Великдень 2025: головні традиції свята і чому воно стане історичним для вірян

Християнська віра має кілька дуже важливих свят. Серед них і Великдень. Це свято символізує воскресіння Ісуса Христа та перемогу життя над смертю. 

Великдень відзначають щороку, але його дата щоразу відрізняється. Тому читай, коли Великдень 2025 у вірян східного та західного обряду.

Великдень 2025: дата

У 2025 році буде особливий Великдень. Віряни західного та східного обрядів (в народі — католики та православні) святкуватимуть Великдень в одну дату.

Таке явище відбувається досить рідко. Через це воно привертає увагу як вірян, так і всієї християнської спільноти.

Дати святкування Великодня у вірян західного та східного обрядів відрізняються, бо перші відзначають його за григоріанським календарем, а другі — за юліанським.

Хоча УГКЦ перейшла на Новоюліанський календар, це не торкнулося Великодня. Тому дати його святкування не збігаються з більшістю країн Європи.

У 2025 році Великдень відзначають 20 квітня.

Востаннє віряни двох обрядів святкували Великдень разом у 2017 році (16 квітня). Знову ця дата збігатиметься 2028 року (16 квітня).

Традиції Великодня в Україні

Однією з найважливіших великодніх традицій є піст. Великий піст триває сім тижнів до Великодня. Головний замисел традиції — духовне очищення від гріхів. Крім духовного, настає і фізичне очищення, адже під час посту заборонені чимало основних продуктів нашого раціону. До речі, читай, що можна їсти у Великий піст.

Під час посту нерідко доводиться лягати спати з порожнім шлунком. Також у піст багато моляться. Такі дії мають очищувати душу та тіло від гріхів та негараздів. Церква дозволяє послаблювати піст вагітним жінкам, дітям, людям старшого віку та важкохворим.

Ще одна задумка посту полягає у свідомому стримуванні своїх поривів та навчанню дисципліни. Під час посту не можна зриватися на гріховні спокуси.

Страсний тиждень — ще одна незамінна великодня традиція. Кожен день великоднього тижня має свою назву і перелік дій, які люди мають зробити. Це тиждень підготовки до свята, коли господарі прибирають удома, печуть паски і намагаються завершити всі справи.

У понеділок було заведено мазати хати глиною, білити стіни, прибирати вдома.

У вівторок — наводили лад у хлівах худоби, прали всі речі.

У середу закінчували всі городні роботи, готували вбрання до Великодня.

У четвер (Чистий) — мили вікна, хату, пекли паски та розмальовували писанки. У п’ятницю ходили на богослужіння та відмовлялися від їжі до винесення плащаниці.

У суботу намагалися провести день у тиші, у храмах благословляли паски та кошики.

У неділю, на сам Великдень, йшли на богослужіння, освячували кошики, збиралися всією родиною на найбільшому святі вірян.

Однією з найважливіших традицій Великодня є випікання пасок. Великодній хліб відрізняється в кожному регіоні України. Печуть паски найчастіше у Чистий четвер. Також можна пекти паски у суботу, значно рідше печуть паски у Страсну п’ятницю.

У давнину для замішування тіста використовували ночви. І печуть паски завжди жінки. Під час замішування слід молитися та хрестити тісто. У давнину вважалося, що неосвячену паску їсти гріх. Під час випікання пасок намагалися дотримуватися тиші, нікого не пускати в дім.

Відомо, що на Закарпатті особливістю паски було те, що її оздоблювали так, як коровай. Ліпили з тіста листки, птахів та інші прикраси з тіста.

У Чернігівській області до тіста додавали сир та готували без випікання.

Масу з сиру, яєць, родзинок та цукру затискали у спеціальній формі, давали настоятися ніч, після чого паска була готова до вживання.

На Гуцульщині взагалі існувало два окремих пасхальних хліба. Перший — бабка, здобна солодка випічка з родзинками.

Другий — паска, її робили несолодкою і додавали втричі менше яєць.

Традиційна українська паска не прикрашається помадкою та кольоровою посипкою.

Господині підгодовували святим хлібом птахів на підвіконні — це вважалося символом удачі й багатства.

Читати на тему

Що святять на Великдень: список дозволених та заборонених продуктів

Що можна посвятити на Великдень — читай в матеріалі.

Як роблять писанки

Писанка — неодмінний атрибут українського Великодня. За повір’ями, яйця є символом відродження усього живого, подолання смерті та добробуту. Є два види яєць на Великдень: писанки та крашанки. Крашанки — яйця, пофарбовані харчовими барвниками чи іншими методами.

Тоді як писанки — оберіг, який створюють писачком з унікальними малюнками кожного регіону України.

У писанку закладали свої бажання, мрії та прагнення. Позначали це за допомогою символів та візерунків, кожен з яких мав своє значення.

Повні писанки й крашанки були призначені для живих, а пусті — для померлих. Відтак пусті писанки носили на цвинтар та вішали на деревах. Вважалося, що це допоможе пращурам почути глос живих і поспілкуватися з ними.

Як ще використовували писанки:

• клали в колиску малюкам від зурочення;
• закопували в землю для доброго врожаю;
• закладали у фундамент будинку;
• для краси клали освячені писанки у воду й вмивалися нею.

Традиції писанок та пасок пішли не від християнства, а від язичництва, яке плавно вплелося в народний побут українства.

Язичницьке коріння Великодня

Коріння українського народу походить від язичників, це загальновідомий факт. У народному побуті деякі традиції та обряди християнства переплелися з язичницькими, зокрема і великодні.

У Страсний четвер було заведено варити сіль, яка слугувала найсильнішим оберегом від нечисті. Предки вважали, що в Чистий четвер Бог відпускає на землю всі душі померлих. Біля церкви та цвинтарів молодь запалювала кострища, які мали відганяти й не пропускати все зле.

Після Великодня ворожили та проводили обряди, та християнство не підтримує цього. Свячену паску кришили птахам. Якщо вони їдять із задоволенням, то бажання збудеться.

Якщо ж вони обходять крихти та не їдять їх, то бажанню збутися не судилося.

Після Великодня ворожили на любов та заміжжя. Дівчина ставила дві свічки, які символізували чоловіка й жінку, біля ікони Богородиці й запалювала їх від лампадки. Якщо свічки горіли рівно й не чадили — любов взаємна та міцна. Якщо свічка, яка символізує чоловіка, гасне перша, то він дуже любить.

Якщо ж свічка гасне одразу, то в любові немає взаємності. А якщо обидві коптять, то у стосунки намагається втрутитися хтось третій.

Для того, щоб дізнатися про наближення заміжжя, дівчата розрізали крашанку та дивилися, де розташований жовток. Якщо близько до краю, то заміжжя дуже близьке.

Оскільки це церковне свято, то багато звичаїв та обрядів пов’язані з церквою.

Традиційно віряни не сплять у Великодню ніч. Її проводять на службі в церкві, яка правиться до самого ранку. Але багато людей приходять до церкви аж під ранок, щоб освятити великодній кошик.

Кошик збирають заздалегідь, звечора. Туди обов’язково треба покласти те, що поставите на святковий стіл: паску, крашанки, вино, м’ясо, сир та масло тощо.

Також у великодній кошик обов’язково ставлять свічку, яка символізує світло між людей.

Після закінчення церковної служби настає повноцінне завершення посту й можна насолодитися освяченими смаколиками.

Раніше ми ділилися привітаннями з Великоднем у віршах і прозі.

А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.