Традиції святкування Трійці в Україні — як гармонійно злилось християнське і язичницьке коріння

4 червня 2023 року християни східного обряду святкуватимуть одне з найбільших церковних свят — Трійцю.

Проте з незапам’ятних часів наші предки ще за кілька днів починали готуватись до П’ятдесятниці, а відзначали її цілий тиждень. Читай, у чому секрет Зелених свят та які обряди з ними пов’язані.

Святкування Трійці в Україні

Важливість Зелених свят для християн пояснюється тим, що згідно з повір’ями в цей час духи природи, а також померлі стають ближчими до людського світу. А відтак їх можна задобрити, щоб вони допомогли виростити й зібрати багатий урожай.

Традиції святкування за днями тижня:

• Четвер перед Трійцею — раніше дівчата плели вінки з польових квітів та залишали їх у лісі до неділі. Потім приходили та дивились, що з ними трапилось. Якщо вінок вцілів, то дівчина скоро знайде своє кохання, а якщо зів’яв — щастя чекати не варто.
• П’ятниця — жінки вдосвіта шли в ліс та поле й збирали лікарські трави. Вони вірили, що ті мають у цей день особливу зцілювальну силу.
• Субота — люди прикрашали свою оселю різною зеленню: чебрецем, полином, любистком тощо. Особливу увагу приділяли вікнам, дверям та воротам, адже саме через них входитимуть духи природи в будинок, щоб пригоститись. Крім цього, саме в Клечальну суботу згадували самогубців і зниклих безвісти.
• Неділя (власне Трійця) — люди святили воду та освячували криниці. Як і в католицьких, так і в православних храмах на П’ятдесятницю проводять божественні літургії та великі вечірні служби.
• Понеділок — люди обходили свої поля та городи й кропили їх свяченою водою, щоб був добрий врожай.

Через тиждень після Трійці в деяких регіонах України було заведено проводити обряд “проводжання русалок”. Ось так наші предки щороку вшановували духів природи, аби ті були прихильними до людей.

Читати на тему

Коли Україна святкує Трійцю-2023 та які відмінності східного та західного обряду

Читай, коли цьогоріч Україна святкує Трійцю, а також які традиції має цей день.

Стародавні легенди про Трійцю

З Трійцею тісно пов’язані легенди про мавок і русалок. Особливого поширення вони набули в Карпатах, на Поділлі та Волині.

Наші предки вважали, що на русалок могли перетворитись:

• дівчата-потопельниці;
• ті, хто вмер на Зелені свята.

А ось мавками, яких було кілька видів (лісові, гірські та польові) могли стати:

1. нехрещені померлі малята-дівчатка;
2. дівчата, які вкоротили собі віку через нещасливе кохання;
3. звичайні дівчата, які піддались чарам мавок.  

Мабуть, усі ще зі школи пам’ятають романтичні сюжети з повісті Михайла Коцюбинського Тіні забутих предків та драми-феєрії Лесі Українки Лісова пісня. Отож для наших предків це були не вигадки.

На Гуцульщині, наприклад, вірили, що мавки допомагають людям у хазяйстві — випасі худоби та засіві полів. Водночас ці створіння були дуже небезпечними для молодих парубків, адже могли звести їх з розуму своїми чарами та згубити.

Загалом Трійця — свято, яке має у своїй історії як християнське, так і язичницьке коріння, яке тісно переплелось у єдині неповторні традиції нашої країни.

Вікна також підготували для тебе ексклюзивні привітання в картинках з Трійцею, щоб ти привітав(-ла) рідних та друзів з цим святом. 

А ще у Вікон є свій Telegram-канал. Підписуйся, аби не пропустити найцікавіше!