Терміновий збір коштів, або як не поширювати фейки у соцмережах

Канали у соцмережах та скролінг новин стали щоденною рутиною для мільйонів українців. Але часто-густо звичайній людині складно відрізнити достовірну інформацію від фейку чи так званої качки. 

Клінічна психологиня Аліна Касілова дала кілька порад, як це зробити та як не поширювати інформаційні вкиди у власних соцмережах.

Інформація чи провокація

Намагайтеся споживати інформацію розумно й ставте собі питання: чи є в повідомленні емоційне забарвлення? 

У часи війни особливо важливо читати й поширювати лише ту інформацію, що спирається на факти — конкретні цифри, статистику, графіки, імена реальних людей.

Негатив і поквап

Найчастіше емоційно забарвлена інформація викликає в нас тривогу, відчай, занепокоєння, паніку. Саме цим вдало маніпулюють дезінформатори, адже одна з їхніх цілей — посіяти зневіру серед українців. 

Питайте себе, як ця інформація на вас впливає? Що ви відчуваєте? Занадто сильна емоційна реакція допоможе визначити інформаційний вкид. 

Також часто-густо шахраї використовують фрази на кшталт “максимальний репост”, “максимальне поширення” тощо.

Звертайте увагу на те, чи є в повідомленнях акцент на терміновості. Наприклад, інформація про “терміновий збір коштів” має вас насторожити. Не соромтеся просити документи на підтвердження збору коштів для конкретних цілей. 

Користь

Поради обмежити споживання інформації про війну лунають з перших її днів. Нині ж важливо питати себе: чи корисна для мене ця інформація? 

Корисним буде споживання помірної кількості контенту про події в Україні та регіонах (інформаційна картина дня), а також дієвих порад у тій чи іншій ситуації. Саме їх можна віднайти на сайті Вікон. 

Читати на тему

Ігри розуму — чому інформаційні качки нас приваблюють та як з цим боротися

В інтернеті плаває багато інформаційних качок, але чому ж нам так хочеться клацати на них, читати, вірити в них?

Джерело інформації

Не забуваймо і про джерела інформації. Суб’єктивна думка конкретної людини може ввести вас в оману. 

Радимо споживати інформацію з офіційних джерел, перелік яких вказуємо нижче, а також звертати увагу на першоджерела новин. 

Офіційні джерела інформації під час війни: 

• Офіс Президента України;
  
• Генеральний штаб ЗСУ;
  
• Кабінет Міністрів України;
  
• Міністерство оборони України;
  
• Міністерство внутрішніх справ;
• Національна поліція України;
• ДСНС;
  
• Сухопутні війська ЗСУ;
  
• Військово-морські сили ЗСУ;
  
• Територіальна оборона ЗСУ;
• Центр стратегічних комунікацій та інформаційно безпеки;
  
• Ukraine Now;
  
• Країна_інфо.

А ми нагадуємо, що за поширення деякої інформації під час війни можна отримати кримінальну відповідальність від 3 до 12 років.