У містах про вчителів говорять часто — підвищення зарплат, цифрові технології, кар’єрні можливості. А в селах?
Там, де школа — не просто місце навчання, а центр життя громади, вчителі працюють тихо. Без гучних заголовків, без великих грошей. Але з тією самою місією — виховати дітей, які піднімуть країну.
Вікна вирішили розпитати, як сьогодні живеться педагогам у сільських школах, з якими труднощами вони стикаються та що допомагає не втрачати віру у свою професію.
Директорка Ігнатпільського ліцею Овруцької міської ради (Житомирська обл.) Марина Левицька пояснює, що сьогодні фінансове становище педагогів у сільських школах залишається складним.
Середня зарплата вчителя у школі коливається від 13 до 15 тисяч гривень. Безперечно, ці кошти не можна назвати достатніми для повноцінного, спокійного життя, особливо в умовах постійного зростання цін, — зазначає директорка.
Вчителі — це люди з великою внутрішньою мотивацією, але фінансове питання залишається дуже болючим. Особливо непросто молодим фахівцям, які тільки починають педагогічний шлях.
Молодий педагог, який щойно прийшов після університету, отримує близько 7 тисяч гривень на руки. Для багатьох — це шокуюча цифра, але в селі вона звучить звично.
Жінка зазначає, що матеріальна мотивація, на жаль, недостатня. Більшість педагогів залишаються у професії через покликання, любов до дітей і віру в те, що освіта формує майбутнє країни.
Попри це, у школі панує особлива атмосфера взаємної підтримки. Колектив тримається разом навіть у найважчі часи.
— Ми намагаємося створити максимально дружню і щиру атмосферу. У нашому закладі діє система наставництва, обмін досвідом, психологічна підтримка. Наш колектив — це спільнота, яка намагається триматися разом, незважаючи на складні щоденні обставини, — каже директорка.
Фото: Марина Левицька
У селі працюють і досвідчені педагоги, і молоді вчителі, але залучити нових фахівців стає дедалі важче.
Молоді педагоги приходять, але не у великій кількості. Основна причина — відсутність вакансій та низька стартова зарплата, — розповідає Левицька.
Вона додає, що зацікавити молодь можна через гідну оплату праці, житлові програми, підтримку професійного розвитку і повагу до вчительської професії.
Фото: Марина Левицька
Робота вчителя здається простою лише на перший погляд. Насправді це постійна відповідальність і величезне навантаження. У школі день часто починається задовго до першого дзвінка і закінчується пізно ввечері.
Хоча офіційно ставка становить 18 навчальних годин, реальна зайнятість учителя сягає 40–45 годин на тиждень. Підготовка до уроків, перевірка зошитів, спілкування з батьками, звіти, вебінари, позакласні заходи — усе це стає частиною життя педагога, який не має права на помилку.
Учитель географії Словечанського ліцею (Житомирська обл.) 38-річний Олексій Горбачевський — один із тих, хто щодня приходить у клас не через зарплату, а через покликання.
Він працює у ліцеї вже 5 років і каже, що головне в цій професії — не втратити віру в дітей і в сенс своєї справи.
Перед ним — покоління, яке живе у світі смартфонів, соцмереж і коротких відео. Щоб утримати їхню увагу, потрібно бути не лише вчителем, а й мотиватором, другом, наставником:
Мотивує працювати бажання ділитися своїми знаннями і життєвим досвідом з учнями. У наш сучасний час віртуального світу живе слово вчителя — дуже важливий інструмент у навчанні.
Сучасним дітям потрібен не просто вчитель, а той, хто надихає
Він згадує, що коли тільки прийшов працювати, його перша зарплата становила 600 гривень. Каже, тоді це здавалося смішною сумою, але він не пішов, бо вірив у те, що робить.
Попри всі труднощі, Олексій не уявляє себе поза школою. Для нього це не просто робота, а справа життя:
Ніколи не шкодував, що став вчителем, бо вважаю цю професію надголовною, яка формує майбутнє України. Від учителя залежить, хто в майбутньому буде керувати, будувати, жити і за якими принципами керуватися.
Втім, навіть любов до дітей не знімає щоденного клопоту — платіжок, комуналки, цін на продукти.
Зарплата невелика, тож вчителю доводиться жити з ентузіазмом. Хтось шукає підробіток, а хтось намагається економити.
Фото: Олексій Горбачевський
Щоб учні не нудьгували, доводиться шукати нові підходи. Олексій експериментує з форматами, користується освітніми платформами На Урок, Всеосвіта та іншими, які роблять навчання більш інтерактивним.
Сьогоднішній вчитель — це людина, яка має володіти безліччю різних методів і компетенцій. Це людина з цікавим світоглядом і креативним підходом до уроків. Без цього ніяк, — каже вчитель.
І все ж, визнає педагог, у системі надто багато змін:
Єдиними труднощами є плин різноманітних реформ. Реформи — це добре, але все має бути в міру.
Раніше ми розповіли про життя на зарплату вчителя в Україні.
Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!