Геть Росію з ООН! Адвокат Максим Баришніков про підстави перебування РФ в організації та шляхи її вигнання

Уже дев’ять років Росія веде війну проти України, з них 13 місяців — це повномаштабні бойові дії. Та ще більше часу країна-агресор безпідставно займає місце в ООН.

Так само Росія має необґрунтоване право вето, чим безсоромно користується, щоб виправдати усі збройні втручання, які відбувались принаймні останні три десятиліття.

1 квітня РФ — країна-агресор та терорист — може почати головувати в ООН. Тому вже зараз перед Україною постає питання, як вигнати Росію з організації, щоб не лише досягти верховенства права та справедливості, але й просто зберегти своє існування.

Адвокат та співзасновник ініціативної групи з вигнання РФ з ООН Максим Баришніков розповів Вікнам, як Росія взагалі потрапила в ООН, чому має право вето, як її можна цього позбавити та чому це так важливо.

З 1 квітня РФ —  країна-агресор та терорист — може почати головувати в ООН, організації, декларованою метою діяльності якої є підтримання й зміцнення миру та міжнародної безпеки. Як таке взагалі можливо? 

— Я як співзасновник ініціативної групи громадського хабу Геть Росію з ООН, як адвокат, як юрист досі не можу зрозуміти, як це сталося. Оскільки Організація Об’єднаних Націй має власний статут, по суті конституцію, що чітко передбачає процедуру набуття членства цієї організації державою.

РФ як країна ніколи в житті не набувала такого членства відповідно до цього Статуту.

Вона ніколи не отримувала схвалення Ради Безпеки, не отримувала позитивного голосування на Генасамблеї та не ратифікувала Статут ООН. Отже, вона не є за будь-яких обставин, за будь-якою формальною ознакою членом організації.

Тим паче вона не має жодних підстав перебувати серед привілейованих членів організації, які у Статуті названі постійними членами Ради Безпеки ООН. Щобільше, їхній перелік, що наведений у статті 23 Статуту ООН, взагалі жодної РФ не включає — є лише згадка про колишній СРСР.

Отже, у 1991 році фактично РФ здійснила першу, але не останню окупацію. І окупувала вона одразу місце колишнього СРСР як в ООН, так і в Раді Безпеки ООН.

Оскільки, на відміну від України, яка була серед країн-засновниць цієї організації, підписантів відповідної угоди в Сан-Франциско у 1945 році, РФ на той час ніде не існувало. Вона ніколи не набувала такого членства.

І на сьогодні за результатами цієї найбільшої геополітичної афери кінця 20 століття, що відбулась у грудні 1991 року у стінах ООН та навкруги цієї будівлі, РФ дійсно зловживає тими правами, які їй не належать.

РФ більше, ніж усі інші держави разом узяті, неправомірно застосовує право вето. Переважно щоб покривати власні злочини та грубі порушення норм міжнародного права. А також для надання допомоги своїм країнам-клієнтам, як-от Сирії, які безумовно користуються тими можливостями, які передбачає Статут ООН для постійного члена Ради Безпеки.

Тобто жодних логічних, юридичних пояснень цьому немає. Але є юридичні шляхи вирішення цієї ситуації. І, безумовно, припинення участі РФ у діяльності ООН та її органах, якими є як Генасамблея, так і Рада Безпеки, є обов’язковою передумовою для будь-якого реформування ООН як організації.

Розкажіть, будь ласка, наскільки питання вигнання РФ з ООН для вас особисте?

— Насправді наша ініціативна група складається з абсолютно різних людей, які до цього часу були дуже далекі від проблематики ООН та таких великих питань міжнародного права.

Та десь менше ніж рік тому, наприкінці травня 2022 року, ми сиділи на кухні, де готували гуманітарні обіди. У перерві взяли каву та обговорювали, що ще можна зробити, щоб зменшити вплив РФ на міжнародній арені. Це по-перше.

А по-друге, намагалися сформулювати для себе, які є критерії перемоги для України. Оскільки навіть наш президент каже, що вихід на кордони 1991 року не стане розв’язанням питання безпеки країни. Для цього потрібні певні геополітичні зміни, рушійними силами яких мають бути українці. Так ми дійшли до питання про ООН.

Це питання старе та загальновідоме. Перші статті про припинення участі росіян у діяльності Ради Безпеки ООН були ще у 1950 році. Тоді почалась війна в Кореї. Юристи дивились, як припинити участь Радянського Союзу у Раді Безпеки для того, щоб забезпечити можливість допомогти Кореї.

Адже ті, хто вважає, що ООН не впливова та насправді нічого не може зробити, подивіться, будь ласка, на два приклади. Перший — це Південна Корея, а другий — це Кувейт. Обох цих країн уже б не існувало взагалі, якби не рішучі дії Ради Безпеки ООН та Генеральної Асамблеї ООН.

Насправді лише рішення Ради Безпеки ООН мають обов’язкову силу, оскільки вона має певний інструментарій, який призначений Статутом цієї організації.

А для цього Рада Безпеки має діяти як єдиний орган. У її складі не має бути членів, які заперечують елементарні положення п. 2 та 3 статті 2 Статуту ООН. Тобто утримання від погроз силою та незастосування сили однією державою щодо іншої.

Це те, що ми маємо у випадку з російсько-українською війною. Це якраз агресія, яка до того ж здійснюється абсолютно середньовічними методами.

Переглянути цей допис в Instagram

Допис, поширений Володимир Зеленський (@zelenskiy_official)

Ми вирішили дослідити це питання, кілька місяців витратили на пошук документів. Це було зовсім нелегко, оскільки навіть Україна як держава лише у 2022 році почала отримувати перші матеріали щодо того, що відбулось.

А точніше — що не відбулось у грудні 1991 року у стінах ООН. Щодо ситуації, коли останній представник СРСР, змінивши візитівку на першого представника РФ, просто зайняв місце за столом та замінив на ньому табличку. Абсолютно без дотримання жодних процедурних норм, які передбачені як процедурами в Генасамблеї та Раді Безпеки, так і Статутом ООН.

Варто зазначити, що, на жаль, не всі наші знайомі пережили початок повномасштабних бойових дій. Ми дуже сумуємо за ними. І я відчуваю особисту відповідальність за те, щоб зробити так, щоб винні у цьому були покарані.

І я вважаю, що покарання це значно пришвидшиться за умов, коли РФ припинить зловживати неналежними їй правами постійного члена Ради Безпеки ООН. Це створює певну ауру безвідповідальності, неможливості або великої складності для притягнення до відповідальності винних.

А це ж не тільки керівники держав, але й конкретні воєнні злочинці, які все це вчиняли — віддавали накази та виконували їх. Тобто ідеї нашої ініціативної групи мають настільки ж універсальний характер та значення, як і принципи, вкладені у зміст Статуту ООН.

Ідеї у нас добрі, законні. Тому я сподіваюсь, що найближчим часом вони будуть реалізовані на практиці. Це абсолютно особисте для мене питання, і я не зупинюсь, поки не досягну результату.

Якщо починати з основ, то на яких підставах країна може бути представлена в ООН? Тобто яким шляхом набувається членство в ООН?

— По-перше, країна має висловити бажання набути статус члена організації, відправити лист на ім’я Генерального секретаря ООН. Генеральний секретар відправляє це питання на розгляд Ради Безпеки.

Вона дає рекомендації на ім’я Генеральної Асамблеї, яка включає це питання до переліку питань для обговорення. За результатами обговорення питання ставиться на голосування.

Але що важливо — згідно зі Статутом ООН, це не просто формальна процедура з папірцями. Як я вже згадував, стаття 2 Статуту ООН передбачає реальний обов’язок держави довести своє бажання дотримуватись норм цієї статті та загальних принципів, покладених до Статуту.

Держава має довести як передумову вступу до організації своє бажання та готовність не погрожувати. І не застосовувати силу в міжнародних державних відносинах у ставленні до інших держав.

Один із найголовніших принципів. Чому найголовніших? Тому що в преамбулі Статуту вказана мета створення цієї організації — уникнення воєнних дій у світі. А якщо вони точаться десь, то якомога швидше їх припинити.

На жаль, наразі РФ не може продемонструвати таке бажання, оскільки фактичні обставини протирічать цьому. Хай що вони кажуть. І тому потрібно щось робити.

Знову повторюсь, що у 1991 році не було дотримано жодної процедури. Був лише лист пана Єльцина, який навіть не знав, яку він країну представляє, оскільки у його тексті було згадано три різні країни.

Далі були дуже дивні юридичні дії з боку радника Генерального секретаря та тодішнього його заступника. Якщо продивитись його протоколи та юридичні меморандуми, він зазначає, що “десь якесь ну…”. До речі, він так і пише.

Крім того, після цього Генеральний секретар (Хав’єр Перес де Куельяр, — ред.), який уже на той час завершував свої повноваження, нічого не зробив. Лише надіслав лист Єльцина іншим делегаціям. Це питання ніколи не було на обговоренні, ніколи не було ухвалене рішення. Просто фактично РФ зайняла місце.

Більш того, якщо почитати інтерв’ю тодішнього представника Радянського Союзу в ООН, яке вистачило клепки викласти на сайті ООН, він так і пише, що РФ не дотримувалась жодних процедур.

Наприклад, там є такі слова, що рішення Міжнародного суду ООН вони отримали телефоном. Хоча досвідчені адвокати знають, що навіть у Печерському суді отримати рішення телефонним зв’язком, найімовірніше, неможливо.

Тобто це була афера, яка, на жаль, на той час пройшла. Але показово, що за кілька місяців після того сполучення Югославія, а тоді вже федеративна Сербія та Чорногорія, якщо я не помиляюсь, у 1992 році спробували повторити цей фокус.

Але вже Рада Безпеки ООН не дала їм такої можливості та видала рішення № 777 від 19 вересня 1992 року, де першим пунктом зазначено, що федеративна соціалістична республіка Югославія припинила своє існування. І другим пунктом зазначено, що всі держави, які утворились на території цієї країни, мають набути членство в ООН відповідно до її Статуту.

Югославія, а тоді вже Сербія, кілька років не визнавала цього рішення. Та все ж таки там змінилась влада, а країна пройшла процедуру та набула членства в цій організації.

Якщо продовжити про процедуру набуття членства в ООН, то дуже важливою відповідно до статті 110 Статуту ООН є ратифікація на національному рівні Статуту. Тобто він набуває обов’язкової чинності для цієї країни.

Потім ратифікаційну грамоту через секретаря ООН подають до США, оскільки саме ця країна визнана їхнім зберігачем.

До речі, 24 жовтня щороку ми відзначаємо Міжнародний день ООН. Це саме той день, коли Статут ООН почав діяти. Чому? Тому що було дотримано мінімальних вимог і Радянський Союз подав три ратифікаційні грамоти: власну, БРСР та УРСР.

Вони й зробили можливим набуття чинності Статутом ООН та початок діяльності самої організації. Тому Україна від початку брала активну участь у діяльності організації.

Додаткові причини для припинення участі РФ в діяльності ООН

— Слід зазначити, що, враховуючи ситуацію воєнну, а також після української перемоги — дуже важливим є припинення участі РФ в діяльності організації ще з інших причин.

Наразі точаться дискусії щодо створення так званого міжнародного трибуналу. Ad hoc (з латини “для цього” — вислів, що означає спрямованість на конкретний випадок, — ред.) для притягнення до відповідальності РФ за злочин агресії.

Для того щоб використовувати Міжнародний кримінальний суд, потрібен референс з боку Ради Безпеки. І зрозуміло, що РФ ніколи, перебуваючи в цьому органі ООН, не дасть своєї згоди на це.

Але якщо РФ позбавити цієї можливості незаконно зловживати правами постійного члена організації та Радбезу, ми відкриваємо шлях до застосування положень, які добре розроблені, і процедур, які добре відомі спеціалістам Міжнародного кримінального суду.

Як показує практика, навіть простий ордер, виданий цим судом, може викликати фактично геополітичні цунамі у світі.

Читати на тему

Початок притягнення винних до відповідальності: реакція світу на ордер на арешт Путіна від МКС

Розповідаємо, як світові лідери відреагували на новину про ордер на арешт Володимира Путіна.

По-друге, припинення безпідставної участі РФ в діяльності ООН також надасть нам переваги як країні. Оскільки ще кілька країн у світі є фактично клієнтами цієї держави, які користуються можливостями, що існують у постійного члена. Це також значною мірою позбавить РФ інструментарію на геополітичній арені.

І по-третє, коли ми кажемо про виплати репарацій тощо, це також буде значно легше зробити, якщо процес йтиме під егідою ООН. І для цього потрібне відповідне голосування у тому органі, який має військову силу для своїх рішень. І це Рада Безпеки ООН.

Отже, вирішуючи лише одне правове питання, де абсолютно всі логічні аргументи на користь України, позбудемося й інших проблем.

Я не можу брати до уваги аргумент, коли так звані вчені розповідають про так званий принцип естопель (наслідування, — ред.). У мене є контраргументи щодо цього.

Він настільки смішний та переважно висувається найчастіше або тими, хто безпосередньо брав участь у подіях 1991 року з боку РФ, або тими, хто пізніше підтримував її. Я не знаю — вони це роблять за гроші чи через свою недоумкуватість.

Способи усунути РФ від діяльності ООН

— Як це зробити? На початку нашої діяльності громадського хабу багато хто сміявся та вважав, що ніхто це не буде обговорювати. Але на першій фазі ми досягли того, що це не тільки почали обговорювати. Питання з’явилось у документах.

Я б звернув увагу на рішення Парламентської Асамблеї Європи, що було ухвалене восени минулого року, де Рада Європи зобов’язується дослідити питання, як РФ потрапила до ООН.

А також на заяву Верховної Ради України від 1 грудня 2022 року, коли ВР звертається до урядів та парламентів світу з проханням, по-перше, дослідити та вивчити фактичні обставини потрапляння РФ до стін організації. По-друге, визнати незаконною участь РФ в ООН.

По-третє, я б звернув увагу на заяву та позицію міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби щодо вигнання РФ з органів ООН та багато інших подій.

Та насправді діяльність нашої ініціативної групи вже має величезні досягнення, у які я, чесно кажучи, й сам не вірив на початку. Це і слухання в Конгресі, й обговорення в парламентах Канади та Великої Британії, й обговорення з міністрами та міністерствами закордонних справ багатьох країн.

Читати на тему

”Членство РФ в Радбезі — найбільша афера 20 століття”: Кулеба про методи усунення ворога з дипломатичної арени

Як Росія зайняла місце в Радбезі ООН та чому наше членство в НАТО є необхідним світу: розмова з Дмитром Кулебою.

Китайський сценарій усунення РФ з ООН

— Наша ініціативна група розробила навіть три базові сценарії досягнення мети — припинення участі РФ у діяльності ООН.

Найбільш показовим є так званий китайський сценарій. Колись, як відомо, Китай в ООН представляв Тайвань. А потім у 1961 році простою більшістю голосів у Генасамблеї ООН було ухвалене рішення щодо дослідження цього питання.

Робили це кілька років, та у 1961 році простою більшістю голосів, навіть за умови, що частина постійних членів Ради Безпеки ООН виступала проти цього, було вирішене питання щодо відновлення справедливості та передання права голосу від однієї делегації до іншої.

Так само для того, щоб припинити участь РФ у діяльності ООН за цим сценарієм, не потрібно жодних рішень Ради Безпеки чи Статуту ООН, де, до речі, немає ніякої РФ. Досить простої більшості — близько 100 країн, які проголосували б за.

Навіть якщо РФ та її країни-сателіти чи ті країни, які для мене з невідомих підстав проголосують проти, то й нехай. Ми все одно, враховуючи сьогоднішню геополітичну ситуацію, отримаємо більшість, і після цього їхня діяльність буде припинена у стінах ООН.

Можливість заміщення РФ на посаді постійного члена Радбезу ООН

— До нашого складу входять всесвітньо відомі вчені, професори міжнародного права. Один з них запропонував, що ініціативною групою було потім розроблено, реальне заміщення РФ Україною в стінах Ради Безпеки ООН.

Оскільки Радянський Союз припинив своє існування у 1991 році, то відповідно до норм міжнародного права, а також угод, які не тільки підписала, а й ратифікувала РФ пізніше — усі країни, які утворились на території колишнього СРСР, є країнами-спадкоємцями цієї держави.

Жодних країн-продовжувачів, як себе називає РФ, у міжнародному публічному праві як терміну не існує. Ми всі однакові, рівноправні. Тож Україна та Білорусь були серед членів цієї організації як засновники. Щобільше, Україна ратифікувала Статут ООН ще в серпні 1945 року.

То чому б Україні не виконувати обов’язки постійного члена ООН доти, поки не буде вирішене питання щодо місця колишнього СРСР?

На жаль, Білорусь, як ми добре знаємо, зараз є фактично співагресором з РФ. Тобто не дотримується норм Статуту ООН. А ось якраз Україну ніхто ніколи не звинувачував у його порушенні. Тому вона може виконувати ці повноваження, допоки не зміниться Статут ООН у статті 23.

Переваги усунення РФ з ООН

— А які переваги дасть? Я вже деякі з них перерахував, і, найімовірніше, потім підуть жести доброї волі, як вони це називають.

Якщо згадати нещодавнє інтерв’ю колишнього президента РФ, то він зазначав, що, на його думку, незалежно від воєнних дій, Росія тримається на трьох стовпах. Перший, як він називав, це тисячолітня історія. Не знаю, де вони тисячу років набрали.

Друге — це найбільший ядерний потенціал. І третє — це місце серед постійних членів Ради Безпеки ООН.

Фактично ми прийшли за тим, щоб позбавити їх як мінімум одного з трьох, на їхню думку, основних державотворчих стовпів цієї країни.

Я вважаю, що мета наша абсолютно законна, досяжна відповідно до норм міжнародного права та Статуту ООН. Вона вигідна нам. Та її досягнення потребує не більших зусиль, ніж ті, що передбачені для проведення через Генасамблею ООН створення трибуналу Ad hoc для РФ.

Думаю, що Україні як державі, а також її союзникам у всьому світі та людям доброї волі є сенс та необхідність усім разом взятися за справу та найближчими місяцями досягти цієї мети. Абсолютно благородної не тільки для України, але й для відновлення миру у всьому світі.

Які наразі існують механізми для усунення РФ з місця постійного члена ООН або ж навіть загалом з цієї структури?

— По-перше, річ у тім, що далеко не всі керівники зовнішньополітичних відомств країн знають про ситуацію. Деякі міністри закордонних справ просто від нас у телефонному режимі дізнавались про ситуацію з незаконною участю РФ в ООН.

Тобто нам необхідно, щоб це стало панівною думкою серед спеціалістів у галузі міжнародного права, а також серед голів зовнішньополітичних відомств країн світу.

По-друге, потрібне офіційне визнання незаконності перебування РФ в ООН. Так само, як свого часу абсолютна більшість країн світу визнала незаконність окупації та анексії території АР Крим.

Для цього потрібно запропонувати рішення для національних парламентів чи урядів країн. Саме про це йдеться у заяві, яка була видана та направлена ВР України 1 грудня 2022 року. У її підготовці наша ініціативна група, так само як і в багатьох інших документах, брала активну участь.

І третій завершальний етап — це, відповідно, голоси в ООН. Потрібно набрати мінімальну необхідну кількість голосів. Подати найпростіший проект резолюції, а за нього проголосують. І все.

Переглянути цей допис в Instagram

Допис, поширений United Nations (@unitednations)

Хоча один з моїх товаришів пропонував значно простіший варіант. Потрібно домовитися з поліцейським на вході в ООН. І він просто запитає у російської делегації: “А ви куди? Такої країни, як РФ, у переліку членів організації немає”.

І куди вони звертатимуться? У суд ООН? Він є компетентним для розгляду справ між країнами – членами цієї організації. Та ця країна не є членом ООН.

Насправді правових механізмів є кілька, вони реальні та дієві. Бо всі три базові сценарії, які розробила та запропонувала наша ініціативна група, базуються як на Статуті ООН, так і на прецедентах у діяльності цієї організації.

Крім того, додатково є наша пропозиція. Щоб на весь той час, поки не буде вирішено, кому має належати місце колишнього СРСР серед постійних членів Ради Безпеки ООН, Україна має зголоситись виконувати повноваження постійного члена.

Це потрібно до моменту, коли члени цієї організації відповідно до положень Статуту або внесуть зміни до статті 23, де зазначені п’ять постійних членів, або якимось іншим шляхом знайдуть розв’язання цього питання. Вважаю, що наша держава за 30 років довела свою миролюбність.

Петиція Геть Росію з ООН

— На моє переконання, більшість дослідників та спеціалістів у галузі міжнародного права, знаючи про це та добре розуміючи безпідставність участі РФ у діяльності організації, просто не вірили, що щось можна зробити.

А наша ініціативна група Геть Росію з ООН зібралась, і потроху ситуація змінюється. Навіть завдяки нашій діяльності місцева влада у кількох регіонах України, які особливо постраждали від воєнних дій з боку РФ, погодилась розмістити наші плакати щодо підпису петиції. Ми її створили на початку нашої діяльності.

Вона є певним індикатором наших успіхів. І на сьогоднішній ранок, якщо я не помиляюсь, третина мільйона людей, тобто 330 тисяч осіб, підписали нашу петицію. Якщо вам доводилось переконувати якусь незнайому та чужу вам людину у доволі складному політичному питанні, то розумієте, наскільки це складно зробити.

Однак я закликаю наших читачів також перейти на сайт, де розміщена петиція Геть Росію з ООН, та підписати її. Це дуже сприяє нашій діяльності.

Слід одразу зазначити, що петиція не має жодної обов’язкової сили для будь-яких її адресантів. Бо це громадська приватна ініціатива. По-друге, наша петиція адресована Генеральному секретарю ООН.

Але кількість підписантів дуже впливає на ставлення до діяльності нашої ініціативної групи та її успішності. Оскільки у демократичних країнах значення громадської думки величезне.

І коли ти приходиш з кимось розмовляти або в університеті, або в міністерство закордонних справ, то завжди дуже доброю допомогою є й заувага, що нас підтримують сотні тисяч людей.

І всі, хто підписуватиме цю петицію, пересвідчаться, що це не просто натиснути “окей”, а треба пройти певну процедуру. Так ми розуміємо, що абсолютна більшість підписантів — це люди, які нас дійсно підтримують.

Навіть з досвіду нашої участі на форумі в Давосі можна зазначити, що, як правило, потрібно лише кілька хвилин, щоб переконати голову держави, чинного чи колишнього, у правильності нашої мети, правовій вмотивованості нашої діяльності та необхідності нас підтримати.

Наші ідеї знаходять підтримку, тому треба їх лише розповсюджувати у світі.

Які переваги можна визначити не лише для України, але й для інших країн, у тому, щоб позбавити РФ хоча б права вето в ООН, а можливо, й членства? Адже у деяких своїх інтерв’ю ви зазначали, що саме РФ блокує роботу установи та практично нівелює її ефективність.

— Дійсно, країни всього світу, що є членами ООН, зацікавлені в ефективній роботі цієї організації. І для всіх очевидно, що участь РФ у діяльності ООН є контрпродуктивною. Вона призводить до небаченої неефективності. Навіть за радянських часів такого не існувало.

Річ у тім, що значна частина світового політикуму просто не знає про правові підстави. Вони це розглядають як геополітичне чи суто політологічне питання. Та це абсолютно не так. Це правове питання, яке може бути вирішене в рамках чинного законодавства, Статуту ООН, принципів та норм міжнародного права. І це для багатьох із них є величезним відкриттям.

По-друге, після фіксації факту незаконного перебування РФ в ООН постає питання: “А що робити?” Навіть багато моїх колег із різних країн були переконані, що це неможливо. Щобільше, навіть в Україні є люди, які з подивом дізнаються про те, що потрібна просто більшість голосів на Генасамблеї ООН, щоб розв’язати це питання.

Таке питання вже вирішувалось на Генасамблеї ООН. Наприклад, позбавлення права голосу на багато років — це питання з ПАР. Це взагалі класичний випадок, але ніхто про нього не знає та не звертав увагу, що такий самий механізм може бути використаний щодо РФ.

Мандатний комітет ООН, через який проходить кожна країна – член організації перед початком кожної сесії, складається з країн, які, м’яко кажучи, не підтримують діяльність РФ. Тут уже дев’ять чи десять голосів потрібно. Вони просто проголосують та позбавлять її голосу в цілому.

Є величезна кількість опцій. І кожна з них законна. Необхідно тільки донести це до голів держав та урядів наших країн-партнерів.

Україні потрібно не так уже й багато голосів, оскільки вже є певна кількість країн у світі, які зголосились та готові голосувати за майбутній проект резолюції, яку представить Україна чи будь-яка країна щодо припинення безпідставної участі РФ у діяльності ООН.

Як ви вважаєте, наскільки доречно змінити певні правила, якими послуговується ООН, задля збільшення її ефективності? Наприклад, загалом відмовитись від права вето для всіх?

— Статут ООН — цілком робочий документ та має робочі механізми. Якщо уявити, що сьогодні РФ зникає як країна, що зловживає правами постійного члена, які їй не належать, то ми стикаємось із ситуацією, коли ООН дуже швидко відновлює свою дієздатність.

Наша мета у тому, щоб досягнути справедливості та покарання винних за тяжкі злочини. Так, щоб інші країни не перетворювались на наступні жертви тої імперії зла, яка, на жаль, все ще існує.

Статут ООН передбачає інструментарій для того, щоб ухвалювати рішення, а потім досягати ситуації, коли вони будуть реалізовані на практиці у всьому світі.

Тобто я б утримався від намірів усе змінити. Спробуймо зробити так, щоб уже наявний текст почав справді працювати.

Також раніше постійний представник України при ООН Сергій Кислиця ексклюзивно в інтерв’ю розповів Вікнам, що таке рішення насправді означає для України та Росії, чи можуть РФ вигнати з ООН та чи потрібно буде підписувати мирний договір з країною-агресором після перемоги України.

---

А ще у Вікон є свій Telegram-канал. Підписуйся, аби не пропустити найцікавіше!