Внаслідок повномасштабного вторгнення 37 тис. людей вважають зниклими безвісти. Усі вони внесені в єдиний державний реєстр, який запровадили в Україні.
Це не лише військові, а й цивільні, яких Росія уже третій рік тримає у заручних і принципово не звільняє.
Відомо, що у російських тюрмах нині перебуває 1700 цивільних, яких вдалось хоч якось верифікувати. До них не пускають представників міжнародних організацій і така поведінка, каже омбудсмен Дмитро Лубінець, спосіб залякування населення, яке потерпає від окупації.
Історія Тетяни Попович — одна з таких: її син не виїздив під час окупації Бучі, сподівався перечекати та зустріти наших захисників. Однак коли закінчилися харчі, він вирушив до сусіднього села за провізією. 1 березня мати втратила звʼязок із сином.
Його автівку росіяни розстріляли, її мати хлопця знайде між селами вже після деокупації Бучі. Жінка шукала тіло сина у всіх місцях масових поховань, а у травні 2022 року їй зателефонував невідомий чоловік.
Він повідомив, що сидів з моїм сином у полоні в Курську, СІЗО №1. Він його не бачив, але чув під час перекличок, — пригадує жінка.
Якби мені хтось сказав, що я буду так сильно радіти тому, що моя дитина у полоні… потім я отримала лист від сина, досі важко це читати, — додає мати.
Відомо, що з цивільними в одних камерах часто перебувають й військовополонені. Саме від звільнених з полону військових можна отримати найбільше інформації.
Раніше ми розповідали тобі, для чого РФ бере у полон цивільних та які існують механізми для їхнього повернення додому.
А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.