Довга ніч у Бахмуті лише починалась. Саме темний час доби російські окупанти вибирають найчастіше для своїх штурмів та масованих обстрілів, тому українські військові завжди мають бути напоготові.
Разом із ними місто боронить невелика команда на чолі з 29-річним американським військовим на псевдо Вульф (у перекладі з англійської — Вовк, — ред.). У минулому він був морським піхотинцем у військах США, а тепер — захисник України.
Чоловік мимохідь розповідає журналістам The New York Times, як цієї ночі з побратимами буде очима України у битві за місто.
На сьогодні робочим місцем бійців інтернаціонального легіону, до якого входить Вульф і його команда, стала стара покинути квартира радянських часів.
Здавалось, що раніше в ній жила невеличка сім’я — у кутку однієї кімнати стояло дитяче ліжечко. І це все, що нагадувало ще про колишніх господарів. Двері у домівку були зламані, балкон розбитий снарядами, а дах протікав, внаслідок чого почали відшаровуватись шпалери.
Тепер у Бахмуті люди не живуть, а більше виживають у цій запеклій боротьбі — для ворога безсенсовній за територію, для захисників — за життя та свободу майбутніх поколінь.
Вульф це розуміє та підтверджує власне рішення кожним рухом, його побратими теж. Чоловіки теж приїхали з різних країн, щоб боронити цивілізований демократичний світ та справедливість у ньому.
#Bakhmut street.16.12.22. pic.twitter.com/y5Dwf2uqmu— Vitalii Ovcharenko (@vital_ovchar) December 16, 2022
#Bakhmut street.16.12.22. pic.twitter.com/y5Dwf2uqmu
Практично усі мають псевдо, пов’язані з назвами тварин. Канадець Ведмідь, або британець Дог (у перекладі з англійської — Пес, — ред.). Вирізняється лише їхній перекладач — українець з Харкова, якого усі тут називають Попов. Це теж його псевдо.
Раніше іноземців побоювались у місті. Особливо, коли вони ще й озброєні. Не можна сказати, що зараз стало простіше спілкуватись місцевими — просто 70-тисячне місто практично спустошене. У ньому тепер намагається вижити близько кількох тисяч мирних жителів.
Без будь-яких засобів для існування, води опалення чи світла. Вдень вони шукають спосіб вижити, а вночі — спостерігають, як черговий ворожий обстріл нищить те, що вже давно зруйноване.
Там вже немає чому горіти — все зруйновано, — говорить один із членів команди Вульфа.
Захисники постійно спостерігають за тим, як червоні цятки у їхніх приладах то намагаються розпочати наступ, то просто метушаться, щоб зробити черговий постріл. А ще — окупанти досить часто запускають безпілотники для розвідки. Хлопці Вульфа зазначають, що інакше б ворог і не зміг вести б обстріли.
Самі ж військові інтернаціонального легіону розпочинають свою роботу з облаштування та визначення координат. Ведмідь починає оглядати горизонт тепловізором, поки Попов намагається приборкати одну з антен від Starlink, щоб вона почала працювати.
Цієї ночі надто густі хмари, що заважає зловити зв’язок навіть цій чудо-машині, тому чоловік вдається до більш традиційного рішення у наших широтах — шукати зв’язок методом випробування.
Просто підіймається трохи вище на балкон, прикриваючись, щоб з ворожих позицій його не помітили. Потім обережно рухається, щоб зловити хоча б якийсь сигнал.
Водночас Дог вмикає свій планшет, загортається разом із ним у шарф, щоб світло не видало його положення, та зчитує координати ворожих військ. Цього разу вдалось вирахувати положення двох ванатжівок окупантів, про які Попов встиг передати інформацію українським артилеристам.
Поки ніч підбирається все ближче до міста, українські оборонці продовжують відбивати атаки російських окупантів. З понівеченої квартири команді Вульфа добре видно, як в одній стороні небо освітлюється лише вибухами ракет, а десь — обстрілом ворожих Градів.
#Bakhmut The heavy price of Freedom. pic.twitter.com/A2xjAscdoC— ArmyInform (@armyinformcomua) December 10, 2022
#Bakhmut The heavy price of Freedom. pic.twitter.com/A2xjAscdoC
В одній частині міста йдуть бої будівля на будівлю, деінде атаки, а десь контратаки. У цій хаотичній симфонії війни чітко можна почути двінку тишу почуттів, які тут відходять на задній план.
І поки в черговий раз небо розривається вибухами, наша боротьба за свободу продовжується. Запекла і нещадна, як і багато років тому за часів Другої світової війни народи боролись з всесвітнім злом. Та цього разу ми маємо надію, що все ж таки ця битва буде для нас не лише переможною, але й останньою.
Кожен цивільний у Бахмуті має свою відповідь на питання, чому він чи вона не покидає рідне місто. Проте найчастіше можна почути риторичне: “Як покинути свій дім?” Читай, як українці виживають у Бахмуті.
А ще у Вікон є свій Telegram-канал. Підписуйся, аби не пропустити найцікавіше!