32-річна Альона Андрєєва — фітнес-тренерка з Дніпра. Жінка вже сім років тренує людей як на групових заняттях, так і індивідуально.
З початком повномасштабної агресії Росії проти України вона разом з чоловіком та трьома дітками перебралася до одного з райцентрів області.
Після місячної перерви почала відновлювати заняття та навіть вести кілька груп безкоштовно — для вимушених переселенців. Альона впевнена: кожен під час цієї війни мусить допомагати, чим може.
Ставлення до спорту з початком повномасштабної агресії Росії проти України змінилося, каже Альона. Спорт буквально відійшов на задній план. Багато хто про заняття навіть і не згадував.
Це зрозуміло, адже повітряні тривоги, обстріли, гул авіації викликали страх. Декому довелося тікати з-під обстрілів. Дехто опинився в окупації, тож його життя перетворилося на виживання.
У мене сирена гуділа у вікно. Я не могла вийти, не те щоб поприсідати та зробити випади. Для мене був страх узагалі вийти з дому. Емоції мої наче скувалися, і я не могла керувати своїм тілом.
Адже, коли ми йдемо на тренування, то отримуємо задоволення від вироблення гормонів. На цьому ж етапі вироблявся тільки страх, — згадує Альона.
“Професійний ступор” в Альони тривав протягом місяця. Але поступово вона почала тренуватися вдома і, врешті, вийшла на першу пробіжку в парк. Тоді ж до міста масово почали їхати люди, які тікали з-під обстрілів.
Тренерка з іншими дівчатами вирішила відкрити для всіх, хто бажає, кілька безкоштовних груп. Зізнається: люди йшли неохоче. Але потихеньку долучалися.
Потрібно просто для початку зробити якусь дію. Я всім радила почати з бігу. Біг звільняє нас від негативних емоцій. Не на швидкість, а в задоволення.
Якщо не складається — домашні вправи спрацюють якнайкраще! Особливо для тих, хто має діток. Тому що коли тренуєшся з дітьми, то почуваєшся у компанії. Ти не один, розповідає фітнес-тренерка.
Вона радить увімкнути веселу музику та зімітувати якесь парне тренування — на прес, присідання, випади, стрибки обов’язково. Або ж тренуватися самостійно. Ось декілька прикладів ефективних занять для м’язового тонусу та підняття настрою.
— Я б, звичайно, почала зі стрибків. Чому? Тому що вони добре простимулюють судини, дадуть більше витривалості.
На домашнє тренування варто виділити від 25 до 45 хвилин і використати підручні засоби. Скручування на прес, наприклад, можна виконати без килимка.
Якщо хочеться трохи більше продуктивності від тренування та є бажання відчути вагу — можна взяти по літровій пляшці в кожну руку та зробити присідання з підняттям рук догори. Так працюватиме більше м’язів.
Гантелі ми можемо замінити пляшками з водою. А якщо це одна велика гиря на 5 кг — можна взяти 5-літрову баклажку.
Різні вправи на спину можна зробити з рушником. Це буде, як тяга верхнього блоку у тренажерному залі. Рушник імітуватиме тренажер. Дієво для тих, у кого спина болить.
Важливо дотримуватись водного балансу. Правильно пити стільки, скільки хочеться. Але не перед тренуванням.
Науково доведено, що під час тренування не бажано пити. Оскільки вода погіршує працездатність організму. Але є такі люди, які не можуть без ковтка — тут нема нічого страшного.
Але найважливіше не напиватися під час тренування. Після тренування можна пити стільки, скільки хочеться. Перед тренуванням — не пити воду. Тому що під час вправ, які ми робитимемо, вона бовтатиметься в животі, — каже Андрєєва.
Фото: Unsplash
Великою проблемою зараз є відсутність повноцінного та якісного харчування в українців. Особливо у тих, хто опинився в окупації — у тяжких обставинах та обмеженнях. Альона спілкувалася саме з такими людьми, які не мали доступу до достатньої кількості їжі.
— У них шлунок зменшився, оскільки це м’яз, який скорочується під час перетравлення їжі. Якщо, наприклад, до окупації вони їли об’єм у дві долоні, то під час окупації там і долонька не набиралася.
Вони їли по крихті й тому шлунок у них дуже звузився. І коли людина вийшла, дякувати Богові, з окупації — починає їсти.
— А люди, які годують, кажуть: “Доїдай!”, “Давай їж!”. І тоді, звісно, людині стає погано.
Тому що шлунок не здатний поки що зрозуміти, що відбувається. І він починає це виштовхувати. Перехід має бути не різкий. Можна практикувати дробне харчування. Наприклад, м’ясо, через три години салат, потім кашу. Потихеньку починати, радить фітнес-тренерка.
Організм створений так, щоб адаптуватись до будь-яких ситуацій. Якщо людина голодує, їсть погані продукти, а потім починає харчуватися нормально — він теж адаптується.
Але треба плавно вийти й бути обережними з м’ясом. Тому що м’ясо саме тяжке для шлунку. Якщо поїсти після такого важкого стресу смаженого чи вареного м’яса, може бути або сильний розлад, або отруєння білком.
Фітнес-тренерка каже, що на своїх клієнтах побачила, як війна та стрес впливають на стан організму.
Здебільшого мої клієнти сильно погладшали. Було таке, що навіть за місяць на 12 кг.
— Клієнтка просто хаотично їла. А інша клієнтка сильно схудла. І при цьому, щойно вона перестала нормально їсти, нормально пити — одразу постарішала на десять років, — розповідає Альона.
Тому тренування обов’язково мають бути, хоча б мінімально. Особливо, якщо людина тренувалася до війни.
Потрібно змістити акцент з харчування більше на рухову активність. І тренування може бути не тільки звичне, а й прибирання, похід за покупками, прогулянка з дітьми чи домашнім улюбленцем.
Бо війна триває, але літня пора таки сприяє поверненню людей до тренувань.
У нашому районі розселили близько 16 тисяч біженців. Вони не хотіли тренуватися, сиділи. Навіть якщо є можливість прийти безоплатно, вони не хочуть виходити — стресують.
Та зараз вони йдуть на тренування. Плюс — повернулися всі мої клієнти. Коли вони приходять, я щаслива! Вони йдуть з радістю та бажанням, і взагалі не пропускають, — розповідає жінка.
На думку фітнес-тренерки Альони Андрєєвої, впоратися зі стресом від війни зможе допомогти, зокрема, і самодисципліна. А спортивна — особливо!
А ще дивись вправи на розігрів м’язів від фітнес-тренерки Марини Боржемської. Вони допоможуть тримати своє тіло в тонусі після довгого сидіння на одному місці в укритті чи на роботі.
А ще у Вікон є свій Telegram-канал. Підписуйся, аби не пропустити найцікавіше!