Через повномаштабну війну багато українців були змушені виїхати за кордон з дітьми. Однак життя продовжується. Багато хто не витримує відстані й вирішує розлучитися.
Як цей процес відбувається, коли хтось один перебуває за кордоном? Що після цього чекає на дитину та хто визначатиме де вона житиме? За яких умов можливо позбавити батьківських прав з-за кордону без відповідача?
На всі ці питання відповіла практикуюча юристка та віцепрезидентка ГО Ла Страда-Україна Марина Легенька.
Почнімо з найпоширенішої теми — розлучення. Багато подружніх пар не витримують відстані, тож вирішують офіційно розійтися. Та відстань стає перешкодою навіть тут.
Коли жінка перебуває за кордоном, а чоловік, з яким вона має намір розлучитися — в Україні, то закордонні суди заяву про розлучення не приймуть.
Річ у тім, пояснює експертка, що юрисдикція розлучень українських громадян належить виключно Україні. Однак це не означає, що заради розлучення жінці доведеться повертатися додому.
Тут все залежить від того, чи є у вас спільна дитина. Якщо малюка немає, то можна розлучитися онлайн, подавши відповідну заяву в РАЦС.
Якщо ж дитина чи діти є, розлучення можливе лише в українському суді. Та й тут можна обійтися без повернення в Україну — пояснює юристка.
Відповідну заяву можна подати до нашого суду дистанційно — через портал судової влади. Тоді суд може розглянути заяву й без участі жінки, лише за присутності її представника.
Далі почнеться традиційна процедура розірвання шлюбу. Залежно від обставин, суд може дати час на примирення від місяця до шести місяців або ж одразу розлучити.
Де житиме дитина, можна вирішити одразу під час процесу розлучення. Це дозволить закрити питання дистанційно.
Якщо малюк вже перебуває з мамою за кордоном, то імовірно суд визначатиме подальше місце проживання дитини за усталеною світовою практикою.
Дитина житиме у країні з найбільшим часом проживання. Тобто, якшо малюк народився в Україні та більшу частину проживав там, то жити він буде з одним із батьків в цій країні.
Це стосується навіть тих дітей, хто народився за кордоном у мирний час та певний час там жив з батьками, однак згодом родина переїхала до України на тривалий термін.
Та оскільки триває війна, в цілях безпеки повертати дитину з-за кордону ніхто примусово не буде, — стверджує Марина Легенька.
Підставою для позбавлення батьківських прав є свідоме ухилення від виконання батьківських обов’язків щодо своєї дитини. Це прописано в ст. 164 Сімейного кодексу.
Однак жінці чи чоловіку треба буде довести два обов’язкові елементи — провину чоловіка чи дружини та свідоме нехтування батьківськими обов’язками.
Тобто, якщо батько (мати) малечі знаходиться в окупації чи полоні, то він (вона) фізично не має змоги допомагати. Інша річ, коли ж він (вона) має стабільну роботу й живе на вільній території, однак не платить аліменти на утримання дитини.
В такому випадку суд сприйме це як свідоме ухилення від виконання батьківських обов’язків й може подумати про позбавлення батьківських прав, але одразу позбавляти не буде, — зазначає юристка.
Коли чоловік сплачує маленьку суму, якої не вистачає на забезпечення дитини в ЄС, наприклад, менш ніж €100, то це не є порушенням законодавства.
Марина Легенька пояснила це тим, що коли він сплачує рівно стільки, скільки встановив суд, то фактично нічого не порушує.
В такому разі ти можеш лише звернутися до суду про перегляд суми аліментів. Якщо заробіток чоловіка дозволить, його зобов’яжуть платити більше, — додає експертка.
Які б не були стосунки та непорозумінням між експодружжям, ніхто з батьків не має перешкоджати спілкуванню дитини з іншим. Адже це кваліфікується законодавством, як зловживання своїми правами.
Якщо ж один хоче позбавити іншого батьківських прав й при тому забороняє спілкуватися з малечею, то це може обернутися дуже неприємним чином.
Наприклад, чоловік може звернутися до органів опіки та піклування за місцем проживання й надати усі наявні контакти ексдружини.
Такий вчинок уже свідчитиме про небайдужість до дитини, тому про жодне позбавлення прав мова більше не йтиме, — розповіла юристка.
Тим часом відповідні органи опіки зв’яжуться з матір’ю, проведуть профілактичні бесіди та попередять про наслідки. Жінку зобов’яжуть надавати можливість батьку спілкуватися з дитиною за зазначеним розкладом.
Після цього чоловік може звернутися до служб країни-перебування дитини щодо впливу на матір. Вже там, якщо між Україною та цією державою укладені відповідні угоди, органи чинитимуть за своїм законодавством і контролюватимуть виконання матір’ю зобов’язань.
Суперечок між колишнім подружжям може бути багато, та якщо у вас є спільна дитина, важливо стати дорослими й лишити усі образи позаду. Ми розповіли, як розійтися мирним шляхом і що обговорити під час розлучення.
Не пропускай найцікавіше, підписуйся на наш Telegram-канал.