Мрії на майбутнє досить прості — після перемоги України поїхати до батьків та зібратись за великим столом з усією родиною. Та Олена на псевдо Риж це лише планує, поки знаходиться на службі.
Риж — не колір волосся, а стан душі!
Покинути звичне життя ресторатора й тренера з сервісу та комунікацій, а після чого долучитись до лав ЗСУ вона вирішила близько півроку тому.
Олена розповідає, що відчувала — може робити більше попри те, що мала наповнений подіями рік. Після того як вона о четвертій годині після безсонної ночі підготовки до вебінару почула, що почалась повномасштабна війна, то взялась активно волонтерити.
Допомагала людям евакуюватись з Київської області, а пізніше змогла повернутись до щільного графіку на роботі. Та все вже було не те. Тому Олена розпочала свій шлях, щоб потрапити в лави ЗСУ.
В мене повірили та дали шанс. Для мене це честь. І я зроблю все, щоб виправдати цю довіру, — написала Олена у соцмережах.
Жінка зізнається, що коли вона їхала у військову частину, то розуміла, що поки не має необхідних знань. Та найважливіше — вона прагнула вчитись.
Олена уявляла собі, що буде окрема група для новачків. Однак сталось не так, як гадалось. На другий день вона вже отримала зброю та поїхала з усіма на полігон. Наприкінці дня їй вручили РПГ та відправили навчатись ним користуватись.
Це було хвилююче та захоплююче водночас. Тоді я зрозуміла, що навчатись доведеться швидко. Бо “окремого класу для новачків” не існує. І це дуже добре.
Так за три місяці служби Олена вже встигла змінити не одне місце дислокації: ППД, містечко за кордоном, де проходили навчання, ліси.
Крім того, жінка продовжує вдосконалюватись як боєць. Тому зараз її життя як солдата-піхотинця та санітарки сконцентроване в бліндажі у лісі.
Як всі кажуть: піхота — хребет нашої армії. Та насправді ми — і руки, і ноги. Найбільше навантаження саме на ці частини тіла.
Військовослужбовиця запевняє, що поки їй пощастило мати скрізь місце, де можна піклуватись про себе. І хоча цикл критичних днів від умов збивається, але Олена запевняє, що все це терпимо і вона готова свого часу бути в перших рядах, аби звільняти рідну землю.
Та жінка ділиться, що у цій боротьбі має й особисту мотивацію, оскільки прагне стати мамою та жити в мирній Україні, побачити друзів, які виїхали за кордон, знати, що її батьки та рідні сплять спокійно.
А поки Олена бажає українцям та українкам не шукати ворога серед своїх, а докласти всіх зусиль, аби знищити зовнішнього противника. Та водночас залишатись собою й берегти свій внутрішній світ.
Пам’ятайте, що наша воля сама до нас не прийде, її потрібно виборювати.
Просто знала, що зможе навчитись всього потрібного та буде корисною, й Настя. Читай історію зв’язківиці Кари, яка ще донедавна була імейл-маркетологинею.
Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!