Тарас Цимбалюк — інтерв'ю про російських акторів та війну

Фото Facebook

Тарас Цимбалюк — український актор, зірка серіалів Спіймати Кайдаша, Кріпосна та фільму Чорний ворон. У ексклюзивному інтерв’ю Вікнам з Тарасом поговорили про війну, російських акторів та зйомки в Ірпені.

Як зустріли 24 лютого?

Ще 22-го чи 23-го ми знімалися для СТБ у серіалі Ворожка-2, де головні ролі грають росіяни. Зрозуміло, що слідкували за ситуацією в країні. Я, чесно кажучи, не вірив, що почнеться війна.

Звісно, я знав, що в Росії є великий військовий потенціал, але оскільки вони за вісім років особливо нікуди не просунулись (на Донбасі — прим. ред.), я не думав, що його використовуватимуть зараз.

24 лютого ми з дружиною прокинулися від вибухів. Не повірили, що щось могло початися, тому просто лягли спати далі. Вже десь із шостої – сьомої ранку всі почали телефонувати, і ми зрозуміли, що це халепа.

Зрозуміло, що страшно. У мене племінники, дружина, сестра, мені потрібно було приймати радикальні рішення, не панікувати. Я намагався нікому не показувати свої емоції, мабуть, як і всі чоловіки.

Ми виїхали за 140 км від Києва, в Корсунь, до нас додому.

Там майже одразу ви почали волонтерити.

Збирали гуманітарку для Азова, в соціальних мережах захисникам на джипи. Знайомі налагодили логістику, я через Instagram їм допомагав привозити автівки з Польщі. Робив усе, що міг.

Одразу, щойно російські війська відступили з півночі України, ми повернулися додому, до Києва. Кілька разів їздив до Бучі з гуманітаркою.

Був на зйомках в Ірпені. Це просто жах. Все розбите, все досі пахне горілим.

Виходять бабусі, які не виїжджали, розповідають страшні історії. Біля будинків уже ведуться роботи, і я розумію, що ремонт роблять у будинках, які здаються геть непридатними для життя.

Якось потихеньку все налагоджується. Але мозок відмовляється сприймати такі об’єми цього зла.

Посмотреть эту публикацию в Instagram

Публикация от ТАРАС ЦИМБАЛЮК (@taras.tsymbaliuk)

А з вашим будинком усе гаразд?

Була спроба прильоту по заводу Артем, я бачив це з вікна. Найцікавіше, що я до цього встиг звикнути. Ми потім сіли спокійно вечеряти.

Вже на ранок я зрозумів, що там померла журналістка, яку я знав. І це страшно.

З одного боку, мене бісить, що інтерес до війни падає в усього світу, а з іншого, я розумію, що люди звикають. Так само, як ми звикли до війни на Сході, яка почалась у 2014 році.

Вже під час війни з’явилась інформація, що ви розійшлися з дружиною.

Так, це правда. Я це не коментую.

Чи маєте родичів у Росії? Як вони відреагували на події тут?

У мене в Росії двоюрідна сестра. Вони підтримують Україну, але нічого не можуть. Кілька разів виходили на якісь мітинги, сестру кудись забирали, одним словом, дуже дивна історія.

Читати на тему

Українка Аліна Смоляр зіграла головну роль у серіалі Netflix, номінованому на Еммі

Підкорити Netflix та Еммі! Українка Аліна Смоляр зіграла головну роль у всесвітньовідомому серіалі

Розповідаємо, в якому серіалі зіграла талановита українська акторка Аліна Смоляр.

А як комунікація з російськими акторами? Багато відомих українців після початку війни намагалися достукатися до колег з РФ.

З 25 лютого я почав усім телефонувати, писати. Зрозуміло, що росіяни всі йо**уті (дивні — прим. ред.), тут немає про що говорити. Але мене найбільше здивували українці.

Такі, як Женя Лоза, як Стас Бондаренко, Ксенія Байрак. Це люди, які виїхали з України і чогось досягли там. В результаті вони мене всі заблокували.

Стас Бондаренко родом із Запорізької області, де зараз окупована територія. Він говорить: “Якби ви пустили сюди російських офіцерів, тут був би порядок”. Це людина, яка вісім років тому виїхала з України і живе в Москві. В нього тут купа родичів.

Женя Лоза, теж українка, з Луганської, здається, області. Вона тут народилась, виросла, сформувалась тут як акторка. Україна їй дала аудиторію. І вона каже: “Я буду мовчати, бо в мене мама і я за неї переживаю”.

Таке враження, що ми тут всі сироти і нам немає за кого переживати. Це розчарування. Я б насправді в таких людей просто забирав би українське громадянство і ніколи б їх сюди не пускав.

Якщо зараз буде фільм чи серіал, в якому вам би хотілося знятися, але там будуть такі артисти, підете?

Я не піду. Насправді це прерогатива тих, хто створює кінопродукт.

Розумієте, у 2014 році, коли це все почалося, ми так напружились і крізь зуби почали з росіянами спілкуватися. І думали, що це почне культивувати національну свідомість.

Але потім, у 2015-2016, ми ходили під Піккардійську Терцію (виконавці Гей, плине кача — прим. ред.) на Майдані, поховали Героїв Небесної Сотні, і всі якось забули про це. І знов почали зніматись.

Перманентно сюди заїжджають росіяни, і вже в принципі всім нормально. І це найстрашніше, щоб затяжна стадія війни не послабила наше об’єднання, наш національний дух, який врешті почав формуватися. Дуже б не хотілося, щоб це все було насмарку.