У Збройних силах України служать люди різних професій, зокрема суддя Верховного Суду Іван Міщенко. Зараз він командир взводу 93-ї окремої механізованої бригади.
Міщенко поділився своєю історією, як потрапив до лав ЗСУ та чи є до нього якесь особливе ставлення поміж побратимів.
Повномасштабна війна застала суддю в Тернополі. Чоловік вирішив вивезти своїх дітей та дружину за кордон, а самому повернутись додому та піти в армію.
Розповідає, що певні професійні знання стають йому в пригоді на фронті. Але все ж тепер суддя навчається іншого — як тримати оборону та переходити в атаку.
Зустріти суддю на передовій досить нетипова ситуація, а суддю Верховного Суду й поготів. Утім військовослужбовець з позивним Суддя Дредд ділиться, що в армії всі рівні, тому ніякого особливого ставлення до себе від побратимів не відчуває.
Ми всі побратими. Ми всі воюємо за свою країну. Ми всі відчуваємо плече одне одного, — каже Міщенко.
Суддя Дредд знаходить час підтримувати зв’язок зі своїми колегами з Верховного Суду та стежити за новинами в юриспруденції. Тож залишається в курсі всіх змін.
Верховний Суд знає про своїх працівників, які на полі бою виборюють справедливість та права українців. Тому вирішив щомісячно і до закінчення воєнного стану перераховувати 40-60% суддівської винагороди на підтримку ЗСУ.
Таку ідею запропонував голова Верховного Суду Всеволод Князєв ще в березні.
А ще колеги Івана активно волонтерять: збирають гроші та завозять з-за кордону все необхідне для ЗСУ й територіальної оборони: продукти харчування, термоодяг, ліки, турнікети тощо.
В українській армії можна знайти представників багатьох професій. Так фото викладача, що проводить лекції з окопів, буквально за день облетіло всю Україну. Це Федір Шандор. Історія викладача з Ужгорода, який веде пари на фронті, надихає та нагадує, що ми — освічена нація.