Готова на все, аби допомогти пораненому — історія парамедика Ластівки, яка оберігає життя на Донеччині

Здавна українці шанували ластівок та вірили, що божу пташку не можна ображати, а тим більше чіпати її гніздо. Але недолугі росіяни відреклись від цієї мудрості та накликали на себе біду.

Тепер парамедик з позивним Ластівка виконує бойові завдання на східному напрямку фронту, оберігаючи спокій рідних вдома та щодня рятуючи надважливі людські життя.

Це історія про дівчину, яка ще в січні писала картини, книги та займалася саморозвитком, а нині захищає цю можливість для інших українок.

Життя — понад усе

Ластівці, так само як і всім українцям, не хотілося початку повномасштабної війни. Проте вже 25 лютого вона разом з чоловіком пішла боронити Київ у рядах тероборони. Пізніше подружжя вирішило залишитись у ЗСУ.

І це попри те, що бойова підготовка в дівчини була мінімальна! Та за ці місяці тендітне пташеня перетворилося на справжню бойову пташку, як вона сама себе й називає.

Парамедик проходить зі своїми побратимами дуже непростий шлях на передовій в окопах та на блокпостах. На Донеччині ворожі обстріли артилерією не припиняються майже ніколи, але Ластівка точно знає, навіщо це витримує.

Коли артобстріли — це страшно і ризиково. У будь-який момент ти можеш померти, але знаєш, що готовий піти на все, аби допомогти пораненому, — ділиться військова.

Припасти до землі, розтулити рот, щільно притиснути руки до вух та очікувати — ось яка рутина наших захисників.

— Ти завмираєш, ніби всі внутрішні органи стискаються від очікування та страху. Думаєш, що наступний “приліт” твій… І не дай Боже уламки чи куля ранять побратима.

От тоді важливою стає кожна хвилина, щоб стабілізувати та якомога швидше доставити в госпіталь пораненого, — розповідає парамедик.

Фото: accidental_moon_genious / Instagram

Чого не вистачає на війні

Ластівка ділиться, що на війні як для дівчат, так і для хлопців основною проблемою залишається особиста гігієна. Про теплий душ, звісно, доводиться забути, а натомість митись вологими серветками. Та й то, якщо є можливість.

Не вистачає також комфортної м’якої постелі й домашньої їжі. Хочеться не консервованої тушкованки, а свіжих супчиків та інших смачних страв, які поки що недоступні.

Також немає зв’язку на позиціях, і тому можу пропадати на декілька днів. Родичі переживають, — бідкається дівчина.

Та попри всі складнощі життя в армії українська Бойова пташка тримається, адже вона не одна. Разом з нею коханий чоловік, який постійно допомагає та підтримує.

Дівчина каже, що на війні подружнє життя тільки покращилось. Кохання — це коли не страшно піти одне за одним будь-куди, навіть у ті місця, де ламається психіка. І це без перебільшення.

Фото: accidental_moon_genious / Instagram

Читати на тему

Роблю свій вклад для перемоги, щоб кожна дитина обійняла своїх батьків: історія військової психологині Вікторії Кравченко

Вікторія Кравченко — військова психологиня, яка допомагає нашим бійцям від початку російської агресії у 2014.

Друг загинув — я була за 700 м

Ластівка поділилася з нами історією загибелі свого друга — військового медика роти. Раніше дівчина була начальником медичної служби батальйону і приймала його до своїх лав.

Та пізніше відмовилась від посади, щоб поїхати на Донбас. Друг також поїхав, але вже як головний медик роти.

Коли він загинув, я була за 700 м. Його розстріляли з ворожого танка. Він загинув, рятуючи іншу людину. І про це все говорили по рації, тому чула подробиці… — згадує парамедик.

На жаль, війна калічить життя, але вогонь запеклих не пече. Адже ні припухлість під очима, ні земля на обличчі й пальцях, ні втома не змогли зламати українську Бойову пташку.

Ластівка ні на мить не сумнівається в перемозі України, адже наша сила в єдності, щирості та незламності духу. А, як відомо, ці пернаті здатні передбачати добрі новини. 

І хоч вона зараз сидить в окопах, все-таки мріє знову піднятись у гори. А потім обов’язково напише книгу про війну своїми очима — вільними та гордими, у яких назавжди залишиться слід від пороху.

Фото: accidental_moon_genious / Instagram

Щоб допомогти підрозділу Ластівки, достатньо переказати кошти для купівлі спеціально обладнаних пікапів для евакуації бійців та інших необхідних речей для медиків.

Реквізити для допомоги:

Монобанк: 4441 1144 2668 4195 

ПриватБанк: 4149 4998 0294 3934

Банка Монобанк: за посиланням

З початку повномасштабного вторгнення тисячі жінок покинули свою звичну професію, вступивши до лав ЗСУ. Так само зробила й українська балерина, яка вступила до ТрО. Читай історію Олесі Воротнюк.

А ще у Вікон є свій Telegram-канал. Підписуйся, аби не пропустити найцікавіше!