Закрив салон, аби допомагати героям. Історія перукаря, який стриже та голить українських військових

Кожен українець може допомагати ЗСУ, не важливо, яка у нього професія. Перукар Макс Нестеров стриже військових щодня. Також хоче зібрати й продати волосся, а вторговані кошти переказати на армію.

Свою історію він розповів Христині Головко з УП.Життя. Ще за кілька місяців до війни чоловік мріяв про власну справу та відкрив салон, але вже в лютому його довелося закривати.

У березні чоловік разом з друзями став перукарем в одному з госпіталів Києва. Щотижня він стриже та голить українських військових, вже зміг допомогти понад 200 бійцям.

Про початок війни

У найстрашніший для українців день Максим, як і всі, почув вибухи. Він розбудив рідних, вирішили залишатися у столиці, адже на дорогах були годинні затори.

Півтора тижня сім’я жила у під’їзді у спальниках та лижних костюмах. До бомбосховища спускалися лише одного разу. Максим вважав: Київ — найзахищеніше місто України.

Чоловік разом із сусідами почали чергувати у своєму житловому комплексі. До 5 березня хлопці чергували по 8 годин щодня. Тоді Максим нарешті наважився вивезти дружину та доньок за кордон.

Ми 34 години добиралися на Захід України. Зараз моя сім’я у Франції, я їм поки що забороняю повертатися, — розповідає чоловік.

Після повернення Максим знову почав чергувати, а згодом отримав дзвінок від колеги з пропозицією стригти військових.

Він уже мав досвід у волонтерстві, адже до війни створював перуки онкохворим дітям та з колегами заснував ініціативу Hair for share. Тож чоловік погодився на пропозицію.

— Ми стрижемо та голимо з 10 до 20. Допомагаємо, як можемо: емоційно, психологічно — у нас така професія, намагаємося жартувати, підтримувати хлопців, — розповідає перукар.

Читати на тему

Жарти крізь пекельний біль. Історія київського барбера, що отримав тяжкі поранення під час обстрілу столиці

Чоловік вперше з часів повномасштабного обстрілу вийшов на роботу та потрапив під ракетний обстріл.

Про роботу з воїнами

Багато українських бійців перебувають у важкому стані, тому для роботи перукарі використовують багато специфічних засобів.

— Це “спартанські” умови, в яких не всі можуть працювати: підстелити пелюшку, перевернути, допомогти. Десь з хлопця шкіра злазить, коли ти його голиш — від препаратів, — розповідає Максим.

Чоловік у професії 24 роки, але подібного досвіду раніше не мав. Переважно у нього були клієнти 50+ категорії Business Plus і VIP. Навіть вдалося відкрити салон, хоч пропрацював він не довго. Цікавість до перукарської справи йому прищепив тато, адже він був його першим клієнтом. Він завжди просив його підстригти.

— Це був мій найважчий клієнт, бо він сидів з двома дзеркалами і стежив за кожним моїм рухом, — з посмішкою згадує Максим.

За день чоловік може постригти чи поголити від 10 до 12 військових. Його просять про допомогу командири або ті, кого він вже стриг. Він впевнений: у його роботі є елемент психологічної підтримки.

Деякі хлопці, які не стриглися і не голилися вже понад місяць, кажуть, що їм цього дуже бракувало.

— Коли людина вже привела себе до ладу і має хороший вигляд, то їй вже трохи краще, — розвідає чоловік.

Жінки-волонтерки, які працюють у лікарні, теж підтримують військових. Максим каже, вони постійно з ними жартують та підіймають настрій.

Перукар вражений бойовим духом українських захисників, які перебувають на лікуванні. У госпіталі він бачить людей, які втратили кінцівки, але жартують та тримаються.

Максим хоче потроху повертатися до бізнесу, але й надалі прагне допомагати військовим. Він збирає 10 кг волосся, щоб продати, а вторговані кошти передасть для ЗСУ.

Українським військовим допомагають навіть діти та літні люди. Раніше ми розповідали історію пенсіонера, який продав нерухомість, а кошти переказав на ЗСУ.

А ще у Вікон є свій Telegram-канал. Підписуйся, аби не пропустити найцікавіше!