Всесвітній день мобільності та доступності. Як Україна розвивається та над чим ще треба працювати

Нині в Україні особливу увагу стали звертати на поняття та функцію безбарʼєрності у громадському просторі. Цілком закономірно, адже під час повномасштабного вторгнення українські військові та цивільні отримують складні поранення й травми, спровоковані війною РФ.

Водночас саме через повномасштабну війну українці стали активно працювати над покращенням ситуації із безбарʼєрністю у містах України, дедалі популярнішими стають освітні та розважальні соціальні шоу, про перепони та барʼєри не лише фізичні, а й емоційні, дедалі частіше говорять медійні люди.

Яка в Україні ситуація з безбарʼєрністю та чого треба прагнути далі — ми зібрали кілька цікавих фактів для тебе. Ексклюзивно для Вікна-новини фаховий коментар дала директорка ГО Fight For Right Тетяна Герасимова.

Всесвітній день мобільності та доступності: ситуація в Україні

З початком повномасштабного вторгнення чисельність людей з інвалідністю зросла на 300 тис. осіб та становить три мільйони лише станом на 2023 рік.

30 квітня 2024 року світ та Україна зокрема відзначають Всесвітній день мобільності та доступності. Його мета — не лише нагадати про труднощі, з якими почасти стикаються люди з інвалідністю, а й спонукати до їх розвʼязання та покращення ситуації.

За ініціативи першої леді України Олени Зеленської була започаткована програма Без барʼєрів: ініціатива стала основою Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні до 2030 року.

Так, в Україні започаткували відповідні практикуми та семінари для службовців та всіх охочих, від кого залежить порядок у наших населених пунктах. Також на рівні регіонів та міст зараз розробляють цільові програми, які передбачають практичне втілення принципів безбар’єрності у різних сферах життя суспільства. 

Unsplash

Робота над проблемою доступності та мобільності полягає не лише у фізичному просторі, а й у реабілітації військових та цивільних після поранень внаслідок бойових дій, вдосконаленні системи соціальних послуг, розвиток безбарʼєрності у цифровому просторі та на ринку праці тощо.

Цілі для досягнення безбарʼєрності в Україні

Під час підсумкового засідання Ради безбар’єрності 2023, премʼєр-міністр України Денис Шмигаль заявив про плани держави про реалізацію інклюзивності у країні.

— Безбар’єрність сьогодні — це нагальна необхідність для мільйонів українців. Для людей різних вікових груп, професій, соціального походження. Особливо акцентуємо на потребах наших захисників. Наш обов’язок — усунути для них усі перешкоди, які стримують адаптацію, реабілітацію та самореалізацію. 

Також посилюємо взаємодію з органами місцевого самоврядування. Адже саме від них залежить кінцевий результат, — зазначив Денис Шмигаль.

Водночас громадяни України, хоч і розуміють нагальність та важливість дискусій, змін на тему, однак, ймовірно, це досі спричинено лише бажанням бути “схваленими”.

Про це свідчить нещодавнє дослідження групи Рейтинг: хоч 90% респондентів декларують сприйняття людей з інвалідністю, та схоже, що відповіді давалися з урахуванням соціальної бажаності.

Unsplash

В Україні й зараз зводяться нові будинки та зони відпочинку, роботи, площі без урахування норм безбарʼєрності.

Пандуси часто мають такий кут нахилу, що на ньому неможливо ні піднятися, ні зʼїхати; вулиці переповнені високими бордюрами; кафе та ресторани не можуть забезпечити людині на кріслі колісному цікавий відпочинок; памʼятки архітектури залишаються недоступними для людей з інвалідністю та старшого віку, батьків з дитячими візками тощо.

Читати на тему

Щоб у майбутньому жити у здоровому інклюзивному суспільстві: як говорити з дітьми про інвалідність

Розповідаємо, як коректно говорити з дітьми про інвалідність та побороти “незручність”.

Як змінюються громадські простори в Україні

Нині програми відбудови країни після закінчення війни базуються саме на тезі про безбарʼєрність. Олена Зеленська під час засідання Ради безбарʼєрності наголошувала, що поняття безбарʼєрності є набагато ширшим, аніж ми звикли думати.

Безбар’єрність — явище, значно більше за формальний пандус біля поодинокого під’їзду. Це питання виживання та якості життя водночас.

За цей рік усі ми відчули фізичні бар’єри війни. Майже кожен особисто стикнувся з евакуацією, зі всіма незручностями вокзалів, транспорту, високих поверхів. І всі ми відчуваємо безліч невидимих бар’єрів війни. Це може бути брак інформації, неможливість працювати чи вчитися, економічна невпевненість, — сказала вона.

Водночас попри плани на папері, Україна ще має над чим працювати.

Безбарʼєрність в Україні: чого ще варто досягнути

Директорка ГО Fight For Right Тетяна Герасимова у коментарі Вікна-новини зазначила: зараз держава не достатньо сфокусована на цих питаннях.

Unsplash

— Україна переживає складний період трансформації, й питання доступності та інклюзивної відбудови набуває особливої ​​актуальності. Згідно з вимогами Європейського Союзу, доступність має стати основою повоєнної відбудови, а люди з інвалідністю повинні бути залучені до прийняття рішень на всіх етапах цього процесу.

Наразі, на жаль, спостерігаємо недостатню увагу з боку держави до цих питань.

Існує значний розрив між декларованими цілями та реальними діями. Необхідно негайно змінити підходи та приділити доступності та інклюзії належну вагу, — каже вона.

Тож, спираючись на тези, які кажуть фахівці, українській державі необхідно:

• відійти від безособового планування та включати різноманітні групи користувачів до всього циклу відбудови;
• працювати спільно з бізнесом для досягнення мети;
• будувати міста для людей, а не навпаки.

Раніше ми розповідали тобі, які успіхи у подоланні барʼєрів мають українські міста — читай за посиланням.

А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.