Як подолати бюрократичне пекло: Масі Наєм розповів про допомогу пораненим військовим

Після пекла війни військовослужбовці, які отримали поранення, потрапляють в інше пекло — бюрократичне. Військово-лікарська комісія, купа довідок, встановлення групи інвалідності.

Бійці, які втратили кінцівки, змушені пересуватись з кабінету в кабінет, аби довести очевидне. Тому над юридичною допомогою у цьому питанні військовослужбовцям допомагає ГО Принцип, засновник якої адвокат та військовослужбовець Масі Наєм.

Військовий розповів ведучій розмовної студії телемарафону Яні Брензей про проблеми, з якими зіштовхуються поранені військові, а також поділився, коли будуть зміни в системі.

Про медико-соціальну експертну комісію, яка встановлює групу інвалідності

— Чому це дратує, чому в мене певна фрустрація, чому я відчуваю себе покинутим. Тому що я не розумію, де прочитати зведену інформацію, що далі мені робити.

У військовій частині мені дали направлення у МСЕК. Куди я піду? Я думав, що у МСЕК. Але я туди прийшов, а мені там сказали: “Вам не до мене”. Нібито потрібно піти до сімейного лікаря, який сформує “якийсь пакет документів та кудись направить”.

Я вийшов і думаю, що можна було б надрукувати одну сторінку з інформацією, яку можна було б давати пораненим.

Тепер я буду йти до свого цивільного лікаря, який буде формувати “якийсь пакет документів”. Що потім станеться? Я поки й досі не зрозумів. І ми це хочемо змінити.

Переглянути цей допис в Instagram

Допис, поширений Принцип (@pryncyp.ua)

У МСЕК взагалі багато проблем як у ставленні до людей, так і в неналагоджених процесах та корупції. Знаю, що у держави є на це рішення. Тому сподіваюсь, що з 1 квітня ми видихнемо від думки, що ці проблеми більше не існують.

Як має бути процес встановлення інвалідності

— Навіщо взагалі ця документація існує? Щоб виплатити кошти військовому. А навіщо це робити? Бо це певна вдячність.

Якщо це через вдячність, то чи можна зробити так, щоб людина відчула цю вдячність, а не випрошувала. Отримала не приниження, нерозуміння, неясність, а саме вдячність.

У своєму ідеальному уявленні я бачу, що коли я отримав поранення, прокинувся в лікарні, потім мене виписали і я поїхав додому. І я знаю точно, що в цей час держава працює над цими документами без мене.

Я ж був у лікарні два місяці. Проведіть мені ВЛК, дослідження, усі документи зробіть, щоб я потім поїхав додому. Бо найголовніше у своєму житті я вже віддав — це моє здоров’я. А ви просто скеруйте цей процес.

Як говорить пан міністр, за людиною ходять документи. І я думаю, що це гарний процес. Сподіваюсь, що зміни стануться за близько два місяці. Але це великий процес, який не починався з 2014 року. Президент порушив це питання на Ставці, щоб ми його активізували. І це дуже гарна історія.

Читати на тему

Бачу поранення і не знаю, що робити: правила надання домедичної допомоги

Ми всі зрозуміли, що у секторі обстрілу дуже мало часу на обдумування ситуації. Тому на медичну допомогу залишається не так багато.

Чому за дев’ять років не вибудувалась культура надання інвалідності пораненим

— Тоді ці підходи були радянські з приниженням людської гідності в принципі. Не було жодної філософії. Зараз ми хочемо створити певну філософію, бо наразі у суспільстві у нас є почуття величезної подяки військовим. Тобто зараз є момент, коли можна виправити минулі помилки.

Бо якщо ми сьогодні виграємо війну, то завтра всьому суспільству буде начхати на всіх військових. І це реальність, з якою ми стикнемось. Тому поки йде війна, саме зараз на часі це змінити.

Крім того, мені здається, що військові, які тоді потрапляли на ті ВЛК, були надто втомлені, щоб це змінювати. Я отримав поранення, тоді мені здається, що доля привела мене до того, що я маю це змінити. Тому спробую це зробити.

Переглянути цей допис в Instagram

Допис, поширений Masi Nayyem (@nayyemmasi)

Які зміни вдалось привнести

— Наприклад, у військово-лікарській комісії зараз вже волонтери принесли та поставили лавки. Ми домовились, що по всій країні волонтери зможуть долучитись до допомоги.

Ми зробили правовий навігатор, де поранений може зайти, подивитись на якій стадії він знаходиться, натиснути та перевірити, який потрібен далі документ. І це безкоштовно.

Тобто я не шукаю зараз, хто винний. Мені зараз важливо, щоб поранені відчули повагу до себе та турботу від держави.

Можливо за кілька місяців все зміниться, тому що будуть розподілені навантаження на медичні інституції. Крім того, йде робота над проектом цифровізації.

Нові зміни вже приносить й доброволець 95-ї бригади Десантно-штурмових військ та директор МАН України. Читай інтерв’ю з Оксеном Лісовим.

А ще у Вікон є свій Telegram-канал. Підписуйся, аби не пропустити найцікавіше!