Він продав свій човен і за вторговані гроші рушив прямісінько з Америки в Україну, щоб допомагати тим, хто постраждав від війни. 70-річний Ґреґорі Кайзер волонтерить на львівському вокзалі.
Разом із командою медико-психологічної підтримки, чоловік зустрічає евакуаційні потяги та переживає непрості історії людей. Він розповів, що мотивує його залишатися в Україні та допомагати.
Ґреґорі частує своїх колег-волонтерів сніданками. Ділиться своїм фірмовим рецептом.
— Треба обсмажувати цибулю 10 хв на олії, поки вона трішки не карамелізується. Тоді збити яйця і додати до цибулі. Виходить ось такий скрембл, — розповідає він.
Не просто так він любить готувати сніданки, адже за професією — шеф-кухар. Але не зміг продовжувати спокійно працювати в Америці, допоки в Україні триває війна. Наважився приїхати до Львова, але про свою поїздку, зізнається, розповів лише двом людям.
— Війни не мало статися. Я не розумію, чому ніхто це не зупиняє.
Я був схвильований з самого початку, тому приїхав на три місяці, щоб хоч якось допомогти та сподіваюся, що щось зміниться, — ділиться Ґреґорі.
У Львові американець близько двох тижнів. Спершу подався у містечко Страдч на Львівщині в духовно-психологічний центр. А тиждень тому почав допомагати волонтерам медико-психологічної підтримки на вокзалі.
— Два дні тому у нас був випадок: ми несли людину на ношах, бо у неї був серцевий напад, треба було відвезти її до медзакладу. Кілька разів приїздили незрячі люди, а також діти з синдромом Дауна. Це важко, але від того, що допомагаєш, дуже приємно, — каже волонтер.
Ґреґорі зізнається, волонтерство на вокзалі займає доволі багато часу, але попри це, він встиг побачити місто і був вражений.
Я почуваюся тут безпечніше, ніж вдома. Особливо у Львові. Це дуже красиве місто.
Я ніколи не був у Східній Європі. Люди тут добрі, вони святкують, ходять в оперу. Мені деколи важко це організувати, бо ми працюємо по 10-12 годин, — пояснює чоловік.
З початком великої війни львівський вокзал прийняв 4 млн людей, з них 1 млн — діти та 115 тис. тварин. Волонтери кажуть, Ґреґорі далеко не перший іноземець, який горить бажанням допомогти. Американець планує залишатися в Україні та допомагати, допоки дійсною буде його туристична віза, а це три місяці.
Жителі США приїжджають в Україну не лише волонтерити, багато з них стають добровольцями та воюють на полі бою. Раніше ми розповідали історію Александра Дрюке, який пройшов російський полон та розповідає у США про справжню жорстокість окупантів.
А ще у Вікон є свій Telegram-канал. Підписуйся, аби не пропустити найцікавіше!