Немає жодних правил: Олексій Тригубенко про гендерні стереотипи, власні недоліки та наставника у стосунках

“Хто я? Ким є людина навпроти?” — питання, на які відповісти практично неможливо, хоч як довго ви знайомі. А часом не так уже й необхідно шукати на них відповідь.

Іноді, щоб пізнати людину, варто лише дізнатись, що змушує її плакати. 

Для когось сльози є стереотипною ознакою слабкості, для інших — способом очищення душі до її первісного стану. Проте однозначно можна сказати, що це одна з тих речей, яка може дати змогу пізнати справжню сутність людини.

Вікна вирішили дізнатись, як ставиться до стереотипів відомий бізнесмен Олексій Тригубенко та що здатне його розчулити.

Скільки разів після закінчення проекту Холостячка ви чули на свою адресу коментарі “ідеальний чоловік”?

Чому мене так назвали — я не знаю. В мені немає нічого ідеального. Це такий дивний образ.

Ідеальних людей немає, ви ж самі розумієте. Усім подобатись неможливо, і в кожного є свої якісь недоліки.

Просто людям у той момент, мабуть, відгукнулось те, що я звичайний хлопець, займаюся тачками. Прийшов на проект і залишився таким, як і був. Можливо, це підкупило людей.

Тому що людям бракує такої життєвості, буденності й простоти. Коли все так, як є.

Читати на тему

Чому нам часто подобаються ті, що програють — розбираємо на прикладі Холостячки

Психологиня пояснила, чому ми так любимо саме тих героїв, які зазнали невдачі за крок до щастя на проектах Холостяк та Холостячка.

Які недоліки, на вашу думку, має Олексій Тригубенко?

Я гекаю, шокаю, порушую правила дорожнього руху, люблю постійно ганяти, запізнююсь, можу проспати, купаюсь по 40 хвилин в душі, ще й готувати не вмію. 

А ще зріст у мене маленький, пресу немає. Не помити посуд з вечора? Легко, просто, прекрасно.

Зараз популярний здоровий спосіб життя, а я можу випити, і я не прихильник правильного харчування.

Можу з’їсти бургер. Не слідкую за своїм сном, не займаюсь йогою, часто забуваю медитувати.

Словом, у мене стільки “заморочок”. Який я ідеальний?

Хто для вас справжній чоловік?

Зараз настільки швидко змінюється світ. 20 років тому справжнім чоловіком вважався той, хто ходив на роботу та приносив додому гроші. Зараз стерлися межі, тож справжній чоловік може займатись, чим завгодно.

Для мене справжній чоловік — це той, хто до чогось прагне та постійно розвивається. В якого є своя улюблена справа, і не важливо, яка вона.

Він може працювати найманим співробітником чи мати свій бізнес — це все не має значення. Головне, щоб він був захоплений своєю справою. Тому що у такий спосіб, мені здається, людина розвивається, коли зайнята якоюсь роботою і отримує від неї насолоду.

Якщо говорити про аспект особистих стосунків, то у мене є приклади сімейних стосунків, які я б хотів, щоб у мене були. 

Гриша Решетник для мене приклад. Я собі уявляю, що хотів би таку сім’ю, як у нього. Кохана дружина, яка тебе любить і підтримує, багато дітей – ось це чудово.

Для мене Гриша — наставник у стосунках. Хтось інший — у мене наставник по бізнесу. Так і живу, придивляюсь до того, як все має бути, і дію.

Чи може справжній чоловік проявляти емоції — наприклад, плакати?

Так, я думаю, це нормально. У нас же була програма з СТБ Сильний. Звичайно, в суспільстві не прийнято, щоб чоловік плакав.

Я ніколи не стану показувати людям, що я, припустимо, плачу. В житті ніколи. Це буде лише, якщо я буду сам на сам із собою, і все.

Коли ви востаннє плакали?

Місяць тому, може, півтора…

Просто я ніколи не покажу, що мені погано. Іноді мені буває сумно. Буває, що мої близькі друзі можуть помітити, що зі мною щось не так, навіть по історіях в Instagram, коли я кажу: “Привіт, все добре я їду на роботу”, — але вони розуміють, що щось не так. 

По очах видно все одно. Але я ніколи сам не скажу, що мені погано.

Що ж може викликати у вас такі емоції?

Викликати емоції у мене може все, що завгодно. Все те, що й у звичайних людей.

Через котика можу розплакатись, а можу через собачку просльозитись.

Коли собачка без ніжки — можу заплакати. Мені краще таке не показувати. Я собак дуже люблю.

А іноді, звичайно, викликати сльози можуть якісь накопичені емоції, як інших людей. І часом потрібно просто прожити їх. Не глушити в собі, не намагатися їх обезцінити, а навпаки відчути їх, як сказав мені мій психотерапевт.

Тому це нормально, коли люди плачуть і сміються. Навіть прекрасно. Це має бути у всіх. І у чоловіків, і у жінок.

Чи може чоловік проявляти слабкість? У чому вона може проявлятися?

Чоловік може проявляти емоції в будь-яких моментах та будь-яких ситуаціях. Немає жодних правил.

Якщо чоловік хоче поплакати в компанії друзів, тому що йому дівчина зраджує — нехай плаче. А може не плакати й нікому не розповідати. Приїхати додому і там поплакати. Окей, це теж підходить. А може, взагалі не плакати ні в першому, ні в другому випадку, і навіть не в третьому. Це теж нормально.

Потрібно робити так, як тобі хочеться.

Я така людина, що не буду показувати емоції. Краще приїду додому, буду сумувати наодинці й не покажу цього друзям.

А хтось навпаки може показувати свої емоції, можливо, щоб людину пожаліли чи підтримали. І та, й інша модель поведінки мене влаштовує. Це питання особистого комфорту.

Якби це було необхідно, чи пішли б ви у декретну відпустку замість дружини?

Звичайно! Навіть не знаю. Чому б і ні? Чому лише декретна відпустка? Я б в принципі хотів більше приділяти часу дітям, особливо коли вони маленькі.

У мене поки немає дитини, і я можу взагалі працювати кожен день цілодобово. Що мені ще робити? Тільки працювати. Я роблю це для того, щоб потім я міг собі дозволити активно не працювати.

Читати на тему

”Бізнес — це завжди авантюра”: Олексій Тригубенко розповів про історію власного бізнесу та свої принципи

Як і всі бізнеси, ми починали з гаражів. У мого друга було дві машини, такі вже старенькі, і він їх здавав в оренду.

У мене будуть діти — я буду ними займатись і не працюватиму так багато. Це ж прекрасно.

Звичайно, я все одно займатимусь тим, що мені подобається, своєю справою. Проте якийсь час можу повністю присвятити дітям.

Мені хотілося б, щоб у мене був вільний час для них, поки вони будуть маленькі. Займатись їхнім вихованням. Тому що поки вони малі, у них все формується.

Хочеться, щоб діти дивились на батьків і брали приклад. Тому, мені так здається, саме в цей період особливо важливо бути з ними поряд.

Як ви думаєте, чому люди одружуються?

Мабуть, у всіх по-різному це відбувається та з різною метою. У когось так заведено в сім’ї й вони теж так хочуть. У цьому немає нічого поганого.

Хтось вважає, що так правильно, і людині так спокійніше буде. Комусь хочеться закріпити свої стосунки і зробити так, щоб інша людина не сумнівалась у його виборі й не було жодних переживань. І навіть у таких стереотипах іноді може не бути чогось поганого.

Я вважаю, що будь-який нормальний екологічний привід, який призводить до одруження — це прекрасно.

Якщо я знатиму, що моя кохана людина буде більш щасливою і значно краще буде почуватися, якщо вона буде в статусі дружини, то нехай так і буде. Якщо навпаки — вона скаже мені, що це не важливо, теж окей.

І я не намагатимусь нав’язати якусь свою думку, тому що у мене батьки одружені з 18 років і я вважаю, що це нормально. У мене теж можуть бути через це якісь стереотипи.

Не те щоб я сильно лояльна людина, але я завжди відкритий до діалогу для того, щоб у нас все було добре в сім’ї, комфортно і затишно. Думаю, від цього і залежить жіночий спокій.

Чи може людина бути в гармонії наодинці чи їй обов’язково потрібна “пара”?

Мені самотність не підходить, я не вмію жити наодинці в гармонії з собою. Я знаю багатьох людей, які можуть так жити й від цього кайфують, а я — ні.

Мені потрібно, щоб кохана людина була поряд. А якщо я звикну до самотності й привчусь комфортно жити наодинці, то так і вийде, що мені ніхто не буде потрібен. Тому мені така модель не підходить.

Всі хочуть, щоб поруч була кохана людина.

Будь-яка людина хоче, щоб у неї були класні стосунки. Неважливо, в якому статусі вона, і незалежно від того, чим займається.

Бути наодинці з собою іноді складно навіть зіркам. Раніше Артем Пивоваров у ексклюзивному інтерв’ю розповів, що всі ми боїмося лишитись одні. Читай як співак ставиться до благодійності, та яким чином підтримує своїх близьких.