Почав себе поважати, бо як там було вижити — не знаю! Масі Найєм про день, коли отримав поранення, людей у тилу та ветеранів

Зараз багато українців знають адвоката та військовослужбовця Масі Найєма. Чоловік отримав тяжке поранення на фронті, але попри все не здався та продовжує боротися за нашу свободу.

Масі Найєм в інтерв’ю для Горять вуха розповів про день, коли отримав поранення, повернення до служби, людей у тилу та ставлення до ветеранів.

Про день, коли отримав поранення

— Чи прокручуєте ви в пам’яті день коли отримали поранення?

— Так, багато разів. Але після того як півтора чи два тижні тому вперше побачив фотографію місця підриву і машини, в якій підірвався, я почав себе поважати. Думаю: “Я — молодець”. Як вижити там — не знаю. Це було жахливо. Пам’ятаю, як стався вибух, як тримався за голову. Пам’ятаю, що втратив свідомість, прийшов до тями після коми у лікарні.

Пам’ятаю, що останнє їв — печиво в будинку інформатора, який потім нас підірвав.

Пам’ятаю останнє фото, яке зробив — це був будиночок. Подумав, що трошки схоже на Крим. Пагорб і будиночок стоїть. 

Пам’ятаю: зранку вдягнув корсет спеціальний, бо спина сильно боліла, — розповідає Масі.

Також додав, що останній фільм, який дивився двома очима — Аризонська мрія. Він був завантажений на телефон, Масі любить цей фільм і може процитувати весь початок.

Машина, у якій був Масі Найєм. Фото: Facebook

— Пам’ятаю ми сіли, поїхали, з лівої сторони сидів Сашко, який зараз у важкому стані. По переду сидів мій побратим, який загинув.

Я їхав та думав, чи вдягати окуляри. Вирішив, що не буду. Ми ж не рейнджери. Куди ми їдемо? Ще немає обстрілів. 

Дуже чітко пам’ятаю цей момент, тому що  тоді я ще сказав командиру вдягнути бронежилет і каску. Я не помітив, що він її не вдягнув, — веде далі Найєм. Згадав також, як писав смс родині.

— Ви сказали таку фразу: “Я їв печиво в будинку інформатора, який нас підірвав”.

— Так, пізніше ми проаналізували, і це підтвердилось, що людина, яка показувала місце, де ми можемо кинути понтонну переправу, фактично нас підірвала. Згідно з усіма технічними нюансами, неможливо було, щоб ми наїхали на міну. Дві машини проїхало та не зірвалися. А коли я зайшов в машину, підірвалась міна… — наголошує Масі.

Він акцентував, що було розслідування і підтвердилося, що інформатор був винен.

Читати на тему

Як подолати бюрократичне пекло: Масі Наєм розповів про допомогу пораненим військовим

Масі Наєм розповів про проблеми, з якими зіштовхуються поранені військові, а також поділився, коли будуть зміни в системі.

Про людей у тилу

— Військові діляться на два типи. Одні говорять, що люди в тилу мають жити нормальне життя. Бо військові на фронті воюють для того, щоб люди в тилу жили це нормальне життя. Інші кажуть, що люди в тилу не мають жити нормальне життя, бо вони забувають про війну. Менше донатять. Що можете сказати?

— Я б попросив цих людей не забувати, навіщо ми воюємо. Щойно ми забудемо, навіщо ми воюємо, втратимо країну і взагалі програємо цю війну. Найголовніша мета — це любов до людей.

Ми захищаємо цих людей. Воюємо заради того, щоб ці люди жили на території України. Не росіяни, не білоруси.

Щойно ми говоримо про їх спокій і щастя, перетворюємося на росіян, які хочуть, щоб вони страждали.

Треба пам’ятати про дві речі.

1. Перша — найкращий показник ефективності ЗСУ це те, що люди в Києві зараз можуть сидіти спокійно відпочивати.
2. Друге — росіяни хочуть, щоб ми страждали. Якщо ви не хочете робити те, що хочуть росіяни, то просто будьте щасливі.

Заради цього в принципі і війна. Щоб люди були щасливі, жили так, як вони хочуть, а не як Росія хоче. Така сама історія з батьками. Якщо ви любите своїх дітей, ви ніколи не будете казати: “Страждай так, як я страждав”, — ділиться думками Масі.

Він також додав, що не зустрічав військових другого типу. 

Читати на тему

”Не потрібно вимагати від усіх чоловіків в тилу іти на фронт — це зайве та шкодить”: що насправді робить тил для української армії

Чому військо без тилу — безсиле: відповіли воїни ЗСУ.

Про повернення на службу

Масі Найєм після поранення та реабілітації вже повернувся на службу та розповів, чим займається.

— На жаль, не все можу сказати. Загалом ми робимо все для того, щоб, наприклад, у тій ділянці Бахмута, де є наші хлопці, вони втримали позиції. Загалом ми вирішили повертати собі території, які останні два-три тижні сильно здали. Багато цікавих речей, про які, я думаю, що після війни з гордістю зможу розповісти.

Зараз, на жаль, не можна. Важко про це не говорити. Тому що іноді хочеться вискочити у соціальну мережу та написати: “Ви знаєте…” Але не можна, — ділиться Масі Найєм.

Фото: Facebook

Про ветеранів

— Що треба зробити, щоб в бік ветеранів не звучала фраза: “Ми ж тебе туди не посилали”?

— Треба зрозуміти. Треба пояснити суспільству, з чим стикається військовий, коли він здійснює свою діяльність як військовий. Багато людей цього не розуміють. Людина, яка сидить в окопі, для мене герой. Бо вона щоночі в очікування смерті. Щодня вона збирається на цю смерть наново йти ввечері. Щоночі, коли ти сидиш, не знаєш чи тебе вже знайшли чи ще ні. Якщо тебе знайшли, йдуть вбивати, якщо помітили через тепловізор.

Якби цивільні знали про цю внутрішню кухню, вони б усвідомили, що військові, які попри страх повторно йдуть туди з метою захистити наші цінності, політичний устрій в країні. Зрозуміли б: те, з чим стикається військовий, — величезна жертва.

Мені здається, треба суспільству більше пояснювати, чому саме ми хочемо дати пошану військовим. Ми хочемо це зробити для того, щоб майбутні покоління, які захищатимуть так само Україну, мали цю рольову модель поведінки. Щоб вони знали: ти захистиш країну, а вона тобі буде вдячна. 

— Ви думаєте, що це просто проблема комунікації держави з суспільством?

— Стовідсотково! Більшість людей, які кажуть: “Я тебе туди не посилав”, чому це роблять? Їм самим дискомфортно від почуття, що вони не воювали. Вони в чомусь заздрять тому, яка подяка +є цим військовим, — міркує Масі Наєм.

Повне інтерв’ю ти можеш переглянути у відео.

Здається, що багато українців “звикли” до війни. Але не потрібно про неї забувати. Раніше Сергій Притула у своєму інтерв’ю розповів, чого не вистачає Україні для перемоги.

А ще у Вікон є свій Telegram-канал. Підписуйся, аби не пропустити найцікавіше!