В Україні багаті запаси граніту, зокрема, на території країни добувають “Габбро” та “Лабрадорит” — одні з найміцніших і найнадійніших різновидів. Завдяки своїй текстурі та стриманому, лаконічному забарвленню, вони найчастіше застосовуються у зовнішніх роботах, будівництві, а також для виробництва ритуальних товарів.
З благородної породи виготовляють гранітну бруківку, без якої не обходиться мощення доріг та вулиць. А також гранітну плитку, з якої виконують зовнішнє та внутрішнє облицювання будівель. Велика частина гірської породи також іде на експорт.
Родовища граніту в Україні
Найбільша їхня концентрація розташована в Житомирській області.
Насправді родовищ досить багато, і розташовані вони в різних точках країни, наприклад:
- Новоданилівське;
- Омелянівське;
- Коростишівське;
- Букинське (Волинський район);
- Головинське (Черняхівський район);
- Івано-Долинське;
- Євдокимівське.
Коростишівське заслужено вважається найбагатшим родовищем.
Насправді точок видобутку граніту набагато більше, їх налічується близько 110 штук, але відомо, що лише 40 із них працюють станом на сьогодні.
Загальні запаси гранітної породи України складають близько 200 000 000 кубометрів.
Види та кольори граніту, що видобувається в Україні
На родовищах України видобувають понад десяток різних видів гранітних порід. Кожна з них відрізняється кольором та деякими властивостями.
Види та кольори граніту:
- Лезніковський, Капустинський, Омелянівський граніт — насичено червоного кольору, іноді червоно-жовтогарячого відтінку;
- Габбро, що активно видобувається в Україні, відрізняється вишуканим зеленувато-чорним або сірим забарвленням;
- Корецький граніт — червоний, коричневий;
- Покостовський — сірий;
- Корнінський — сірий з рожевим;
- Волга Блю — блакитний із чорним;
- Софіївський — сіро-бежевий;
- Васильєвський — коричнево-зелений;
- Жежелевський — темно-сірий;
- Міжріченський — коричнево-рожевий;
- Рогівський — зелений;
Кожен із видів популярний у різних сферах і застосовується залежно від вимог до виробів, що виробляються.
Методи видобутку граніту
Для видобутку копалин на даний момент використовують такі методи:
- Вибухівка, прямий підрив породи. Вибухова речовина закладається в заздалегідь виконані отвори. Метод дозволяє отримати великі шматки граніту, але утворює безліч мікротріщин;
- Бурокліновий спосіб. Камінь, що відокремлюється, обробляється за контуром спеціалізованим обладнанням. Далі встановлюються клини для вилучення каменю. Дозволяє отримати відносно цілісні кам’яні блоки;
- Тихий вибух за допомогою сумішей, що розширюються. Принцип роботи схожий із бурокліновим, винятком є відсутність клинів і застосування замість них спеціальних сумішей, що розширюються. Специфічна технологія, яка застосовується в родовищах із вкрай низьким ступенем міцності до розтягувань;
- Каменеріз. Камені ріжуть канатними або дисковими пилками з алмазною насадкою, здатними вирізати камінь безпосередньо із ґрунту. Діамант здатний розрізати граніт так, щоб його внутрішня структура не постраждала, а на поверхні не утворювалися мікротріщини;
- Видобуток із застосуванням повітряної подушки. У необхідному місці для розлому роблять отвори, де розміщують ємності із повітрям. Вони знаходяться усередині під великим тиском. Порода, отримана таким способом, використовується в основному у виробництві для гранітної бруківки.
Процес обробки граніту
Перед продажем граніт проходить через низку етапів обробки. Обробкою займаються спеціальні компанії, як Granite.ua, які згодом роблять із них готові вироби на продаж. Найчастіше ці компанії є філією гірничодобувних компаній, тим самим закриваючи повний цикл: від видобутку граніту до виробництва готових виробів.
Спочатку граніт відправляють на очищення: можна здійснити його за допомогою спеціальних кислот або піскоструменю. Іноді ці методи поєднуються.
Шліфування дозволяє зберегти шорсткість поверхні, а також натуральний вигляд каменю. На ньому зберігаються сліди абразиву.
Лощення шліфувальними колами з напиленням дозволяє зробити камінь матовим і гладким, не залишаючи жодних відбитків.
Найбільш поширеним методом обробки вважається полірування, в результаті якого поверхня граніту стає дзеркально-гладкою.
Застосовуються ті ж шліфувальні круги з напиленням, тканинні або повстяні диски. Такий спосіб дозволяє зробити колір каменя яскравішим, а малюнок більш вираженим.
Для бучардування використовують шліфувальні машини, також круги з особливими барабанами на зовнішній стороні. Вони знімають верхній шар граніту та роблять його схожим на асфальт. Така обробка дозволяє отримати шорстку, рельєфну поверхню каменю.
При термообробці поверхня граніту стає шорсткою, а з його структури випалюється частина мінералів.
Для термообробки використовуються пальники, в яких міститься суміш кисню з бутаном і пропаном. Завдяки їй рельєф отримує глибокі перепади, а колір плити тьмяніє. Насправді за допомогою термообробки можна позбутися більшості дефектів, ковзання та захистити камінь від негативного зовнішнього впливу.
Приклади виробів із граніту
Від методу обробки залежить подальше застосування гранітної плити, оскільки види обробки поділяються на фінішні та проміжні.
Полірований граніт стає матеріалом для облицювання стін усередині будинків та квартир, а також для виготовлення сходів та декору для інтер’єру, оздоблення фонтанів та камінів.
Камені після шліфування часто служать для виробництва унікальних декоративних елементів або обробки цоколів.
З лощеного граніту роблять садові доріжки, покриття для підлоги і зовнішню обробку для будівель. З бучардованого каменю можна робити неслизькі сходи, вуличну плитку.
Граніт, що пройшов термообробку, можуть використовувати для облаштування тротуарів і площ, адже він максимально схожий на асфальт.
Попри війну житло в Україні активно будується — половина забудовників уже повернулися до роботи. У матеріалі читай, де і як оживає будівництво.
А ще у Вікон є свій Telegram-канал. Підписуйся, аби не пропустити найцікавіше!