Рятують життя інших ціною власного: будні українських рятувальників у горах

17 вересня українські рятувальники відзначають своє професійне свято. В цей день ми вшановуємо людей, які ціною власного життя рятують інших. А в умовах війни дата набула для українців ще вагомішого значення — професіонали цілодобово рятують життя людей, які страждають від російського тероризму.

Сьогодні ми розповімо тобі трішки про цю небезпечну, складну, але таку цікаву професію на прикладі історій гірських рятувальників. На своїх плечах вони виносять травмованих, із ношами в руках та високогір’ям пішки долають кілометри й повертають мандрівникам життя.

Майже кожна пошукова операція — це травмовані туристи, ті, хто потрапив у лавинну пастку, сніговицю, шквальний вітер, туман чи грозу. 

Навіть цього року під час війни прикарпатські рятувальники провели майже 70 пошукових операцій — п’ятьох людей врятувати не вдалося.

В Україні гірський туризм, як і активний спосіб життя, набирає популярності. Підйом на Говерлу залишається найпопулярнішим місцем для українських мандрівників. Одночасно на вершину може сходити понад тисячу людей.

Facebook

Найгіршим супутником для гірського туриста стає самовпевненість — гори такого не пробачають. Про це говорить один із наших героїв — рятувальник пошуково-рятувального відділення Любомир Манджарин.

— Припустимо, до Говерли звідси — 4 кілометри. Наче недалеко, але туристи рідко зважають на те, що може змінитися погода, зникнути зв’язок. Таке досить часто тут трапляється. 

І справді: варто лиш згадати тогорічну пригоду, за якою спостерігала вся країна: під час сходження на Говерлу загубився шестирічний Олексій, його півтори доби шукали 300 рятувальників і волонтерів. Прочісували кожен кущ, довколишні вершини, залучали коптери, а вночі — тепловізори.

Будь-яка рятувальна операція — це рахунок на години.

Читати на тему

Джипінг нищить дороги та природу? Що це таке та як ти можеш зберегти Карпати

В Україні зареєстрували петицію щодо врегулювання джипінгу на законодавчому рівні. Читай, що це таке та чим шкодить довкіллю.

Коли в горах чатує небезпека?

Начальник гірського пошуково-рятувального відділення Лазещина Іван Сорохманюк пояснює, коли рятувальники отримують найбільше звернень.

— У зимовий період існує велика лавинна небезпека. Це — найекстремальніші умови. В основному люди губляться в негоду.

До людей тоді не може дібратися ні вертоліт, ні квадроцикл.

Гірські пошукові відділення є в Івано-Франківській, Закарпатській, Львівській та Чернівецькій областях. На Тернопільщині — є рятувальники-спелеологи. І більшість операцій вони проводять спільно — вдень та вночі.

— Одна пошукова операція проходила на горі Піп Іван. І вона тоді тривала практично три доби — було двоє загиблих, але шість людей ми врятували, — розповідає начальник четвертої спеціалізованої пошуково-рятувальної групи Тарас Бринда.

Саме Тарас чергує на горі Піп Іван, що на Чорногірському хребті. Каже: інфраструктура українських Карпат не пристосована до використання навіть таких всюдиходів, як Богун. Цю машину залучають лише у чверті рятувальних операцій. 

Facebook

Практично всі рятувальні та пошукові дії рятувальникам доводиться робити вручну та пішки. Разом з тим, гірська рятувальна служба вдосконалюється.

Вже рік працює система GPS-моніторингу Порятунок у горах, яка в рази економить час пошуку. Туристу треба зареєструватися в мобільному застосунку та подати сигнал небезпеки. Щойно з’явиться зв’язок, система сама визначить координати.

Туристи в горах 

Володимир з дружиною в гори приїхали вперше в житті. Вони — лікарі з Харкова. Відпустка коротка, тому попри дощ намагаються зійти на Говерлу. Кажуть: інструктаж пройшли, знають, що ходити зеленим небезпечно, бо там глиниста земля. Взяли воду, дощовики — і вперед.

Вирушати в похід не складно. Варто правильно обрати маршрут, якісне взуття та зареєструватися в застосунку, як це зробив Володимир. Це може врятувати життя і спростить пошук туриста в разі надзвичайної ситуації. Бо легких пошукових операцій немає.

Попри це, жоден рятувальник не шкодує про вибір професії чи про ті перешкоди, які трапляються у житті кожного з них.

Це потрібна професія. Це для душі. Ти рятуєш, допомагаєш людям.

З початку цього року лише прикарпатські рятувальники провели 75 операцій, врятували 69 людей. П’ятеро — загинуло. В мирний час таких пошукових операцій було б удвічі більше.

Під час війни рятівники ризикують власним життям, аби рятувати людей з охоплених полум’ям будинків чи з-під завалів. Як у Кривому Розі рятувальники виконують свою роботу — читай у матеріалі.

Підписуйся на наш Telegram та стеж за останніми новинами!