Як війна змусила змінити професію: де зараз працюють люди зі сфери туризму

Війна внесла свої корективи в кожну сферу нашого життя, як соціальну, так і економічну. Через закриття виробництв і небезпечне місцезнаходження багато людей були змушені змінити місце роботи, а то й сам її профіль.

Серед інших економічних сфер туризм в Україні під час війни постраждав чи не найбільше. Періодичні обстріли областей та постійні звуки повітряних тривог не сильно заохочують подорожувати по країні.

У той час як зовнішній туризм обмежується тільки виїздом за кордон в пошуках більш безпечного місця, а не відпочинку.

Усі ці фактори призвели до того, що багато туристичних агентств закрилися, а надходження до державного бюджету від галузі скоротилися на 34%. Багато колишніх працівників туристичної сфери були змушені змінити не тільки роботу, а й професію. LIGA.Life розпитала їх про те, як вони вирішили почати все з початку.

Оксана Боднар — туризм був моєю любов’ю

Фото: LIGA.Life

Оксана разом з напарницею з нуля відкрили своє туристичне агентство, яке проіснувало 10 років. У перший час після повномаштабного вторгнення, вона допомагала клієнтам із розселенням та надавала інформацію про черги на кордоні.

— Це та історія, коли з усмішкою йдеш на роботу, береш слухавку від клієнтів у будь-який час, радієш повідомленням задоволених туристів. Туризм був моєю любов’ю, але війна змінила все, — каже Оксана.

Коли стало зрозуміло, що про подорожі немає мови, жінка активно захопилась волонтерством і почала допомагати військовим з усім необхідним. Навіть у квітні 2022 року, як сфера туризму почала потрохи оживати, й було зрозуміло, що подорожувати можна, хоч і з нюансами, то Оксана все одно не повернулась до бізнесу.

Мені було важко перебороти себе й повернутись до справи, коли в країні гаряча фаза війни, нас обстрілюють й гинуть тисячі людей. Моя напарниця підтримала мене — ми відмовились від оренди офісу й повернули гроші клієнтам, – розповідає Оксана.

Зараз жінка наважилась спробувати себе в іншій сфері та вже пів року працює в департаменті корпоративних продажів однієї із компаній. Основна її робота полягає в комунікації з клієнтами та продажами. Також вона паралельно з командою друзів-волонтерів допомагає військовим та медикам.

— Десь у глибині душі я все ж мала надію, що війна закінчиться, і я повернусь до улюбленої справи. Але озираючись назад, розумію, що моє рішення було правильним, — ділиться думками Оксана Боднар.

Олеся Поліха — туризму не можна дати вмерти 

Фото: LIGA.Life

Олеся Поліха працювала у туристичному бізнесі разом з чоловіком. Повномаштабне вторгнення зустріла на Черкащині, звідки пізніше разом з сім’єю виїхала на Західну Україну в Ужгород. На той момент жінка підтримувала зв’язок з клієнтами, а саме скасовувала заброньовані тури.

Коли весною весь туризм повністю зупинився, Олеся почала шукати, чим займатись надалі.

— Я активно шукала, що робитиму. Намагалась допомагати цивільним та військовим, але паралельно шукала для себе щось нове, що б мене зацікавило. Тоді я пішла на курси з інтернет-маркетингу. Дійшла до розділу SEO-просування, і одразу зрозуміла, що мене це затягує, хоча раніше про SEO я не знала нічого, — розповідає жінка.

У червні 2022-го ми з чоловіком подивились правді в очі й зрозуміли, що вести туристичний бізнес в умовах війни — нерентабельно. Тому офіс в центрі Києва закрили. Це рішення було складним, але правильним, — зазначає Олеся.

Після розуміння, що повернутись до професії не вдасться, Олеся активно почала вивчати нову професію та потрапила на інтернатуру, а потім і на стажування з SEO в одну українську компанію. Наразі вона вже кілька місяців працює в новій сфері та планує й надалі розвиватись у цьому напрямі.

— Повертатись до туризму поки не планую, але життя покаже. Гадаю, що рано чи пізно туризм розквітне знову. Людям потрібні подорожі, як ковток свіжого повітря. Навіть зараз є турагенти, які не припиняли роботу, працюють та сплачують податки. І це чудово, бо сфері туризму не можна дати вмерти взагалі, — говорить Олеся Поліха.

Читати на тему

Без помічників на роботі та з великою підтримкою вдома: історії українських кондитерок, які створили бізнес за кордоном

Розповідаємо історії двох кондитерок, які відкрили та продовжують розвивати власну справу за кордоном.

Володимир Сафонов — сферу туризму чекає тривала невизначеність

Фото: LIGA.Life

Володимир Сафонов до війни був власником невеликої мережі туристичних агенцій та працював у сфері 8 років. Разом зі своїми агенціями він купував франшизи у туроператорів та планував розширити бізнес.

З початком повномасштабної війни Володимир одразу зрозумів, що туристичні сезони будуть безперспективними та понесуть тільки додаткові витрати. Тож вирішив закрити свій бізнес.

Covid нас дуже підкосив, а війна — добила. Тож я вирішив назавжди піти зі сфери. Це рішення не було складним для мене. Керуючи компанією багато років, я навчився швидко ухвалювати рішення і швидко їх виконувати, — говорить чоловік.

У перший місяць війни Володимир з родиною виїхав на Західну Україну, а коли відправив сім’ю в Німеччину, повернувся в Київ. Там відразу почав шукати себе у сфері програмування.

— Це те, що мене дійсно цікавило, наприклад, коли взимку туристичний сезон йшов на спад, я поволі вивчав програмування. Тож тепер я приділяю цьому всю свою увагу. Це те, що я давно мріяв зробити, — розповідає Володимир.

Наразі Володимир Сафонов закінчив кілька курсів, а зараз опановує мову програмування — Python. Весь вільний час він витрачає на навчання, тому що у його планах — почати співпрацю з міжнародною компанією, а пізніше дорости до лідерської позиції.

—  Я намагався дивитись у майбутнє. Розумів, що сферу туризму чекає тривала невизначеність. Звичайно, подорожувати будуть, але загалом відсоток туристів знизиться, — ділиться Володимир Сафонов.

Проте не тільки працівники зі сфери туризму були змушені змінити професію. Вікна також розповідали про інші історії українців, які змінили професію під час війни. 

А ще у Вікон є свій Telegram-канал. Підписуйся, аби не пропустити найцікавіше!