ТОП-10 кращих фільмів року: добірка кінокритика Кирила Пищикова

Зробити підбірку кращих фільмів року завжди складно — не все в неї можна вмістити, щось було в прокаті, щось буде лише наступного року, тож треба вигадати собі якісь рамки.

Я вирішив, що найкраще обмежитись тими фільмами, які були в широкому прокаті в Україні, чи які можна було подивитись на стрімінгах.

Тож, хоча дуже хотілось включити в рейтинг Ля Палісіаду Філіпа Сотниченка, у прокат стрічка вийде вже у 2024 році, тож цей фільм я просто пораджу подивитись на початку року. А тепер, коли правила зрозумілі, можна переходити до топу кращих фільмів 2023 року.

Кращі фільми 2023 року

Вавилон, режисер Дам’єн Шазель

Найбільш амбітний фільм 38-річного американця розповідає про драматичний перехід від німого до звукового кіно.

У головних ролях Марго Роббі, Бред Пітт та Дієго Кальва. У другорядних — Самара Вівінг, Олівія Вайлд та абсолютно демонічний Тобі Макгвайр.

Фільм Шазелла однозначно не для всіх, але чим він може похизуватись, так це відмінною музикою, розкішними декораціями та костюмами. Власне саме за них фільм і отримав три номінації на Оскар.

Памфір, режисер Дмитро Сухолиткий-Собчук

Це, можливо, один з найпотужніших режисерських дебютів в Україні. Режисеру стрічки вдалось не тільки філігранно змалювати атмосферу буковинських Карпат, а й розповісти багатошарову історію, яка, звісно тільки прикривається чимось простим.

За обгорткою кримінальної драми про колишнього контрабандиста та його повернення до справ сховано набагато більше. Тут і релігійні підтексти, і класична проблема батьків та дітей, і корупція. Власне, мабуть, це й робить Памфір дуже глядацьким фільмом. Кожен залежно від свого світосприйняття зможе побачити в цьому кіно щось особливе.

Анатомія падіння, режисерка Жустін Тріє

Фільм-лауреат Золотої пальмової вітки в Каннах сам собою вже вартий уваги. Проте навіть якби у нього не було жодних нагород, це все ж фантастично написаний фільм.

Фільм починається зі смерті батька сімейства біля відлюдненого маєтку в горах Франції. Але не до кінця зрозуміло, чи це самогубство, чи за його смертю стоїть дружина. Власне на цій інтризі стрічка і тримається, але в Анатомії Падіння закладено набагато більше. Це і видатна сімейна драма, показана через призму судового розслідування, і цікаве дослідження феномену правосуддя, і роздуми про творчість.

У фільмі багато діалогів і всі вони написані блискуче, але робота зі звуком — це, по-справжньому, щось видатне, і саме звук, а не зображення є навіть важливішим за зображення.

Вбивці квіткової повні, режисер Мартін Скорсезе

Якщо хтось сумнівався в режисерських навичках Скорсезе, то цим фільмом він вчергове доводить, що знаходиться у блискучій формі. Вбивці квіткової повні розповідає про трагедію племені оседжів на початку ХХ століття, коли членів племені загадково вбивали в штаті Оклахома.

У головних ролях тут Леонардо Ді Капріо та Роберт Де Ніро, проте найкращою акторкою стрічки стала Лілі Гладстон.

Вбивці квіткової повні є квінтесенцією творчості Скорсезе, де режисер досліджує насильство в історії, а також розбирається з феноменом людської совісті. І, можливо, вустами героїні Лілі Гладстон ставить важливе питання щодо совісті всієї американської нації.

Опале листя, режисер Акі Каурісмякі

Культовий фінський режисер повернувся після відчутної перерви до кіно і зробив блискучу драму про кохання. Стрічка Каурісмякі є продовженням його трилогії про пролетаріат, зняту наприкінці вісімдесятих.

Сюжет досить простий: він роботяга-алкоголік, якого виганяють через пияцтво з різних робот. Вона — працівниця супермаркету, яку виганяють з роботи через те, що вона забирає прострочений товар. Доля раптово зводить їх в караоке-барі, а потім через дурницю розводить.

Каурісмякі в фільмі змальовує майже позачасову атмосферу, де про сучасність нагадує лише радіо з новинами про війну в Україні. Це досить тендітне і при цьому дуже смішне кіно, здатне достукатись до будь-якого глядача.

Оппенгеймер, режисер Крістофер Нолан

Після творчої та касової невдачі з фільмом Тенет, Крістофер Нолан зібрався з силами та видав, можливо, один з найкращих фільмів у своїй кар’єрі. Історія творця атомної бомби Роберта Оппенгеймера давно просилась на великі екрани, і Нолан подає її в традиційній для себе манері: через нелінійне оповідання.

Сам фільм одночасно римується і з міфом про Прометея, і з біблійною історією гріхопадіння. А ще це досить мультижанрове кіно, у якому особиста драма переплітається із судовою, до яких режисер додає ще і ноти фільму-катастрофи.

Звісно, не можна не відзначити, що в цьому фільмі Кілліан Мерфі зіграв найвидатнішу роль у своїй кар’єрі, а Роберт Дауні-молодший показав, що вміє грати не тільки Тоні Старка.

20 днів у Маріуполі, режисер Мстислав Чернов

Фільм Мстислава Чернова — це той парадоксальний випадок, коли про фільм потрібно говорити як можна більше, проте дуже складно для цього знайти правильні слова.

20 днів у Маріуполі — страшний і дуже болючий документальний фільм, який фактично неможливо дивитись без сліз та кому в горлі.

Читати на тему

Дві номінації на Оскар! Документальний фільм 20 днів у Маріуполі увійшов до шорт-листа премії

Читай у матеріалі, в які номінації потрапив фільм 20 днів у Маріуполі.

Це дійсно дуже важливе для сучасної України кіно, що без купюр показує всі жахіття, що зробила РФ з містом Марії на початку повномасштабного вторгнення. Безперечно видатна робота, де автори стрічки стають учасниками жахливих подій, і передають атмосферу апокаліпсиса в одному конкретному місті.

А ще це перший український фільм, що увійшов в шорт-лист номінантів на Оскар, тож будемо щиро вболівати за перемогу Мстислава Чернова та його команди.

Барбі, режисерка Ґрета Ґервіґ

Фільм, який ще до свого виходу став мемом і породив таке явище, як Барбенгеймер, насправді вийшов набагато цікавішим, ніж просто реклама іграшок. Ґрета Ґервіґ створила справжнє постмодерністське кіно. І річ навіть не в тому, що режисерка цитує тут різноманітні твори мистецтва як Космічна Одіссея чи казку про Піноккіо.

Річ у тім, що Ґервіґ вдається сховати під шаром маркетингу та яскравого зображення справжнє авторське висловлювання про дорослішання, смерть та її усвідомлення. Але попри те, що в середині стрічки дійсно є серйозні теми, вона все ж таки залишається розважальною, а найбільшою розвагою тут стає Кен у виконанні Раяна Гослінга.

Людина-павук: Крізь Всесвіт, режисери Хоам Дос Сантос, Кемп Паверс та Джастін Томпсон

2023 рік ознаменувався крахом супергеройського кіно, і єдиними світлими плямами на цьому фоні були Вартові Галактики 3 та Людина-павук: Крізь Всесвіт. І хоча Вартові вийшли по-справжньому чудовим завершенням трилогії, місце найкращої супергероїки має зайняти саме стрічка про Майлза Моралеза.

Хоча тема мультивсесвітів вже досить остогидла, Крізь Всесвіт знову показує наскільки цікавою, енергійною та вигадливою може бути анімація. Продовження історії Майлза Моралеза вийшло настільки візуально насиченим, що його можна передивлятись і знову знаходити щось нове.

Вбивця, режисер Девід Фінчер

Після чудового чорно-білого байопіку Манк, Девід Фінчер знов повертається до трилерів. Але цього разу в полі фокуса не серійні вбивці, як це було в фільмах Сім та Зодіак, а професійний кілер, якого чудово грає Майкл Фассбендер.

Вбивця може здатись досить дивним фільмом, до якого досить складно підключитись емоційно, але так і задумано. Фінчер у новому фільмі намагається перевинайти форму фільмів про найманих вбивць, і робить певний антитезис до франшизи Джон Вік і всіх її імітаторів.

Неназваний кілер тут зовсім не крутий, а дуже прагматичний і навіть нудний. Насилля небагато, але коли воно з’являється, то відчувається реалістичним та брудним. Багато фільм розповідає і про контроль, який легко можна втратити, якщо допустити помилку. І якщо враховувати, що сам Фінчер схиблений на контролі, чи не зняв він в алегоричній формі кіно про самого себе?

Як бонус, ось ще три короткометражні українські фільми, які теж, дуже коротко, але хотілося б відзначити.

Маріуполь. Сто ночей в, режисерка Софія Мельник

Історія маленької дівчинки, що прокидається від вибухів 24 лютого 2022 року в Маріуполі. Чудова і щемка анімаційна робота, яка б’є в саме серце всього за сім хвилин.

Чорнобиль 22, режисер Олексій Радинський

За 20 хвилин хронометражу, Олексій Радинський розповідає про перший місяць повномасштабного вторгнення через призму захоплення Чорнобильської АЕС російськими військами. 

ГКЧП, режисер Аркадій Непиталюк

Чудова комедійна драма про пристрасті в літньому таборі літом 1991 року напередодні фундаментальних політичних змін. Жива та дуже енергійна стрічка, де Непиталюк вміло переплітає комедію з відчуттям тектонічних змін в країні.

Не знаєш, що подивитися сьогодні? Читай підбірку фільмів для різного настрою.

А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.