“Тікаємо, літаки!”: про відважну операторку АЗС, яка допомагала військовим на Антонівському мосту

Коли кожен на своєму місці, суспільство та нація загалом може рухатися вперед. А коли кожен на своєму місці вчасно, в потрібний момент — можна врятувати цілу країну та й світ.

Про це добре знає Ганна Есіна — жінка в ніч з 24 на 25 лютого 2022 року власноруч запускала АЗС, аби дати пального нашим військовим на Антонівському мосту. Тоді це була найгарячіша точка на карті Херсонщини. Про пережите та як змогла впоратися із завданням, коли навколо все палало, жінка розповіла Суспільному.

Ганна зізнається, що спершу, коли до АЗС підійшли троє чоловіків у цивільному, вона відмовилася давати їм пальне — не повірила, що то були ЗСУ. Але через якийсь час до неї з таким проханням вже звернувся заступник міського голови, поліція та військові. 

Побачивши документи, жінка погодилася допомогти.

— Коли ми приїхали на Антонівський міст, на ньому стояла бита техніка, все розбомблено. Але були танки та БТР, які потрібно було заправляти, — згадує Ганна. — На мосту у нас дві АЗС. Одна була зовсім розбита, друга — більш-менш жива, але живлення в ній не було. Військовий відсунув двері.

Я пролізла у щілину і зі своїм керівником у телефонному режимі почала запускати АЗС. На заправці я працювала лише два місяці і не мала досвіду, як самостійно вмикати всю систему.

Та їм не вистачило буквально двох хвилин, аби заправитися. Щойно дівчина знайшла необхідні блоки живлення та зрозуміла, як має працювати ця система — залунали вибухи. 

— Я почала вводити на касі пароль, тоді пролунав другий вибух і зі стелі посипалось тинькування. Військовий забігає, каже: “Тікаємо!”. Я кажу: “Лишилось дві хвилини”, а він: “Тікаємо! Літаки!”

Читати на тему

Сталося б найгірше. Як поїздка в гарячу точку врятувала дніпрянку від смерті під завалами

Дивись історію дівчини, яка дивом вижила після атаки на Дніпро 14 січня.

Жінка зізнається, що лише тоді усвідомила: це справжня війна. Її почало трусити уже у відносно безпечному місці й вона навіть не могла нічого пояснити своїм колегам.

У Херсоні вона залишалася ще протягом трьох місяців, доки на заправці не розпродали усі запаси з резервуарів. Уже під час окупації жінка зважилася перебратися до Запоріжжя. Через важкі умови життя вона не витримала, і в серпні знову повернулася до Херсону. 

Після звільнення міста Ганна повернулась працювати на свою АЗС. Працює там і досі. 

Люди, які йдуть на виконання своєї роботи, попри ризик та небезпеку, пришвидшують цю перемогу. Історію про пілота, який загинув на виконанні важливого завдання у війні проти росіян, ми розповідали тобі раніше.

Підписуйся на наш Telegram та стеж за останніми новинами!