До повномасштабної війни Інна Короленко працювала продюсеркою на телебаченні, але з початком бойових дій приєдналася до війська та отримала псевдо Корольок. Історію шляху музичної терапевтки, яка витягає з пекла поранених, ми розповідали раніше.
Та у жовтні 2023 року Інна дістала поранення в Донецькій області. Попри це, вона продовжувала виконувати свої обов’язки до завершення ротації, а потім розпочала реабілітацію. Та вже незабаром жінка візьме участь у відборі на Ігри нескорених, які відбудуться у лютому у Ванкувері, Канада. Вона змагатиметься у скелетоні, гірських лижах і плаванні, яке стало ключовим елементом її відновлення.
Молодша сержантка Збройних сил України та учасниця Ігор нескорених 2025 Інна Короленко розповіла Яні Брензей свою історію реабілітації після поранення на фронті та про важливість спорту в цьому процесі.
— Я проходила реабілітацію, коли вийшла з ротації, що тривала дев’ять місяців. Дістала поранення в жовтні чи листопаді, я не пам’ятаю. А приїхали ми на відновлення десь у березні-травні.
Лише перележала п’ять днів, сама собі ставила крапельниці, і потім поїхала на зміну. Не відчувала якогось дискомфорту. А оскільки я дуже люблю свою роботу, стояти на чергуванні, “евак” та відчуття, коли ти забираєш людину з того дійства, то я не ставила свої потреби вище за здоров’я моїх побратимів.
Проте зараз я відчуваю наслідки. І саме тому перебуваю на стадії звільнення, тому що я просто морально вже не можу продовжувати службу.
Якщо раніше на фотографії ран або поранених людей я дивилась із зацікавленням, то зараз, найімовірніше, почну плакати та трястися від цього. А який бойовий медик з такої людини вийде?
Тому, на жаль, зараз потребую більше зважати на свій стан. Але я не жалкую, тому що тоді було ухвалене правильне рішення.
Переглянути цей допис в Instagram Допис, поширений ️Inna Korolenko (@i.korolek)
Допис, поширений ️Inna Korolenko (@i.korolek)
— Я зараз можу говорити про плавання, тому що воно відіграє важливу роль у моїй реабілітації. Коли ти сама з собою і водою, якось вирівнюється дихання, ти починаєш більше приділяти уваги м’язам, діафрагмі. Це затягує.
Добре, якщо людина після поранення знайде якийсь свій процес, у який вона зможе зануритись. Це не обов’язково має бути спорт. Головне — спробувати, бо інакше ти не дізнаєшся. Найскладніше для мене було виїхати на відбір на Ігри нескорених, тому що я думала відмовлятися.
Найскладніше змусити себе вийти на лінію і розпочати щось. Але після того, як ти вже перейшов межу, далі стає легше. Цей перший крок дуже важливий.
Подруга була поруч, коли я приїхала з ротації. Вона ходила зі мною вулицями, хоча це було практично неможливо: я плакала від того, що мотоцикл проїжджав. У дитини кулька лопнула — і мене півгодини доводилося заспокоювати.
Минув приблизно місяць, перш ніж я почала нормально гуляти вулицями Києва. Тому цей момент важливо пережити з рідними.
Просто побудь поруч, потримай за руку, погладь, скажи, що все добре. Більше нам нічого не треба. Це період, який ми маємо пройти. Хоч шляхом сліз та зривів, але він має бути.
Та у відновленні важливо також мати мотивацію. Наприклад, 22-річний Ростислав мріє на весіллі стояти хоча б на милицях. Читай, як український захисник проходить реабілітацію після поранень.
А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.