На війні військовим доводиться вибиратися з різних ситуацій. Абсолютна більшість із них загрожують життю. Та неймовірною навичкою стало вміння швидко реагувати та думати, що робити в тій чи іншій ситуації.
Суспільне поспілкувалося з артилеристом, який отримав поранення під Соледаром. Він загорівся разом із гарматою від влучення двох ворожих дронів, але зміг вижити. Історію Олександра розповідаємо й ми.
— Екіпаж встиг евакуюватися. Я, коли опритомнів, побачив, що все навколо горить, вивалився з люка, сам себе загасив і метрів 300–350 відійшов до хлопців. Вони вже по рації викликали лікаря. Він приїхав, вколов знеболювальне, і я поїхав на евакуацію, — розповів командир гармати артилерійської бригади Олександр.
Зараз Олександр проходить реабілітацію у лікарні Дніпра. В нього опіки рук, ніг та голови, але сам він каже: добре, що хоч вижив.
До 24 лютого чоловік був вчителем фізики. Олександр каже, що ці знання допомагають йому й тут, на фронті, бо став командиром гармати, а тут без швидких математичних обчислень — ніяк. Разом із побратимами Олександр брав участь у боях в районі Лисичанська, Сєверодонецька та селища Гірське.
А ще зазначає, що вони завжди намагались допомагати піхотинцям, бо на них тримається вся лінія оборони.
У Соледарі, наприклад, росіяни щодня намагаються штурмувати нашу лінію оборони. Якщо піхота просить допомогти — артилеристи стріляють. Щоправда, через такі активні бої артилерія вже почала виходити з ладу.
Росіяни ж б’ють по українських гарматах зі своїх дронів. Так було й того разу, коли він дивом вижив.
— Вони побачили, що їхні безпілотники не пробивають броню Краба, і почали двійками працювати: один йде між шасі й баштою, а другий — у бойову кладку, і система пожежогасіння тоді просто не справляється.
Того разу, коли поранило мене, то я побачив, що вони нас “ведуть”, але швидкість не дозволяє гарматі втекти.
Ми заїхали в яр, я сказав екіпажу евакуюватися, ми з механіком-водієм трохи ще відвели гармату далі й тоді вже евакуювалися, — каже військовий.
Суспільне
І додає, що якби він не знепритомнів від контузії, то міг би й зовсім неушкодженим вибратися з небезпеки. Після цього випадку побратими прозвали артилериста хрещеним.
Олександру пощастило, бо він знав кілька елементарних правил з тактичної допомоги. А ось щоб і ти був(-ла) готовий(-а) до всього, радимо тобі прочитати про безкоштовний курс з тактичної медицини від СБУ.
Підписуйся на наш Telegram та стеж за останніми новинами!