“Я не бачу тут жодної позитивної картини”. Історія художника з Маріуполя, який зобразив пережите у мистецтві

У Львові презентували виставку живопису та графіки Рефлексії. Картини маріупольського художника Павла Пономаренка — це емоції та зображення внутрішнього стану митця під час війни.

Початок повномасштабного вторгнення та евакуація

Повномасштабна війна застала художника Павла Пономаренка з дружиною та трьома дітьми в рідному Маріуполі. Чоловік зізнається: спершу, як і всі, сподівався, що все закінчиться швидко, та вже за тиждень стало зрозуміло, що потрібно виїжджати з міста.

Спершу сподівались, що все закінчиться з дня на день, а потім почались обстріли, руйнування, рівняння міста з землею. Тоді стало зрозуміло, що потрібно брати родину і вивозити звідти, — розповідає Павло. 

Через постійні сильні обстріли виїхати можливості не було. 15 березня сім’ї Пономаренків дивом пощастило вибратися з допомогою небайдужих людей. Але всіх членів сім’ї відразу забрати не змогли.

— Мені довелося ділити родину на дві частини. Спочатку забрали дружину з молодшими дітьми: десятирічним сином та 12-річною дочкою. Потім вивезли мене зі старшою 18-річною дочкою. Ми їхали окремо — це було дуже складно, — пригадує Павло.

Вони з родиною спочатку виїхали до Бердянська, звідти дісталися Запоріжжя, а згодом евакуаційним потягом до Львова. Після того, як Павло відправив дружину з дітьми за кордон, почав малювати.

Творчість під час війни

— Я — художник, постійно малюю і без цього не можу. Ця виставка (Рефлексії — ред.) про те, що мене оточує. Про події, про людей, про відчуття всіх нас, мабуть. Про ці не надто позитивні, скажімо, речі, які трапились з нами усіма, — розповідає Павло Пономаренко.

На виставці — зо два десятки картин. Їх усіх художник творив у Львові близько трьох місяців. Павло займається творчістю з 2011 року. Мистецтво вважає своїм життям. Улюблені напрямки Пономаренка — авангард, кубізм, абстрактне мистецтво. Сам творить у жанрі кубізму.

У своїх картинах пропонує бачення навколишнього світу через аналіз геометричних форм. Першу персональну виставку Павло презентував у Маріуполі минулого року. Це вже друга персональна виставка художника.

Перша картина цієї серії під назвою Від війни зображує чоловіка, який перелазить паркан. Назви інших картин так само промовисті Війна, Повітряна тривога, Мій Маріуполь.

— Ця виставка — це рефлексії на події, які сталися зі мною та моєю родиною.

Картини — емоції, зображення мого внутрішнього стану, і я не бачу тут жодної позитивної картини.

Для мене війна — це трагедія, яка може трапитись зненацька з кожною людиною, — ділиться художник.

Читати на тему

Все зруйновано, а на руїнах — прапор ворога. Хвилююча історія жительки Маріуполя про пекло життя у місті під час війни

Чотири місяці в Маріуполі: історія Наталі про пекло життя під окупацією та побут в руїнах.

Виставка демонструє нескорений дух нації

Мистецтвознавець Марко Сімкін запевняє: твори Пономаренка — це новий етап у розвитку кубізму в Україні. Мовляв, художник не копіює ані Пікассо, який був засновником кубізму, ані Малевича, Єрмілова, чи Хвостенка-Хвостова. Павло має свій своєрідний впізнаваний стиль.

— Ця виставка показує нескорений дух української нації. Це дуже важливо сьогодні й це є колосальний прорив для нашого українського мистецтва. Зараз воно відкривається по-новому, й увесь світ дізнається про Україну через ці трагічні події, — каже Марко Сімкін.

Мистецтвознавець стверджує, що довгий проміжок часу Росія через свої галереї та олігархів просувала наратив, ніби-то сучасне російське мистецтво — це щось надзвичайно велике і значуще, а українського мистецтва, як і України, на їхню думку, взагалі немає. 

Проте зараз митці Львівщини й України загалом дуже активно відгукнулися на події війни. Чимало митців жертвують свої твори на різноманітні благодійні акції.

Коли Павло Пономаренко почув про одну з таких благодійних акцій: продаж картин на користь дітей, які отримали інвалідність та стали біженцями через війну, відразу відгукнувся. Павло, який сам пережив трагедію, віддав свою картину для благочинного аукціону.

— Тоді я вперше побачив його твір, познайомився з ним і зрозумів, що це дуже цікавий, дуже оригінальний митець, — розповідає мистецтвознавець.  

Маріуполь — одне з міст, яке найбільше постраждало від російської агресії. Раніше боєць Азовсталі Дмитро Усіченко розповів, як виглядав Маріуполь, коли він туди потрапив. Побачене не вкладається в голові.

А ще у Вікон є свій Telegram-канал. Підписуйся, аби не пропустити найцікавіше!