Своїх зусиль до перемоги України докладають і наші діти. Вони займаються волонтерством та допомагають збирати кошти на необхідні для військових речі.
Восьмирічний Богдан Будженко із селища Олександрівка уже передав кілька десятків тисяч гривень на потреби ЗСУ. Усі ці кошти хлопчик збирав самостійно та навіть отримав медаль від бойового формування за свою роботу.
Хлопчик має багато улюблених занять, зокрема спорт. Богдан полюбляє заняття фізкультури та кататися на велосипеді. Але між своїми секціями знаходить час на збір коштів. Його історію розповіли у Кіровоградській правді.
Ідею збирати кошти для ЗСУ Богдану запропонував його тато-волонтер Олександр. Одного дня він запитав у хлопчика, чи не хоче він допомогти. Богдан з радістю погодився.
— Спочатку ми нарвали у бабусі абрикос та інших сезонних плодів і син продавав це. Здається, за півгодини у нього все розкупили, а також клали у кошик просто гроші.
Він зібрав понад 20 000 грн, за які ми купили десять ремінно-плечових систем, які відвезли військовим у Бахмут, — згадує Олександр.
Також хлопчик продавав пиріжки, які пекла бабуся, та співав пісні. Богдан зізнається, що інколи складно це робити, але він хоче, щоб Україна була вільною та незалежною. А про День Незалежності говорить, що це день вільності та свободи.
— Тобто, ми вільні, ми — незалежна від якоїсь іншої держави країна. Тому що зараз росіянці (так він називає росіян — ред.), хочуть нав’язати нам свої ідеї, вбити дуже багато людей, а ми не піддаємося, — міркує маленький українець.
Богдан волонтерив та збирав кошти на квадрокоптер та шини для 4-ї танкової бригади. Саме вони відзначили хлопчика своєю медаллю. Батько Богдана каже, що хлопчик зо два тижні не розлучався з медаллю, показував її усім родичам та сусідам.
— Але він не ходить із нею просто так, береже. Вона у нього у футлярчику стоїть. Кімната також обвішана прапорами, зокрема й від 4-ї танкової бригади з підписами, — говорить Олександр.
Богдан також не шкодує власних коштів для ЗСУ. Зізнається, якщо йому дарують гроші, він кладе їх до скриньки для військових. Батько зазначає, що Богдан зараз у тому віці, коли емоції приховати складно. Тож відразу видно, засмучений він чи радісний.
— За його вчинками видно, що він зовсім не шкодує, коли віддає навіть власні заощадження. Буває, чує мою розмову, коли я кажу, що нам на якісь потреби ЗСУ не вистачає грошей. Потім відразу біжить перераховувати гроші у своєму гаманці, а потім повертається і каже, що може дати певну суму, — ділиться Олександр.
Але він додає, що не варто змушувати дітей волонтерити. Якщо вони самі цього хочуть, то підтримувати. Чоловік зазначає, що сучасні діти дуже свідомі, адже народилися та дорослішають під час війни.
Це вже буде інша нація. Головне — правильні цінності указати й правильно направити. Хоча зараз дуже багато дітей самі бачать це направлення. Вони інакше думають, інакше говорять, — стверджує Олександр.
Ділиться також, що Богдан цікавиться перебігом подій на фронті та може виправляти, якщо чує в розмові російські слова, наприклад “спасибо”.
— Завдяки йому і я починаю виправляти себе, що треба сказати “Дякую”, — зізнається батько юного волонтера.
На жаль, багато дітей втратили батьків на війні. Вони шукають різні способи, щоб продовжувати жити. Раніше ми розповідали історію Вероніки про те, як творчість допомагає пережити біль, якого завдала війна.
Фото: Кіровоградська правда
А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.