Як працювали рятувальники в Чернігові на початку повномасштабної війни

На початку повномасштабної війни російські війська бомбили цивільні будинки Чернігова. Страждали тисячі людей, сотні зазнали травм, несумісних із життям. У таких умовах чернігівські рятувальники робили неможливе, працюючи без сну та відпочинку. Не маючи попереднього досвіду настільки великих руйнувань, їм вдавалося рятувати життя.

Бомбардування будинку на Чорновола

Зараз люди досі приносять квіти до будинку на вулиці Чорнова у Чернігові. Рік тому російський бомбардувальник знищив частину дому, загинуло 47 людей. Той день став чорним для міста, по якому вже тиждень проходила лінія фронту повномасштабної війни. Чернігів опинився майже в повному оточені та прострілювався наскрізь. Згодом окупантів вдалося витіснити до кордону, але ті руйнування, які вони лишили по собі у місті та прилеглих населених пунктах, шокує та лякає.

Окупанти не могли взяти Чернігів, тому розлютилися і використовували вже звичну для себе тактику — бомбити цивільні об’єкти.

У березні російські військові розбомбили дві школи, стадіон та кілька супермаркетів, а також житлові багатоповерхівки.

Голова ОСББ постраждалого будинку Олена Юрикова каже, що ніколи не забуде момент вибуху. Все було в пилюці, все було перемішане. Рятувальники приїхали дуже швидко. Їхнім загоном тоді керував Максим Жилко. Він згадує, що був шокований.

— Картина дуже страшна, усе горить, немає половини будинку, люди кричать, все у крові. Деякі люди втрачали кінцівки.

Ми вийшли з авто, усі завмерли на кілька секунд: “Що робити?..” А потім взяли себе в руки та почали шукати людей, які були в будинку, — розповідає рятувальник.

Кілька людей були заблоковані на верхніх поверхах, їх довелося зносити на руках, потім почали розбирати завали. Максим розповідає, що раніше працювали з завалами, діставали людей, але не в такій кількості.

Щоб врятувати мешканців будинку, доводилося щохвилини вигадувати нестандартні рішення. Чоловік каже, що найскладнішим було не порушити конструкції, аби знову не сталося обвалу.

Перші дні розтягнулися в одне нескінченне страшне чергування. Де брали сили, Максим пояснити не може, адже ні години не вдавалося поспати. Утім, ніхто не жалівся, навіть коли почалися складнощі з елементарним.

— Той піноутворювач, який у нас був, ми використали відразу. Не було води для гасіння, заправлялися з відкритих джерел, — каже начальник пожежно-рятувального посту ГУ ДСНС у Чернігівській області Андрій Лобас.

Рятувальники на все це не зважали та робили усе, що від них залежить, адже розуміли, що за спинами у них мирне місто, беззахисні люди та власні родини.

Читати на тему

Будні героїв: як миколаївські рятувальники працюють на волосині від смерті

Неймовірні порятунки! Як героїчно працюють миколаївські рятувальники — дивись на Вікнах.

Лізли у пекло

У частині кажуть, що Максим та його підрозділ — справжні рекордсмени. Їм довелося працювати майже на всіх об’єктах, де влучили російські бомби, ракети і снаряди. Рятувальники продовжували працювати під постійними обстрілами.

Хлопці лізли в таке пекло… Все горить, є загроза обвалу, але вони перебували на місцях до останньої іскорки, яка тліла, — згадує Олена Юрикова.

Житель Чернігова Микола вступив до тероборони, тому на момент влучання в будинок був не вдома. Після того як відігнали окупантів від міста, він ліг на лікування від шпиталю Його квартира повністю зруйнована, немає ні стін, ні підлоги, ні стелі. В нього не залишилося нічого, навіть документів. Одного разу він прийшов на руїни та побачив рятувальників. Сказав, що в нього мали бути тут документи, залишив номер, щоб повідомили, якщо знайдуть. Наступного дня йому зателефонували рятувальники, сказали приїхати і забрати документи.

Максима Жилка нагородили орденом За мужність за віддану працю та порятунок з-під завалів понад 20 людей, проте героєм чоловік себе не вважає.

Робота піротехніків, що вражає

Коли 5 березня українські військові збили російський бомбардувальник над Черніговом, великі бомби розлетілися по дворах міста. Бомбардувальник летів на Київ з повним комплектом. На місцях падіння бомб FA-500 усе могло зірватися, але чернігівські піротехніки не розгубилися.

Начальник частини піротехнічних робіт ГУ ДСНС у Чернігівській області Михайло Ільєв приїхав на місце падіння літака одним із перших. Згадує: горіла ціла вулиця.

Авіабомба вагою 500 кг залетіла під поріг одного з житлових будинків. Вона дивом не розірвалася. Ще одна бомба влетіла у будинок жителя Чернігова Максима. На момент падіння літака він був у сусіда. Побачив дірку у стіні свого будинку, зайшов, а всередині — бомба. Вона залетіла не детонатором, а хвостом. Побачене вразило піротехніків.

Тоді не припинялися артилерійські обстріли, розрив однієї бомби міг зруйнувати весь приватний сектор.

Піротехніки вручну на місцях падіння бомб знешкоджували їх. Але після цього бомби треба було вивезти, адже вага однієї — 500 кг. Мешканці не розгубилися і вигадали спосіб. Усі ці історії вражають, ніби кадри з фільмів, але це життя українських рятувальників.

На багато будівель в Чернігові чекає демонтаж, адже відновити їх неможливо. Тому зараз у рятувальників буде ще багато цивільної роботи, їм доведеться розбирати усі аварійні будинки. Вистачатиме роби також із розмінування населених пунктів.

Раніше рятувальник ДСНС у своєму інтерв’ю розповів про роботу героїв без зброї під час війни.

А ще у Вікон є свій Telegram-канал. Підписуйся, аби не пропустити найцікавіше!