У серпні 1945 року, на завершальному етапі Другої світової війни, Сполучені Штати скинули дві атомні бомби на японські міста Хіросіму та Нагасакі. У результаті повітряні бомбардування обох міст забрали життя від 129 000 до 226 000 людей, більшість з яких були цивільними.
Ці бомбардування стали першими й наразі єдиними випадками застосування ядерної зброї у світі. Детальніше про те, як це було та що нині з цими містами — далі у матеріалі.
Почнімо з Хіросіми, яка постраждала від ядерної зброї першою. Вранці 6 серпня 1945 року бомбардувальник B-29 Енола Гей, пілотований полковником Полом Тіббетсом, скинув атомну бомбу під кодовою назвою Малюк на Хіросіму — важливий промисловий і військовий центр. Довжина бомби становила 3 м, діаметр — 71 см, вага — 4,4 тонни.
Бомба вибухнула приблизно на висоті 600 м над центром міста, і її вплив був руйнівним. Тоді все в радіусі 500 м миттєво перетворилося в попіл. За оцінками, близько 70 000 – 80 000 людей або 30% населення Хіросіми були миттєво вбиті вибухом і подальшою пожежею.
Фото: Unsplash
До кінця 1945 року, за оцінками, кількість загиблих зросла до 140 000 через променеву хворобу, опіки та інші травми.
Через три дні, 9 серпня, США скинули другу атомну бомбу, під кодовою назвою Товстун, на Нагасакі — ще одне велике промислове місто. Довжина бомби становила 3,3 м, діаметр — 1,5 м, вага — 4,7 тонни.
Ця бомба вибухнула на висоті близько 500 м над землею, миттєво вбивши, за різними оцінками, від 22 000 до 75 000 осіб.
Така розбіжність у даних пов’язана з тим, що в той період у Нагасакі було багато робітників без документів і через місто проїжджало багато військових.
6 серпня 1945 року місто Хіросіма стало головною мішенню для атомної бомби. Однак не всі знають, що існували ще дві альтернативні цілі — Кокура та Нагасакі. Про це розповіли у сюжеті видання NV.
Бомбардування було сплановане з урахуванням погодних умов, оскільки пілот бомбардувальника мав чітко бачити ціль. У день бомбардування, 6 серпня, військові літаки здійснили розвідку над Хіросімою, Нагасакі та Кокурою.
Тоді тільки над Хіросімою небо було чистим, тож туди й скинули бомбу.
Під час планування другого ядерного удару головною мішенню мало стати японське місто Кокура, а Нагасакі було запасною ціллю. Бомбардування було заплановано на 11 серпня, але через те, що синоптики на цей день передавали хмарну погоду, дату змінили на два дні раніше.
Попередньо, до зльоту атомного бомбардувальника, було знайдено проблему з паливним насосом у одному з резервних паливних баків. Але попри це було ухвалено рішення не відкладати місію.
Під час проведення розвідки пілоти повідомили, що, хоча над Кокурою та Нагасакі була хмарність, бомбардування все одно можливе.
Літак з атомною бомбою спочатку полетів до Кокури, але до моменту, як він дістався міста, хмари стали щільнішими. Після трьох невдалих заходів було ухвалено рішення взяти курс на Нагасакі. Там теж було хмарно, але бомбардир-навідник зміг побачити щілину в хмарах і орієнтуючись на неї, було вирішено випустити бомбу.
Попри те, що бомба, скинута на Нагасакі, була потужнішою, вона вибухнула у промисловій долині, оточеній горами, між двома цілями американців: сталеливарними та збройовими виробництвами на півдні та торпедним заводом на півночі.
Внаслідок цього гори обмежили радіус дії бомби і жертв було менше.
Бомбардування були надзвичайно суперечливими й залишаються такими донині. Прихильники стверджують, що вони прискорили кінець війни й запобігли запланованому вторгненню в Японію, яке призвело б до ще більших жертв. Критики, однак, стверджують, що бомбардування були непотрібними й негуманними, оскільки Японія вже була на межі капітуляції.
Дійсно, руйнівні наслідки бомбардувань призвели до капітуляції Японії 15 серпня 1945 року, що ознаменувало кінець Другої світової війни. Проте наслідки були важкими, оскільки ті, хто пережив бомбардування, страждали від довготривалих наслідків: раку та інших хвороб, спричинених опроміненням.
Раніше ми розповідали, як створили першу атомну бомбу та хто її вигадав.
А ще у Вікон є свій Telegram та Instagram. Підписуйся, аби не пропустити найцікавіше!