Охоронці нашого неба та захисники українського життя — так можна назвати військових ППО, які від 24 лютого стали одними з героїв нашого народу. Зараз звук роботи ППО від звуків снарядів може відрізнити й дитина, проте й досі українці не знають усіх тонкощів цієї важкої роботи.
BBC Україна провели інтерв’ю з командиром дивізіону С-300 Повітряного командування Південь Олександром. Він розповів про роботу ППО в Україні, які російські цілі є найважчими для ППО та чи принесе зміни для цих військ друга фаза війни.
Олександр служить у Повітряних силах України вже 17 років. Каже, що за цей час він жодного разу не пошкодував про свій вибір. І хоч вступав на спеціальність без глибокого розуміння важливості своєї справи, зараз висновує: якби ми програли небо, то війна б закінчилася ще у березні нашою поразкою.
— Я себе дуже погано почуваю в ті моменти, коли ми щось пропускаємо. Коли ракети потрапляють у будинки… почуття вини не проходить, — зізнається чоловік.
Олександр каже, що навіть при початку наступної фази війни, загроза масованих ракетних ударів залишатиметься такою ж. Також залишатиметься й невелика ймовірність повторних авіаційних ударів.
Війська ППО мають бути готовими завжди й до всього, — висновує Олександр.
— Навіть якщо завтра Володимир Путін скаже, що “СВО” закінчена, ми все одно будемо напоготові, бо будь-якого моменту всі їхні ракети, БпЛА, літаки та гелікоптери полетять на нас.
Facebook
— Досі найважчими цілями для ППО залишаються літаки та гвинтокрили. Пілоти всередині швидше реагують, маневрують, бо хочуть жити.
А ось БПЛА стали для наших бійців ППО буденністю, тож розправляються з ними військові швидко та просто.
Але зізнається: часто такі цілі стають схожими на зграю птахів чи хмари, що інколи ускладнює процес виявлення ворожої цілі для ППО.
— Ми довго цілимося та приміряємося, бо кожна ракета ППО має свою ціну. Моя ракета, наприклад, коштує мільйон гривень, — розповідає Олександр.
Цілями серед крилатих ракет, які українська ППО не може збити, є Х-47 Кинджал та Х-22, а також балістичні ракети.
Щоразу, як злітає російський носій Х-22, ми молимося, аби це був тренувальний політ. Це ті ракети, які били по Дніпру 14 січня.
Командир дивізіону зізнається: коли почалися блекаути, у всіх офіцерів ППО було відчуття, що вони погано виконують свою роботу.
Але ми працювали з подвійним натхненням, хоча ніколи не думали і не розраховували на таку війну: проти ракет, літаків, які б’ють по мирних містах країни.
— Ми тренувалися та вчилися, аби наступного разу збивати абсолютно все. Тепер у нас напрацьована швидкість, і це — дуже допомагає, — зізнається Олександр.
Наземні ворожі цілі українські захисники також розвідують з неба. Про очі наших ЗСУ та роботу аеророзвідників читай в іншому матеріалі.
Підписуйся на наш Telegram та стеж за останніми новинами!