Акторка, співачка, відьма чи домогосподарка? Хто ця жінка, яка фарбується червоною помадою? У різні часи існувало безліч упереджень та стереотипів саме щодо цього предмета косметички. Проте Друга світова війна змінила все.
Так, саме темні часи змушують нас сяяти яскравіше. Хай як це не звучало божевільно у перші дні повномасштабного вторгнення, але червоний колір на губах — саме те, що потрібно.
Звичайно, деякі події морально звалюють з ніг і не хочеться ані вставати з ліжка, ані говорити з кимось, не те щоб взагалі ставати до дзеркала й малювати рівні червоні лінії.
Проте саме такі невеличкі ритуали дають нам відчуття нормальності, яке було втрачене майже два місяці тому. Так-так, усі прочитали цю купу дописів в Instagram про червону помаду у часи Другої світової війни.
І це ще люди жили у стані повного хаосу та невизначеності кілька років, але знаходили в собі сили на те, що підійматиме їхній бойовий дух. У них не було соцмереж та мемів? Так, але що нам заважає використати як старі, так і нові методи підтримки власної психіки?
У часи Другої світової жінки не забували про важливий атрибут. Наприклад, у США компанія Elizabeth Arden створила спеціальний відтінок помади, що добре комбінувався з червоним окантуванням на формі.
Все це відбувалось не без підтримки уряду. Так само й у Великій Британії Вінстон Черчилль запровадив кампанію Краса — твій обов’язок.
Інша косметика з часом ставала все більш дефіцитною, тому залишатися стереотипно красивою було все тяжче. Комусь доводилось навіть заміняти звичні туш для вій чи пудру на більш доступні речі. Помаду, наприклад, або ж робили власноруч, або ж користувалися соком буряка.
Тому можновладцям довелось обирати, який засіб ліпше залишити, щоб жінки й надалі могли почуватися комфортно. Тоді вибір і впав саме на помаду. Її продажі після такого рішення зросли за одну ніч.
Почали з’являтись відтінки з промовистими назвами Auxiliary Red, Victory Red і Home Front Ammunition. Перекладались вони дослівно як Допоміжний червоний, Переможний червоний і Боєприпаси тилу.
Жінки, які фарбували губи, перетворилися з тих, що у зоні ризику, на патріотичних. А меседж для них також був цілком зрозумілим.
Губна помада — ваша зброя, а ви — солдат тилу.
Як розповідає The Mirrow, червоні губи стали потужним символом гламуру і непокори воєнного часу.
А чутки, що Гітлер ненавидів жінок з червоними губами, лише давали жінкам ще один привід використовувати яскравий відтінок помади. Це був ще й своєрідний протест, що дає відчути власну силу, навіть коли перебуваєш далеко від фронту.
Крім того, рекламні гасла того часу якнайліпше пояснюють, навіщо ж фарбуватись червоною помадою під час війни. Одне з них гучно заявляло:
Жодна помада не виграє війну. Проте вона символізує одну з причин, чому ми боремося, — дорогоцінне право жінок бути жіночними й прекрасними за будь-яких обставин.
Загалом така тенденція активно розвивалася саме у США та Великій Британії. Попри те, що багато виробництв зазнали переформатування, щоб працювати саме на воєнні потреби, деякі з них усе-таки продовжували роботу, як і раніше.
Червона помада була у ті часи або не по кишені, або ж взагалі не з’являлась у магазинах. А якщо точніше, її розбирали за лічені хвилини чи години. Так, майже як з цукром в окупантів, але тут все більш цивілізовано і без побиттів.
Тож як вона стала такою бажаною? Цей момент найкраще пояснити саме з психологічної точки зору. Звичайно, під час війни як ніколи розумієш цінність людського життя, зокрема й власного.
Понад усе хочеться повернутись до стану нормальності та робити усі ті речі, які раніше відкладались на потім. Носити яскраве вбрання, ходити на концерти, яскраво фарбуватись абощо — усе, що часто вважається стереотипним.
Все це під час Другої світової, як і зараз, стало просто недоступним. Скрізь лише новини про обстріли, а замість актуальних фасонів спідниць — різновиди бомб та хімічної зброї.
Звичайно, будь-кому хочеться хоча б на хвилину втекти від реальності та поринути у забуті почуття. Саме у цьому жінкам як допомагала раніше червона помада, так і продовжує це робити.
Звідки ми знаємо? Просто перевірили. І чи то це було звичайна спроба психіки впевнитися у тому та врятуватися, чи то дійсно червоний колір на губах додає відчуття нормальності.
Ти вже не налякана дівчина, що не знає, як рухатись далі. Тепер це впевнена жінка. що тримає тил країни. Принаймні у таке хочеться вірити.
Достеменно невідомо, що тоді відбувалось із виробництвом косметики на теренах Радянського Союзу, у якому і до початку воєнних дій жінки не мали доступу до широкого вибору засобів краси.
На початку 40-х років, звісно, СРСР намагався показувати себе світу як прогресивну країну, забуваючи про середньовічні погляди на життя. Так само, як і робить це зараз наш ворог.
Популярності набувала косметична продукція певних компаній, а також яскрава помада. Після початку війни усі виробництва теж довелось переформатувати та поставити на воєнні рейки, а відновили їх попередню діяльність лише у 50-х роках. Тому якщо жінки й користувались косметикою, то лише зробленою власноруч.
Після війни радянські жінки встигли побачити, наскільки іншим може бути світ, і почали орієнтуватись на голлівудських зірок. Проте не встигли увійти в моду нафарбовані яскравим червоним губи, як Радянський Союз почав уповільнювати ці гламурні процеси.
Згодом жінки не бачили вже нічого, окрім радянських журналів моди та ікон стилю СРСР. Усі почали перетворюватись у безлику масу, як за часів фюрера. Проте цього разу їх уже не вважали найкращим народом.
І зараз, коли знову за вікном війна, а супротивник не цінує ані людського життя, ані окремої особистості, найкращий час для жінок пригадати, хто ми є насправді. І чом би й не спробувати розпочати процес становлення власного я з червоної помади?
Проте часом страждає не лише ментальне здоров’я, а й фізичне. Щоб його покращити, можуть допомогти особливі вправи. Читай, як і навіщо займатись йогою під час війни.
А ще підписуйся на наш Telegram-канал, щоб не пропустити найцікавіше!