На Закарпатті переселенець із Краматорська Роман Шаповалов віддає частину своєї пенсії з інвалідності та гроші з підробітків на дрони для ЗСУ.
За півтора року купив уже три безпілотники та збирає на четвертий. Передає їх оборонцям на Запорізький напрямок.
28-річний Роман має інвалідність із дитинства. Уже третій рік живе у прихистку разом із рідними. Його двоюрідний брат загинув на війні цьогоріч у березні. Тож, як каже Роман, його допомога армії — це помста за вбитого брата.
Історія переселенця Романа Шаповалова
Його пенсія становить лише дві з половиною тисячі гривень. Частину з неї та гроші з підробітків віддає на дрони для ЗСУ. Кожен коштує по 16 000 гривень.
Якби всі люди почали допомагати, то, думаю, ближче була б перемога.
Рідний батько від Романа відмовився, мати померла. Уже третій рік чоловік живе у прихистку для переселенців у Закарпатському селі Великі Лучки.
Роман приїхав сюди, рятуючись від ворожих ракет і обстрілів, ще у квітні 2022 року разом з тіткою, дядьком та двоюрідним братом Юрієм, який пішов на війну на початку минулого року і загинув цьогоріч наприкінці березня, захищаючи Часів Яр. Роман каже, що тепер його донати — це помста за загиблого брата.
Не тільки за нього помститися, а й щоб наші захисники та захисниці повернулися додому, щоб у нас була перемога і закінчилася війна.
Гроші на ЗСУ навіть зі своєї мізерної пенсії, каже Роман, віддає легко, бо йому всього вистачає. Благодійники досі допомагають переселенцям, дають усе необхідне.
А щоб швидше зібрати більшу суму на дрони, хлопець підробляє у селян. Не цурається будь-якої роботи. Каже, городи копав, траву викорчовував та допомагав з іншими справами на господарстві. Селяни знають про добру справу Романа, тому його підтримують і щедро платять за роботу.
Спочатку чоловік донатив гроші на підтримку ЗСУ через спецрахунок. А коли познайомився з місцевими волонтерами, почав пересилати гроші їм. Вони й купують дрони, які вже відправили на Запорізький напрямок.
Роман допомагає навіть у сільському прихистку для переселенців та дає приклад іншим підтримувати українських захисників.
З таких маленьких досягнень складається наша велика перемога. Скорше б вона настала. Війна — це дуже страшно.
Роман мріє повернутися додому. У його житлі хоч і вибито вибухами шибки, але стіни цілі. А ще понад усе чекає на закінчення війни та хоче створити сім’ю. А поки робить все що йому під силу, аби наблизити нашу перемогу.
Однак така історія не поодинока. Читай, як лучанин на пенсії невтомно допомагає ЗСУ. Говорить, не припинить цього робити, поки не настане перемога.
Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!