“До 23 лютого у мене ще було дитинство, а потім не стало!” Історія 12-річної дівчинки, якій довелося покинути Херсон під час окупації

Українські діти однієї миті стали дорослими. Їхнє дитинство залишилося за межею часу — до 24 лютого 2022 року. Так свій 12-й день народження Уляна Протопопова зустріла у підвалі, де ховалася від російських обстрілів. 

Дівчина родом з Херсона, зараз мешкає з родиною у Львові. Свою історію вона розповіла Суспільному.

Уляна з родиною два місяці перебувала в окупації. Виїхати наважилися після чергового обстрілу, але дорога була складною.

— Рік почався, як і будь-який інший. У лютому в мене був день народження.

Проте замість торта і повітряних кульок я ховалася в підвалі від ворожих обстрілів.

Перші місяці війни були ніби в тумані… Минули, як один день, — ділиться дівчинка.

Коли родина доїхала до першого українського блокпоста, усі були неймовірно раді. Навіть тато пустив сльозу. Вони пригостили українських військових гостинцями. На другому блокпості теж хотіли це зробити, але захисники подякували й сказали, що в них усе є. Навіть самі пригостили Уляну йогуртом.

Читати на тему

(Не)втрачене дитинство. Як психологічно підтримати дітей під час та після війни: ізраїльська система в українських реаліях

Як в Україні психологічно підтримуватимуть дітей під час та після війни, що запозичать з Ізраїлю та чи у всіх буде ПТСР.

До повномасштабної війни Уляна займалася танцями, акторським мистецтвом, знімалась в кіно, ходила до модельної школи. Та все це довелося покинути. Зараз її єдиною розрадою залишається малювання. Дівчинці довелося швидко стати дорослою.

Війна змусила мене дуже швидко подорослішати. 23 лютого у мене було дитинство, а 24 — бац, і його у мене забрали, — каже вона.

Зараз чи не найголовніше її завдання — підтримувати свого тата. Чоловік після виїзду з окупації вступив до лав ЗСУ. Отримав поранення, йому довелося ампутувати дві ноги.

— Я дуже рада була його бачити, бо він зі мною і живий. Зараз йому стало трохи легше. Ми чекаємо на протези. Він трохи повеселішав. Йому важко, але я сподіваюся, що він стане на ноги, — говорить Уляна Протопопова.

Фото: Олена Протопопова / Facebook

Дівчинка каже, що їй подобається Львів, але хоче додому, в рідний Херсон. Її будинок окупанти знищили. Родина жила на вулиці Мирній біля Антонівського моста. Ту місцевість обстріляли ще першого дня вторгнення.

Уляна від бабусі дізналася, що ЗСУ звільнили Херсон. Та зателефонувала і повідомила радісну новину. Тож після повернення додому Уляна хоче зібрати усю рідню та друзів на пікнік, щоб відсвяткувати перемогу України.

Зараз українські діти мають вчитися при світлі свічки та у кількох шарах теплого одягу. Раніше ми розповідали історії дітей, які живуть у темряві та холоді.

А ще у Вікон є свій Telegram-канал. Підписуйся, аби не пропустити найцікавіше!

Головне фото: Олена Протопопова / Facebook