Мам, коли я буду бачити? Історія бійця, що втратив зір та пам’ять у боях під Бахмутом

Коли говоримо про ціну війни, неможливо не згадати здоров’я людей, що віддано йдуть у бій за українське майбутнє. Але чи готові ми до наслідків цієї війни та якими вони можуть бути?

У Львові в центрі Незламні беруться за новітню реабілітацію незрячих пацієнтів, зокрема військових. Тут підписали меморандум і використовуватимуть закордонний досвід. До цього такої напрацьованої системи в Україні не було.

Пацієнтів, що потребують реабілітації та лікування, на жаль, багато.

Історія бійця Олександра

Наприклад, Олександр Попченко: йому 37 років і він майже нічого не бачить і не пам’ятає. Чоловік у складі полку Азов воював ще з 2014 року, був у найгарячіших точках, тоді ж отримав поранення руки й ноги.

Після повномасштабного вторгнення під Бахмутом втратив ще й зір та пам’ять внаслідок мінно-вибухової травми. Подробиці війни він не пам’ятає, згадати може лише побратимів.

Поруч із Сашком — його мама Валентина. Про поранення сина дізналась від інших бійців.

— Уламок пройшов через голову та мозок, в лобовій кістці затримався. Він 40 днів був у комі, ще за два дні з цього сну вийшов.

Коли взяв мене за руку, то не відпускав ні на хвилинку від себе, — пригадує Валентина найважчі хвилини свого життя.

Мати з дня у день виходжує сина, розробляє травмовану руку за допомогою масажу і багато розмовляє із ним.

— Зараз він запитує найчастіше: “Мам, коли я буду бачити?”.

Олександру вже двічі робили операцію на очах, та він все одно бачить лише розмиту картинку.

Читати на тему

Працює та керує авто з протезом! Військовий про те, як зміг налагодити життя після поранення

Розповідаємо історію бійця, який втратив ногу, але зміг налагодити своє життя.

Відновлення зору

Допомогти Сашкові та ще чотирьом незрячим пацієнтам лікарні зможе повноцінна реабілітація, яку вже починають впроваджувати в центрі Незламні. Там спільно із ГО Побачити перемогу підписали меморандум про запуск пілотного проекту з реабілітації людей, які втратили зір на війні.

Медики кажуть: проект необхідний, оскільки для людей, які від народження бачили, але втратили зір згодом, класичний підхід адаптації з допомогою шрифту Брайля аж ніяк не підходить.

Його вивчення — занадто довгий процес, тож потрібні інші методи. Для того, аби такі пацієнти швидше адаптовувались, у центрі планують розробити спеціальні зали та палати, враховуючи побажання самих пацієнтів.

Відновлення також включатиме роботу із психологом та іншими фаховими спеціалістами. 

Повернутися до звичного життя допомагає й улюблене заняття. Чоловік, що отримав поранення у Бахмуті, зцілює музикою: читай його історію у матеріалі.

Підписуйся на наш Telegram та стеж за останніми новинами!