Знищили на 90%: як жевріють селища та міста на Донбасі протягом року великої війни

Донбас, у який вкладали мільйони доларів інвестицій, за рік повномасштабної війни перетворився на руїни. Розвитку Східного регіону Путін та його прихвосні могли тільки заздрити.

Нові дороги, будинки, сучасні зони відпочинку, реконструйовані заклади освіти, садочки, лікарні — все це було безжально, з сатаністською жорстокістю стерто з землі.

Тисячі людей вже не повернути, а майже мільйон жителів Луганщини та Донеччини залишилося без домівок. Як за рік повномасштабної війни змінився Донбас і як зараз живуть його жителі — читай у матеріалі.

Як війна змінила Донбас

— Частинка Попасної завжди зі мною. Це центральна площа Попасної, яку знищили, — згадує переселенка Галина Олійник.

Так виглядає справжнє обличчя “русского міра” — за рік повномасштабної війни сотні населених пунктів Донецької та Луганської областей перетворилися на безлюдні руїни. Це звільнення Донбасу за сценарієм московського диктатора.

Бахмут — одне з найкомфортніших міст східної України до війни. Ще рік тому тут мешкало понад вісімдесят тисяч людей, з наближенням росіян до міста 90 % жителів були вимушені покинути свої квартири.

До медичного пункту у Бахмуті щодня поступають поранені цивільні. Сьогодні у місті, як каже Олена — тихо, тому приходять здебільшого пенсіонери за ліками.

— Війна навчила нас бути й ендокринологами, й хірургами, й ким тільки ми не були. Ми на себе взяли відповідальність і допомагаємо людям чим можемо, — каже одна з трьох лікарок, які не покинули місто.

За фахом Олена фтизіатр, але війна перетворила жінку на універсального фахівця. Щодня вона, живучи під обстрілами, бачить жахливі каліцтва. Але поїхати з міста не готова.

Поки тут Україна, поки тут населення, якому потрібна допомога, я буду тут. Я вважаю, що останніми повинні залишити місто лікарі, не можна залишати людей без медичної допомоги.

Олена фактично живе на роботі, у місті вже півроку немає жодних комунікацій. Щоденні російські обстріли та бомбардування руйнують Бахмут цілими кварталами. Росіяни знищили все збудоване за останні роки. Попри все, жінка до війни пристосувалася, найважче для неї — розлука з донькою.

Найстаріше місто Донеччини, центр соляної промисловості України нині — здебільшого руїни, по яких росіяни щохвилини гатять з усього наявного озброєння. Жодної вцілілої будівлі! Жодного мешканця.

Пані Ліна Химочко працювала вчителькою іноземної мови. Жінка досі не може повірити, що її Мар’їнки більше не існує.

— Ми й не мріяли про таке, про такі капітальні ремонти, про сучасне обладнання у школі. Наше місто до війни було дуже гарним. Але, на жаль, зараз все це зруйноване, — розповідає вона.

Читати на тему

Підійшли впритул до міста: ситуація в Бахмуті зараз та яка мета у вагнерівців

Що відбувається у місті та де зараз росіяни: читай у матеріалі.

Бої за Мар’їнку тривають досі, ЗСУ не збираються відступати. На руїнах міста — щоденні бої у надважких умовах. Нині ледь не кожне прифронтове містечко Донеччини — випалена земля.

Дивитися на це боляче, бо до війни сюди інвестували мільйони. Лише за рік до великої війни на Донбасі збудували майже 200 кілометрів доріг, звели десятки мостів. Нові школи, спортмайданчики, велодоріжки. Навіть у селах старі зупинки транспорту замінили.

Галина Попрядикіна розповідає, що росіяни умисно били по житлових хатах. 

Ми бачили кожну хату, в яку вони попадали, які горіли. В мене по сусідству хата згоріла за півтори години. Ми рятували людей звідти, під’їжджали, забирали їх, щоб врятувати. А біля мого дому лежав солдат, лише 20 років.

Пані Галина з першого дня війни допомагала українським військовослужбовцям. Прихистила захисників у підвалі свого будинку та готувала їм їжу.

Утім на початку травня, не маючи успіху на полі бою, росіяни не лише з артилерії, а й з авіації почали рівняти Велику Новосілку з землею, тому місцевих силою евакуювали.

Вона терпляче чекає моменту, коли вояки їй дозволять повернутися додому. А там вже, нехай і на руїнах, жінка чекатиме перемоги.

Луганськ: як війна змінила життя мешканців

Разом з Донеччиною росіяни випалюють і Луганщину. Перше місто області, яке зупинило окупантів, стало виявилось Рубіжне. Росіяни з величезною перевагою у живій силі та техніці спочатку зруйнували всі об’єкти цивільної інфраструктури, потім почали нищити житлові будинки.

Рубіжне для окупантів стало пасткою — там загинули тисячі росіян. Місто вони брали більше як два місяці, тоді як 70% всієї Луганщини росіяни окупували в перші дні війни без бою.

— На початку було дуже важко, в нас майже не було нормальної зброї, не було нормальної артилерії, не було гранатометів, ми трималися виключно на героїзмі кожного бійця. Це реально! Це чотири з половиною місяці всієї оборони Луганщини, — каже голова Луганської обласної військової адміністрації Сергій Гайдай.

З Луганщини за рік війни вимушено евакуйовано понад 300 тисяч людей. Більшості немає куди повертатися.

Якщо взяти міста, які тримали оборону: Попасної не існує, Новотошківка розбита, Тошківське розбите повністю. Рубіжне та Сєвєродонецьк — 90% будинків обстріляно.

Найбільше з міст Луганщини постраждала колись 20-тисячна Попасна. Населені пункти Сходу, які рік тому прийшла “рятувати” Росія, перетворилися на руїни.

Вчора сучасні міста — нині в розрусі та безвладді. Тисячі людей загинули, майже мільйон жителів Донбасу без житла. Частина Донеччини та Луганщини досі тимчасово окупована, але й туди зовсім скоро прийде українська армія.

Разом з тим, із небезпечних ділянок все ще можна евакуюватися. Як проходить евакуація із Дворічної, ми розповідали в нашому іншому матеріалі.

Підписуйся на наш Telegram та стеж за останніми новинами!