Бої тривають, а військовим щодня доводиться відбивати запеклі штурми ворога. Окупанти не стоять на місці, а теж удосконалюють навички та вміння, розповів кавалер ордену за мужність 3-го ступеня, сержант 25-ї окремої повітряно-десантної Січеславської бригади ДШВ Володимир Мирошніченко.
Боєць 25-ї окремої повітряно-десантної Січеславської бригади про бої на фронті
Росія йде у великий та масований наступ і це дуже відчувається, каже військовий.
— Вони докладають більше сил, аніж раніше, і це відчувається навіть більше, ніж у перший рік війни. Тоді вони думали, що все буде так, як їм хотілося. Зараз вони теж навчаються і використовують проти нас свої навички.
Сержант підкреслює, що на фронті стало складніше через активне застосування дронів. Війна змінилася в інший бік, тож тепер потрібна краща підготовка.
Ти завжди маєш бути в тонусі. Раніше, коли ти йшов на позиції, щоб змінити хлопців, було спокійно. А зараз ти шукаєш способи, щоб сховатися від дрона. Коли йду на позицію, дивлюся, де можна сховатися на місцевості якомога швидше.
Володимир розповів, що свій орден за мужність отримав під час виконання бойового завдання:
— Потрібно було зайти зі штурмовою групою у ворожу посадку, зачистити її та закріпитися. Ми знали, що в оточенні стоять хлопці з іншої бригади, у них були “трьохсоті”. Після евакуації поранених треба було закріпитися в тій лісосмузі.
Але наступного ранку вони потрапили в оточення ворога, де провели майже добу. Перша кругова оборона тривала майже 7 годин. Ворог наступав з усіх боків. Проти десяти оборонців виступили три танки, піхота та інша техніка.
В нас лише з одного боку було поле, яке було нашим тилом. Кожен боєць обрав свій сектор вогню. У нас вистачало людей, щоб прикривати сектори, а залишок людей допомагали у бліндажі.
Під час цієї операції військовим вдалося взяти у полон командира танку. За майже добу важких боїв вони могли відпочити лише у бліндажі, міняючи один одного.
Але відпочинок був символічним — насправді доводилося чистити та готувати зброю для побратимів. Допомагали навіть поранені, якщо вони були при тямі та мали легкі ушкодження.
Сержант каже, що хвилюється за родину, яка чекає на нього у Запорізькій області. На батьківщині теж постійно чути вибухи, тож навіть під час відпусток для Володимира стерлося відчуття тилу.
Кожен з нас може зробити так, щоб вибухів ставало менше, а наші захисники могли якомога швидше повернутися додому. Для цього важливо постійно допомагати їм фінансово. Ти можеш зробити свій внесок у перемогу, ставши другом Десантно-штурмових військ.
Друзі ДШВ — всеукраїнська платформа для підтримки Десантно-штурмових військ. Стати другом українських десантників просто: підписуйся на щомісячний донат на потреби ДШВ на сайті druzi.mil.gov.ua та отримуй відзнаку. Приєднуйтесь до потужної зіркової спільноти, яка регулярно підтримує підрозділи ДШВ!
Ми також розповідали, як воїни 71-ї окремої єгерської бригади зачищають позиції ворога завдяки БпЛА Лелека.
Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!