Росія хоче перетворити Україну на концтабір — Андрій Білецький про підготовку Азова як найелітнішої бойової одиниці світу

Вся Україна зараз дихає словом Азов. На його бійцях тримається не лише Маріуполь чи Азовсталь, але й наша незалежна держава. Уже вісім років вони ламають зуби окупантам, які так їх бояться.

Засновник та перший командир полку Азов Андрій Білецький в інтерв’ю для спецпроекту ICTV Україна розповів про підготовку бійців Азова та сам полк як найелітнішу бойову одиницю світу.

Однак спершу Андрій Білецький шокував заявою про те, що план Росії — перетворення нашої країни на концтабір. 

Концтабір з протяжністю на всю країну

Росгвардія відправляла в Китай комісію для того, щоб ознайомитися з концепцією цифрового концтабору і контролю населення.

Вони про це всерйоз думали ще перед війною і були безпосередньо заточені на такий хід подій, каже Білецький. 

Їх концепцією було розбиття всієї України на сектори та перетворення країни на величезний концтабір різного рівня жорстокості.

І тому, коли ми воюємо, боремось та думаємо вести перемовини, то мусимо чітко розуміти ту “перспективу”, яку нам намалювала Росія.

Вся Україна пам’ятає подвиги азовців ще з 2014 року. Однак як бійці Азова зараз втримують російську облогу?

Думаю, що кожна людина, яка не знаходиться в Маріуполі, і я в тому числі, навіть жоден військовий з фронту не може зрозуміти, як вони тримаються насправді.

І слово “азовець” завдяки тим, хто зараз у Маріуполі, набирає певних рис, як слова “самурай” чи “спартанець”. Цей образ говоритиме людям про те, що таке ідеал солдата.

Як тримаються? Надзвичайно важко, бо непросто триматись людям із плоті проти 500 кг та тонних бомб.

Тяжко, коли в них уже немає простого піхотного тяжкого озброєння, а проти них працює артилерія Чорноморського флоту РФ.

Читати на тему

Тяжкопоранені бійці Азову розповіли, як виживають військові в Маріуполі

Бійці полку Азов розповіли, як жили в Маріуполі та допомагали цивільним.

Крім того, ворог має безмежну кількість набоїв та артилерії, а також незмірну кількість танків. Поки що у них нескінченний ліміт. І так кожен день.

А наші хлопці — просто люди з відчуттям власної гідності, розумінням військового обов’язку, тому вони стоять і тримаються.

Проте ми не маємо це сприймати так, що Азов протримався 30, 40, 50 і так далі днів, а значить ще буде триматись. Закінчуються прості речі, медичні препарати. Безумовно, є проблеми з тими чи іншими набоями, а з часом вони стануть кричущими.

Закінчуються просто фізичні та моральні сили людей, які фактично тижнями не бачать сонця.

Вони виходять на поверхню лише з однією метою — битись.

Росіяни вже уп’ятдесяте оголошують про взяття Азовсталі, а хлопці тримаються.

Для нас вони вже стали героями. Хто такі бійці полку Азов?

У них є професії. Колись вони були студентами, а деякі з них у 2014 році були ще школярами. Дехто з них у 16 та 17 років прийшли на війну.

В основному це ті, хто хотів випробувати себе. Це молодь, яка відчувала свій обов’язок під час війни захищати Батьківщину.

Проте це було колись. Це вже не питання добровольців, як було у 2014 році. Вони вже абсолютно професійні воїни, які обрали військовий шлях для свого життя.

Азов — це величезний відсів протяжністю у багато років, це дуже складна підготовка, і це мораль.

Насправді — це ідейні патріоти, які горять ідеєю звільнених українських земель.

З іншого боку, це величезний професіоналізм. Підготовка 24 години на добу. Думаю, мало де у світі у спецпідрозділах хтось проходив такий відсів, як це було в Азові.

Це прості люди, але зі значним військовим хистом. Інші там просто фізично не затримувались.

Сам Азов — це суперпрофесійний підрозділ. Це сплав професіоналізму, відбору та ідейності.

Не можна говорити, що азовці зараз б’ються у співвідношенні один до шести, оскільки існує ще питання техніки.

Які ідеї сповідують азовці?

Азов — це бойовий регулярний підрозділ Збройних сил України. Тому Азов не може мати ідеології, оскільки у кожного військового підрозділу єдина ідеологія — це устав.

Звичайно, значна кількість азовців є ідейними українськими націоналістами. Для нас це не ідея загарбання чужих територій. Це питання створення великої самостійної країни. Тому для мене особисто це можна назвати визвольним націоналізмом.

Це ідея священності українських кордонів та незалежності, коли лише ми можемо вказувати собі, яким шляхом будемо йти.

Думаю, що за людину мають говорити її справи. Так-от справи Азову показують те, що він ніколи й ніде не помічений у ксенофобських історіях. У наших лавах служить нескінченна кількість національностей.

Азов був помічений виключно в одному — ефективному захисті нашої держави.

Які негативні наслідки для Азову мала російська пропаганда про нацизм в Україні?

Російська пропаганда про нацизм в Україні мала значні негативні наслідки. Спочатку для них головним супротивником був Правий сектор.

Азов для Росії став настільки ненависним через максимальну ефективність.

Отримавши по зубах спочатку у 2014 році у Маріуполі, потім під Широкиним. Потім побачивши величезні втрати, які російська армія мала. Тому пропаганда окупантів почала бити по тих, хто мав найбільшу ефективність у боротьбі з нею.

Читати на тему

Що таке нацизм і як росіяни маніпулюють з націоналізмом

Зараз ми вже активно чуємо на свою адресу звинувачення у нацизмі, який ми, українці, нібито сповідуємо і від якого нас начебто рятують. Яка ж різниця між нацизмом та націоналізмом розбираємось у матеріалі.

Це призвело до того, що попри той факт, що Азов першим застосував стандарти НАТО та першим перейшов на формування професійного сержантського корпусу, зовсім не мав змоги брати участь у міжнародних навчаннях.

Міжнародна спільнота дуже чутлива до питань нацизму, в якому звинувачували азовців.

Це тепер азовців поважають спецпризначенці всього світу, а раніше Азов не отримував до початку повномасштабного вторгнення сучасного озброєння.

Ніхто не знав, що навіть з радянською зброєю можна давати такі результати, які й не снились найсучаснішим арміям світу.

Азов міг бути ефективнішим, якби не працювала російська пропаганда. Проте і цього Азова вистачило, щоб зламати всі плани окупантів та зупинити армію РФ. Одного єдиного полку.

Процедура extraction — чому досі цього не сталось і чому ООН не допрацьовує?

У випадку з питанням застосування процедури extraction, я вважаю, що ООН зробила недостатньо, прикриваючись своїми нормами. Це абсурд.

Тому коли мені кажуть ООНівці, що вивезти важко поранених бійців суперечить їхній політиці, то це відверта брехня.

Вони намагаються бути посередині, наплювавши на основоположні принципи своєї ж організації — людяність та гуманізм.

Тому я думаю, що зараз завдання абсолютно усіх людей доброї волі зі всього світу — тиснути на міжнародні інституції та політиків для того, щоб вони зробили максимум і добились екстракції військових та поранених з Маріуполя.

Читай, як підтримати петицію для порятунку бійців з Азовсталі — покрокова інструкція. Ти можеш зробити надважливу справу за сьогодні — врятувати життя нашим захисникам.