Волошин, Верба та інші голуби миру: хто просуває російські наративи про мир за будь-яку ціну і чому це небезпечно

Сотні поранених, десятки вбитих, серед постраждалих — діти. На жаль, такий опис надто загальний для трагедій, які так часто трапляються через ракетні атаки російських окупантів та повномасштабну війну.

Чи не щодня у своєму ліжку прокидається умовний Іван, у найкращому випадку чистить зуби та йде в душ, п’є каву та снідає, а потім відправляється на роботу, аби вдарити вчергове різними видами снарядів по мирних українських містах. Усе це він робить з мовчазної або ж навіть активної згоди своїх співгромадян.

Проте, на жаль, і досі не для всіх так очевидно, хто ж насправді винен у тому, що міста перетворюються в руїни, а деяких українських дітей відправляють не в школу, а на цвинтар.

Після чергового обстрілу російських окупантів 8 липня було зруйновано одне з відділень дитячої лікарні Охматдит, де лікують малюків від найскладніших хвороб. І поки одні українці допомагали розбирати завали, рятувати тих, хто лишився під грудами брухту, у яке перетворились стіни медзакладу, інші почали несвідомо, або ж навпаки спеціально просувати російські наративи.

Інформаційна блогерська атака

Реакцією на такі жахливі події стал шквал блогерських “виступів”. Хтось заявив, що втомився від війни, комусь набридли “політичні ігри”, а дехто просто ладен на все, аби отримати “мир за будь-яку ціну”. Серед цієї спілки так званих капітулянтів опинились здебільшого українські блогери. Зокрема Юлія Верба, Олександр Волошин та Владислава Роговенко, які й до того неодноразово встрягали в гучні скандали.

Однак цього разу їхні заяви напряму несуть загрозу не лише психологічному стану суспільства, але й безпеці країни загалом. Це підтверджує й ЦПД РНБО України, а також низка українських громадських діячів, волонтерів, активістів та військових.

Тож що це було — реакція на стрес, брак критичного мислення, або ж співпраця з агресором? Вікна спробували розібратись у наративах, які просувають блогери, у причинах їх появи, а також можливих руйнівних наслідках дій популярних осіб.

Наслідки обстрілу Охматдиту

Які українські блогери закликають до миру

Однією з перших була Юлія Верба. Спершу блогерка виставила фото з наслідками російського обстрілу Охматдиту. А потім написала в історіях, що світ нічого не робить, а влада розкрадає країну, чим змістила фокус уваги з тих, хто дійсно відповідальний за терор.

Блогерка Владислава Роговенко написала, що шокована новинами та ненавидить владу з обох сторін, тож хоче, аби були перемовини за мир.

Олександр Волошин писав, що треба бути розумнішими, хитрішими, тож закликав грати за правилами окупантів.

Міла Бараєва розповідала, що це все політичні ігри, тож їй все одно, як закінчиться війна.

Подібні наративи просувала й Каріна Золотарьова, яка також додала, що все одно війна закінчиться переговорами та втратою половини країни.

Волошин, Верба та інші голуби миру: хто просуває російські наративи про мир за будь-яку ціну і чому це небезпечно / 3 Фотографії

Катерина Мартинко просувала думку, про те, що потрібно думати про дітей, а не кордони 1991 року. Схожі вислови лунали й від Насті Умки, яка окрім ще й припустила, що у всьому винні українські військові.

Звинувачувала українську сторону і Юлія Танкаєва, яка написала про те, що нібито Охматдит накрило хвилею боєприпасів. Проте згодом вона видалила допис та попросила вибачення. Те ж саме зробила і Зоя Свекруха, яка говорила, що ракетний обстріл — це нібито змова й проплачена акція.

Катерина Венгерська звинувачувала владу, адже нібито вона знаходить гроші лише на війну. А ось за мир у всьому світі виступали Леся Панковська та модель Ellizaavetaa, яка вважає, що у всьому винна погана енергія. Наталка Денисенко закликала підписників не наповнювати свою енергетику прокльонами та ненавистю. Адже, на її думку, саме вони винні у війні.

Волошин, Верба та інші голуби миру: хто просуває російські наративи про мир за будь-яку ціну і чому це небезпечно / 4 Фотографії

Проте серед цих голосів були не лише блогерки, але й проросійські депутати. Зокрема й Вадим Новінський, який втік до Швейцарії й звідти краще бачить, у чому полягає сутність війни. Проте йому не зрозуміло, хто все ж таки відправив ракету по дитячій лікарні. Також так званий миротворець теж просував такий потріний нині росіянам наратив мирних переговорів.

Депутат Артем Дмитрук написав, що саме закінчення війни вже буде перемогою. Також посадовець додав, що взяв участь у хресній ході церкви УПЦ МП, яку він так захищає.

А ось Євгеній Шевченко теж закликав до переговорів, які нібито мають зберегти життя українців. На його думку, громадянам шкодять як російські ракети, так і уламки від роботи ППО. Тож говорячи про нібито уламки від ППО, Шевченко також взяв підсумнів очевидність влучання російської ракети в Охматдит.

Звісно список блогерів з підступними наративами чималий. І важливо те, що ретранслюють сумнівні меседжі ці люди на свої досить чисельні аудиторії. В чому ж небезпека: як ці вислови можуть впливати на психологічний стан українців та безпекову ситуацію в країні?

Читати на тему

Героїзація ухилянтів — кому на руку? У TikTok гуляє нова ІПСО росіян

Росія застосовує новий спосіб роздування своєї пропаганди, щоб зірвати мобілізацію в Україні. Подробиці — в матеріалі.

Як РФ просуває наратив про “мир за будь-яку ціну”

Керівник ЦПД РНБО України, офіцер Сил оборони Андрій Коваленко пояснив, що подібні наративи, які поширили українські блогери, моги потрапити в інформаційний простір спершу від агентів впливу росіян.

Самі так звані інфлюенсери могли підхопити їхні ідеї про необхідність миру за будь-яку ціну, тобто на умовах, які пропонує РФ. Крім того, підвищити трафік допомогла конспірологія про військових у лікарні, про те, що ціллю міг бути інший об’єкт, склади боєприпасів біля медзакладу чи навіть ціле підземне місто в Києві.

Головна мета кампанії росіян — дати частині суспільства надію, що війна може завершитися в один момент, але на умовах РФ.

Андрій Коваленко каже, що коли люди вже повірили у швидке закінчення війни, знову бачать посилення терору, можуть відчути тяжіння до подібних наративів про потребу швидко домовлятись з росіянами, аби не стало ще гірше.

У цей процес включаються росіяни та штучно намагаються масштабувати окремі наративи серед населення.

Керівник ЦПД пояснив, що таким чином росіяни намагаються створити в українському суспільстві певний осередок тих, хто буде виступати за мир на умовах окупантів.

Тому Андрій Коваленко порадив українським блогерам вивчити історію України, принаймні події минулого століття, щоб знати про політику геноциду, яку росіяни проводять на українських землях впродовж багатьох років. А завадити окупантам може якраз вміння відрізняти ворожі наративи та не транслювати їх на своїх сторінках.

Українські блогери мають велику відповідальність за те, що вони транслюють у суспільство, адже ворог веде агресивну інформаційну операцію проти українців.

Росіянам потрібна українська територія без українців. Вони прагнуть вигнати або знищити нас усіх.

Чому заклики до “будь-якого миру” хибні

Сергій Притула написав, що раніше блогери, які почали за дивним збігом обставин закликати до миру з росіянами, не були помічені в активних волонтерських зборах та практично не висловлювались щодо суспільно важливих питань.

Разом з тим вони звинувачували в загибелі наших громадян не РФ, а українську владу та за відповідальністю розділили трагедію навпіл. Проте, зі слів Сергія Притули, ці блогери зазвичай цікавились лише рекламою онлайн-казино та створенням фотографій на відпочинку.

І тут раптом всі як один різко стали аналітиками, геополітиками та голубами миру. Мені б дуже хотілося думати, що це випадковість, але я надто довго живу на цьому світі, щоб у це повірити.

— Маю надію, що СБУ стежить за процесом і не омине увагою спробу групи людей вплинути на мільйонні аудиторії в інтересах ворога. Реалії сьогодення жорстокі, але ми маємо бути чесні одне з одним. Так, нам боляче, ми щодня втрачаємо людей, ми стікаємо кровʼю. Але ми тримаємось і бʼємось!

Якщо ми зупинимось, то ніякого миру не буде. Буде Буча у тисячократному масштабі! Єдині, хто захищає нас від тотального знищення і зникнення нашої державності — це люди у військовій формі.

Сергій Стерненко також звернув увагу, що раніше блогери, які закликали до переговорів, більше рекламували казино, аніж займались політичною аналітикою. Натомість тепер вони транслюють тези, про те, що винні обидві сторони, треба миритись і не все так однозначно.

У нас діє розгалужена конспірована (і не дуже) мережа, яка не випадково запускає такі меседжі. Вони мають опинитись під пильною увагою спецслужб. А такі росіяни, як Новинський, мають сісти.

Читати на тему

Це було пряме влучання ракети! ООН про удар по Охматдиту

Спроби Росії звинуватити Україну в ударі по Охматдиту не приносять бажаних результатів. Про реакцію представництва ООН розповідаємо в матеріалі.

Ігор Лаченков припустив, що РФ провела чергову масштабну психологічну операцію, а масована атака на київські лікарні була спланованою.

Ще 25 квітня голова КДБ Білорусі заявляв, що нібито в медзакладах Києва ховаються українські військові. Тоді ударів не сталось, але з’явились заяви про мирні переговори. РФ вичекала момент, коли події та новини вже забулись, а недовіра залишилась. Тоді окупанти й провели сплановану атаку, а реакцію суспільства загарбники прагнули використати для демотивації та залякування.

Росіяни не одне десятиріччя використовують смерть дітей, як інструмент соціального тиску… Але нас такі речі мають об’єднувати, а не розділяти.

Журналістка Вікна-новини Марія Малевська також пояснила, що удари росіян по тилу України не змінюють диспозицію на полі бою, не допомагають окупантам просунутись в Серебрянському лісі чи захопити нове село на півночі Харківщини.

Проте таким чином загарбники намагаються змусити українців зламатись і просити про мир, аби були лише думки про те, щоб нарешті терор припинився й діти більше не гинули. Подібні настрої підхопили українські блогери.

Злочинці виторговують собі цими ракетними ударами по житлових будинках, Епіцентрах, Охматдитах вигідніший стілець за столом перемовин. Аби зайти на перемовини з позиції сили й відрубати більше, ніж вони можуть військовим шляхом.

І ті, хто підіграє цим “мирним” наративам, зрештою не розуміють, що після того, як російські окупанти заберуть якусь частину територій, то повернуться по решту й терор повториться або ж навіть не припиниться.

Військовослужбовець Максим Колесніков, який пережив російський полон, написав, що ті, хто пишуть, що шкода дітей, тому треба миритися, мають розуміти й наступне. Шкода також тих, хто гине зараз, аби не допустити захоплення українських міст, хто гине в окупації, хто не переживе її, якщо в майбутньому прийдуть росіяни.

А також шкода тих, хто може лишитись в російській окупації, не витримати тиску пропаганди, перетворитись на тих, проти кого ми зараз боремось, та буде помирати за ідеї чергового правителя на російському троні, а хто перетвориться на катів своїх братів та сестер.

— Шкода і тих, хто залишивши Україну, не знайде себе на чужині, і не буде там потрібен, в чужому суспільстві, яке буде бачити в ньому чи в ній жебрака. 

Дуже шкода дітей. Всіх дітей. Заради них ми й не маємо права здатися і погодитися на рабство.

Фотографи Владислава та Костянтин Ліберові поділились своїми думками щодо закликів блогерів до мира за будь-яку ціну. Вони також акцентували на тому, що раніше, до повномасштабної війни, ці “ситуативні прибічники миру” не звертали увагу своїх підписників на питання корупції чи взагалі дій влади.

— А знаєте чому? Бо їх насправді це ж ніколи не турбувало. Бо заробляти в цій країні мільйони на рекламі, обходячи податки, було зручно.

На нас летять російські ракети. І запускає ці ракети не корупція, про яку ці “лідери думок” раптом згадали, а Росія.

Тому фотографи закликали думати, на кого підписуєшся у соцмережах, а також аналізувати свій інформаційний простір. Адже, на їхню думку, ці блогери просто заробляють на своїй аудиторії та їм все одно, що буде з іншими завтра.

Військовослужбовиця та письменниця Валерія Суботіна на псевдо Нава висловилась досить коротко та чітко. Вона запитала, чи все добре з тими людьми, які хочуть припинити обстріли перемовинами, які зрештою занурять всю країну у вічний полон з дозволом росіянам офіційно вбивати, знущатися, ґвалтувати.

Читати на тему

Дистанція менша, коли у нас один біль: Валерія (Нава) Суботіна про те, як суспільство може допомогти військовим після полону

Якщо співбесідник розуміє, що вам цікаво вислухати, вам цікава його проблема взагалі, що в нього відбувається зараз в житті, він буде з вами говорити, — каже військова.

Чому дехто підтримує наративи про мир за будь-яку ціну

Психологиня Надія Мартинюк пояснює, що на розгойдану повномасштабною війною, психіку кожен удар лягає з ще глибшим болем і важчим сприйняттям реальності.

Синдром навченої безпорадності бере гору і питання захищатися активним способом, чи якось ширше бачити ситуацію, втрачає сенс.

Експертка каже, що втомлені, виснажені, на всіх рівнях, в безпорадності, страху втрати всього до останнього, люди готові на компроміси, які можуть провокувати ще більш неприємні та масштабні наслідки. І річ у тім, що думати стратегічно в такому стані й тій ситуації, в якій опинились сьогодні, — це надважка задача для психіки.

Тому формується найпростіша захисна реакція — згодитись на будь-що, аби зупинити повну втрату і саме в цьому місці частіше за все виникає найбільша плутанина.

— Зрозуміло, що питання миру сьогодні основне! Я бачила своїми очима в перших півроку цих трагічних подій, як кожен  намагався на своєму місці залишатися в цілісності, — значить це можливо, значить ми це можемо, вміємо.

Тому задача зараз — не провалювалися в нестійкі психічні стани, не вдавати з себе самого розумного, або найбільш свідомого. Бути на своєму місці та за можливості допомогти близьким!

Переглянути цей допис в Instagram

Допис, поширений користувачем @libkos

Надія Мартинюк каже, що гучними заявами задачу не вирішити. Тому потрібні дії, які від нас залежать і нам посильні, замість того, щоб вказувати комусь, як треба жити. Варто сконцентруватися на тому, що ти особисто можеш зробити для України, діяти та не відволікатись на зайве.

Тому не варто розгойдувати власні панічні переживання, оскільки це нічого не змінить і навіть зашкодить — саме на це розраховує ворог і частково йому це вдається.

Крім того, такі суперечки в суспільстві можуть призвести до зростання рівня агресії, яка буде спрямована не на зовнішнього ворога, а всередину на суспільство. Хтось закликатиме нібито до миру, інший буде пояснювати, чому перемовини з росіянами погана ідея, але зрештою ворог отримає собі в будь-якому разі дарунок — роз’єднане суспільство.

Це може створити картину нібито неадекватного інфантильного суспільства, в якому не можливо навести ніякого ладу.

Читати на тему

Як швидко заспокоїтись? Тілесна практика, щоб подолати страх

Тілесна практика, яка приведе тебе до тями й допоможе оговтатися від страху.

Проте разом з тим варто не забувати, що коли хтось прагне таки висловити нібито свою думку про “мир за будь-яку ціну”, йому чи їй варто профільтрувати своє послання на предмет змістовності та користі. Також важливо зрозуміти, звідки такі думки взагалі з’явились та чи не були вони нав’язані ворогом.

Варто пам’ятати, що кожен має відповідальність за свої слова, тому ставитися до цього потрібно виважено.

Як впоратись з емоціями в стресових ситуаціях

Людина в стресі шукає куди вимістити емоції. Часом гнів та агресію перенаправляють на когось іншого. Рефлекси та перенасичені відчуття беруть гору. Тому психіка перелаштовується в режим виживання.

Тому, якщо не справляєшся самостійно, — проси допомоги в того, хто готовий її надати. Закриватися, агресувати, впадати в стан анабіозу — це шлях до поганих наслідків. Вмикати голову і діяти раціонально зараз надзвичайно важливо.

До речі, стати у нагоді може техніка для заспокоєння тривоги. Читай, як не панікувати під час ракетних ударів.

А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.