Повномасштабна війна спричинила масовий виїзд українців за кордон. У пошуках порятунку та прихистку вони стали дуже вразливими, і як наслідок — легкими жертвами для організованих груп по експлуатації людей.
Згідно з дослідженням, яке провела Міжнародна організація з міграції щодо вразливості українців до ситуацій торгівлі людьми в умовах війни, кожен четвертий українець готовий прийняти ризиковану пропозицію роботи за кордоном.
Та дуже часто гарна картинка роботи та високі зарплати за кордоном — це квиток не в щасливе майбутнє, а у трудове рабство й не тільки.
Зазвичай обізнаність людей в цій темі зводиться тільки до стереотипного мислення, тому рабство переважно асоціюють тільки з сексуальною експлуатацією.
У той час як воно має різні форми: трудова експлуатація, примусове жебрацтво, втягнення в злочинну діяльність, використання у збройних конфліктах, вилучення людських органів та його інші види.
Також виокремлюють вид експлуатації — домашнє прислуговування. Це переважно безоплатне використання українців та українок для хатньої роботи. Часто воно супроводжується насильством та обмеженнями численних прав.
Українців найчастіше використовують для праці на будівництві, в сільському, домашньому господарстві чи сфері послуг. Переважно людей продають в Росії, країнах ЄС, Туреччині тощо.
З війною стала актуальна тема про примусову депортацію українських дітей в Росію.
За даними державного порталу Діти війни, за період повномасштабної війни станом на 3 квітня 2023 року депортованих неповнолітніх — понад 19 тисяч. Це робиться переважно для підняття генофонду, усиновлення, а також подальшої трудової експлуатації.
Існує безліч видів пасток, через які можна стати жертвою людської торгівлі. Експерт з протидії торгівлі людьми Карітасу України Ігор Тридуб зазначає про найбільш поширені сценарії:
До того ж після початку повномасштабної війни Росії проти України було зафіксовано різке зростання випадків торгівлі людьми. Про це сказала генеральна секретарка Організації з безпеки та співробітництва в Європі Гельґа Марія Шмід у своєму інтерв’ю німецькій газеті Die Welt.
За її словами, з початку війни на 600% побільшало онлайн-запитів на сексуальні послуги та порнографічні зображення українських жінок та дітей, а також зросла й кількість випадків торгівлі вагітними жінками.
Ці безцеремонні злочинці зустрічають людей, яким потрібна допомога, яким доводиться заробляти гроші, які не говорять мовою нової країни і часто мають психологічні травми внаслідок війни, – розповіла очільниця організації.
Дуже ускладнює ситуацію те, що українці, які тікають від війни, часто необізнані у проблемі торгівлі людьми. Керівник програм щодо запобігання торгівлі людьми Карітасу України Наталія Голинська каже, що стати жертвою може будь-хто незалежно від освіти, обізнаності в питаннях рабства чи знання мов.
— З початком повномасштабного вторгнення ситуація з дотриманням прав людини катастрофічно погіршилася. Війна спричиняє масовий виїзд українців за кордон. Вони вразливі, а вразливість — це той фактор, який робить їх легкими жертвами організованих груп по експлуатації людей, — підсумовує експертка Наталія Голинська.
Фото: Pexels
Насамперед потрібно ретельно перевіряти роботу, знайомих чи місце, куди ви плануєте їхати.
Наталія Голинська також додає, що в умовах війни не завжди діють загальновідомі правила: перевіряти номер машини, в яку сідаєш, нікому не довіряти паспорт, знати контакти посольства, роботодавця. У стані вразливості українські біженці цього не роблять.
Ще один зі шляхів для протидії торгівлі людьми — це інформаційний.
Тому щоб запобігати потраплянню в рабство, у Telegram було створено чат-бот Залишайся в безпеці. Там постійно працюють оператори, які відповідають на всі важливі запитання.
Також зараз поширене і розповсюдження листівок з порадами безпечного перетину кордону та запобігання потрапляння в ситуації торгівлі людьми. Таку ініціативу влаштувала організація України — Карітас.
Зрозуміти, що ти чи твої знайомі потрапили у ситуацію, пов’язану з торгівлею людьми, все ж можна. Її можна виявити за певними ознаками:
Після кожної неприємної події в нашому житті збільшується ймовірність розвитку посттравматичного синдрому. Вікна розібрались, що таке ПТСР, чому він виникає та як з ним боротись.