста.