Дати тепло та не розпестити: поради бабусям та дідусям, які виховують дітей без батьківської опіки

Через російську військову агресію від 24 лютого 2022 року до початку грудня 2022 року без батьківської опіки залишилося понад 5,8 тис. дітей. Про це заявив представник Національної соціальної сервісної служби Володимир Вовк.

Чимало цих дітей переміщено до державних інституцій для виховання — дитячих будинків. Заступниця міністра соціальної політики України Уляна Токарєва в жовтні 2022 року під час ефіру Суспільного зазначала, що під час воєнного стану правила усиновлення змінилися, але сам процес не зупинився.

— Влітку були ухвалені зміни, що та дитина, долю батьків якої ми не знаємо, може вважатися такою, що позбавлена батьківського піклування, і може бути влаштована в родину або до родичів, або до названих батьків, щоб перебувати в родинному оточенні, щоб про неї піклувалися, — каже Токарєва.

Найближчими родичами для таких дітей часто є бабусі та дідусі. Та як старшому поколінню виховати онуків самотужки? Дитяча психологиня Надія Фіалка розповіла редакції Вікна-новини, яких помилок не варто припускатися у вихованні онуків-сиріт та як бабусям і дідусям виховати дітей гідними людьми.

Особливості виховання дітей без батьківської опіки

Сучасна сім’я несе найбільшу відповідальність за виховання дитини. Саме вона має виконувати головне завдання — забезпечувати матеріальні та педагогічні умови для духовного, морального, інтелектуального й фізичного розвитку юного покоління.

— У дитячому та підлітковому віці виховний вплив батьків і близьких є головним у формуванні певного стереотипу поведінкових реакцій, тому бабуся та дідусь стають головними значущими фігурами у житті дітей.

Але люди літнього віку часто потребують психологічної допомоги та заходів, щоб запобігти вигоранню, фізичному та емоційному виснаженню, — каже психологиня.

Pexels

Проблем у таких родинах зазвичай надто багато, починаючи від елементарних фізичних — адже людям похилого віку фізично важко справлятися зі всіма обов’язками з догляду за дитиною.

Також діти, маючи травматичне минуле, потребують спеціальної фахової допомоги, щоб подолати психологічні наслідки. Опікуни часто не можуть її забезпечити чи матеріально підтримувати реабілітацію.

Дуже важливим є психологічний аспект. Велика різниця у віці часто викликає розбіжності в поглядах різних поколінь, а відтак призводить до непорозумінь та конфліктів у родині.

Люди пенсійного віку нерідко далекі від потреб сучасного світу щодо розвитку та виховання дітей, не орієнтуються в них. Тому часто-густо просто не можуть задовольнити потреби дітей, надто — підлітків, яким необхідна особлива увага та особливий підхід.

А в ідеалі — превентивні бесіди та заходи для запобігання девіантній поведінці.

Читати на тему

(Не)дитячі проблеми: як дотримуються прав дітей під час війни

Війна в Україні не має перешкоджати правам дітей: читай у матеріалі про права дітей у 2022 році, кейс-менеджерів та сімейні суди.

Як виховувати онуків: поради бабусям та дідусям

Для того щоб уникнути проблем у підлітковому віці, а також щоб не завдати психологічних травм, старшому поколінню варто дотримуватися кількох правил та порад.

• Люди поважного віку, що стали опікунами дітей, мають залишатись у позиції мудрих дідусів та бабусь: не намагаючись замінити батьків і виконувати їхні ролі, а лише маючи виховні функції.
• Варто правдиво та неприховано говорити про батьків. З дітьми завжди потрібно бути чесними та відвертими, говорити все, враховуючи вікові особливості сприйняття інформації, навіть якщо це неприємні новини.

Не намагайся носити маски супергероїв — діти відчувають фальш. Не страшно бути слабкими, головне — показати дітям приклад вміння збиратись та відновлюватись у важких ситуаціях.

• Своєчасна та неприхована інформація про свої стани та почуття. Переживаючи втрату рідних, варто бути однією родиною: разом сумувати, згадувати рідних, сімейні історії, підтримувати родинні ритуали, які є важливими для дітей, та створювати нові традиції.

Pexels

• Цікався духовними потребами, навчанням, вчинками, захопленнями дітей.
• Уникай гіперопіки. Характерні безперервні заборони, настанови, повчання, контроль за кожним кроком не лише у підлітків часто викликають протест, що провокує загострення взаємин.
• Хвали дітей за вчинки, бо вони потребують підтримки.

Головне не передати куті меду: бо якщо зробити дитину центром цілої родини, то з такої людини може вирости егоцентрична особа.

• Уникай надмірної вимогливості та не намагайся відволікти дітей від думок про батьків освітою, заняттями чи гуртками.

— Часто від дитини вимагають високих результатів, не враховуючи її інтелектуальних можливостей. Такі діти не мають змоги гратися, спілкуватися з однолітками. З часом дитина починає виконувати все це формально, — наводить приклад Надія.

Це сприяє виснаженню нервової системи та виникненню тривожності.

Під час війни змінилися правила усиновлення дітей. В іншому матеріалі ми розповідали, які документи для цього необхідні та хто може всиновити дитину.

Підписуйся на наш Telegram та стеж за останніми новинами!